Справа № 127/4285/20
Провадження № 33/801/242/2020
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є. В.
Доповідач: Якименко М. М.
28 квітня 2020 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю представника Подільської митниці Держмитслужби Державної митної служби України, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2020 року,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала вказана адміністративна справа.
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК Українита застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 862,46 гривень з конфіскацією автомобіля «BMW 530», рік випуску 2003 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , об'єм двигуна 2926 см куб., та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що справа була розглянута в його відсутність, з постановою суду він ознайомився 03.03.2020, отримавши її копію. А тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.
В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. Вказує, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з'ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки доказам. Матеріалами справи не доведено, що доручення є підробленим, також судом не було надано належної оцінки відповіді митних органів Республіки Литва. Крім того зазначив, що на час розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Попереднє судове засідання було відкладено за клопотанням правопорушника та його адвоката.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 та його адвокат Іванічек О.І. повторно не з'явились.
Причини неявки обґрунтовували неможливістю прибуття в судове засідання, в зв'язку з запровадженням карантину.
Адвокат, обґрунтовуючи повторне клопотання про відкладення розгляду справи, вказав на звернення Ради суддів України з проханням щодо утримання громадян від участі в судових засіданнях, якщо у них є ознаки вірусного захворювання, а також її рекомендації в період з 16.03.2020 року до 03 квітня 2020 року роз'яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ, в зв'язку із карантинними заходами та її рекомендації щодо права громадян на подання заяв про відкладення розгляду справи у період з 16.03.2020 до 03.04.2020 року.
Приймаючи до уваги те, що повторна неявка правопорушника та його адвоката в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду, суддя вирішила розглянути справу у його відсутність. При цьому враховує те, що рекомендації Ради суддів України щодо відкладення розгляду справи стосувались періоду до 03.04.2020 року. А також враховує рекомендації Ради щодо утримання від відвідин суду громадян , якщо явка їх є необов'язковою.
В судовому засіданні представник Подільської митниці Держмитслужби Державної митної служби України заперечила щодо задоволення апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника Подільської митниці Держмитслужби Державної митної служби України, суддя Вінницького апеляційного суду вважає, що клопотання слід задовольнити - поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін з огляду на таке.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, суд розглянув її у відсутність правопорушника, згідно з скриншота веб-сторінки Укрпошта з відстеженням поштового відправленнякопію постанови ОСОБА_1 отримав 03.03.2020 (а.с. 69).Відповідно до конверта скаржник направив до суду апеляційну скаргу 07.03.2020 (а.с. 73).
Вказані обставини вказують на об'єктивну неможливість своєчасного оскарження постанови суду та поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому цей строк підлягає поновленню.
Згідно із ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
В матеріалах справи міститься протокол про порушення митних правил № 0049/401000/20 від 17.01.2020, складений ДФС України Вінницька митниця ДФС у відсутності особи що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , з якого слідує, що 09.05.2018 р. о 02.10 год. на митну територію України в пункті пропуску «Могилів-Подільський», м/п «Дністер» Вінницької митниці ДФС, ОСОБА_1 в митному режимі «транзит» було ввезено автомобіль «BMW 530», номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_2 (а.с. 3-6);
Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу через митний кордон України ОСОБА_1 до митного оформлення надав: свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб НОМЕР_4 (а.с. 9) та доручення на право користування транспортним засобом від 12.04.2018 під № G-785, завірене нотаріусом Р. Литва GINTE KUZABAVICIENE (а.с. 10-11).
Згідно ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 року, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Отже, підроблення документів може полягати у повній фальсифікації або в частковій зміні змісту справжнього документа; способи підроблення документів можуть бути різні.
Згідно з ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України є правильними і узгоджуються з наявними та дослідженими судом доказами, зокрема: протоколом про порушення митних правил № 0049/401000/20 від 17.01.2020 (а.с. 3-6); відповіддю митних органів Р. Литва (а.с. 29) та копією доручення на право користування транспортним засобом від 12.04.2018 під № G-785 (а.с. 10-11).
Як вбачається з матеріалів справи 16.07.2018 Вінницькою митницею ДФС направлено проект запиту за № 3597/02-80-20-05, до митних органів Р.Литва з метою підтвердження (спростування) факту оформлення та реєстрації доручення на право користування транспортним засобом від 12.04.2018 під № G-785, в нотаріальному бюро GINTE KUZABAVICIENE (а.с. 19-27).
22.10.2019 ДФС України отримано відповідь митних органів Р. Литва № (20.3/05)3В-6864 від 30.08.2019 р., зі змісту якої вбачається, що 12-м нотаріальним бюро м. Каунас не підтверджено видачу доручення від 12.04.2018 р. під № G-785 на право користування транспортним засобом марки «BMW 530», номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_2 громадянином України ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_1 надав митному органу, як підставу для переміщення транспортного засобу «BMW 530», номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_2 , через митний кордон України, доручення на право користування транспортним засобом від 12.04.2018 р. під № G-785 таке, що містить ознаки підробки.
Відповідно до Звіту - 209/20 від 17.02.2020 р. «Про визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України» - вартість автомобіля «BMW 530 складає 4374 євро. Згідно з курсом НБУ на день ввезення транспортного засобу 1 євро дорівнювало 31,29 грн., таким чином вартість зазначеного транспортного засобу становить 136862,46 грн. (а.с. 34-38).
Сукупність зазначених вище доказів узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Суд першої інстанції, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і дійшов вірного висновку про наявність в його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки останній вчинив дії, які полягають у приховуванні від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення транспортного засобу, підроблених документів, а саме доручення на право користування транспортним засобом.
З таким висновком суду погоджується і суддя апеляційної інстанції.
Доводи скаржника про те, що суд не надав належної оцінки відповіді митних органів, так як не підтверджено висновком експерта, що доручення є підробленим, суддя вважає необґрунтованими, оскільки не спростовують встановлених обставин щодо невидачі довіреності G-785 від 12.04.2018 нотаріусом GINTE КUZABAVICIENE .
Суддя апеляційного суду звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , як особа відповідальна за ввезення на митну територію України транспортного засобу, несе відповідальність за достовірність інформації у документах, які були надані під час перетину кордону.
Доводи ОСОБА_1 про те, що матеріалами справи не доведено, що скаржник міг знати про підробленість доручення, та не має відомості того, що останній був присутнім при оформленні доручення, виданого власником, також не заслуговують на увагу та не мають правового значення, і розцінюються судом як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Крім того ОСОБА_1 переміщуючи через митний кордон України автомобіль, шляхом подання доручення на право користування транспортним засобом, повинен був усвідомлювати, що в разі невідповідності наданих йому документів вимогам закону, його дій можуть бути такими, що тягнуть за собою настання його персональної юридичної відповідальності.
Доводи скаржника, що на день розгляду справи судом сплинув строк накладення адміністративного стягнення, суддя вважає необґрунтованими, та такими , що ґрунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Тому при розгляді справ про порушення митних правил, передбаченого ст. 483 МК України, та вирішенні питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з'ясовувати питання про день, коли було виявлено вказане правопорушення.
За змістом п.3 ч.1 ст. 491 МК України вказане правопорушення може бути виявлено посадовими особами митниці безпосередньо (під час переміщення через митний кордон чи митного оформлення товарів, тощо) або ж внаслідок офіційного письмового повідомлення про вчинення порушення митних правил, отриманого від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Із матеріалів справи вбачається, що порушення митних правил ОСОБА_1 виявлено Вінницькою митницею ДФС 30.08.2019 в день надходження відповіді митних органів Р. Литва. Тому з 30.08.2019 розпочався перебіг шестимісячного строку для притягнення до відповідальності, який закінчується 30.02.2020.
Адміністративна справа до суду першої інстанції надійшла 19.02.2020, тобто в межах шестимісячного строку.
Враховуючи викладене, на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності судом першої інстанції, строки накладення адміністративного стягнення не закінчилися.
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками митниці не допитали його з приводу надання доручення та справжності підпису у дорученні, суддя вважає необґрунтованими, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи, а саме запрошенням від 18.11.2019 скаржника до митниці в термін до 15.01.2020, з метою проведення опитування та складання протоколу про порушення митних правил (а.с. 7) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з особистим підписом ОСОБА_1 (а.с. 8) .
Тобто працівниками митниці здійснено виклик за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі щодо невідповідності дій працівників митниці та те, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи в суді першої інстанції, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься повідомлення від уповноваженого на цю процесуальну дію митного органу від 17.01.2020 на адресу правопорушника про те, що 20.02.2020 о 12.00 розглядатиметься дана справа в Вінницькому міського суді Вінницької області.
З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях скаржника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення.
Інші доводи, на які посилається скаржник, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Докази, які б спростовували вину скаржника не надано.
ОСОБА_1 не було доведено ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі.
Суддя вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст. 486, 489, 495 МК України дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 483 МК України, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ч. 1 ст. 483 МК України, суддя -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2020року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за чч.1 ст. 483 МК України - залишити без змін.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Якименко