Справа № 155/1447/19
Провадження №2/157/118/20
28 квітня 2020 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,
представника позивачки - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника органу опіки та піклування - Карпук Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування в особі Горохівської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
Позивачка ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування заяви зазначає, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 29 березня 2011 року. Від шлюбу є двоє дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Після розірвання шлюбу діти залишилися проживання з нею та повністю перебувають на її утриманні. Відповідач ОСОБА_2 у вихованні та утриманні дітей жодної участі не приймає, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, залишивши весь догляд за дітьми лише на неї. Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 27 грудня 2011 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання двох його неповнолітніх синів в твердій грошовій сумі по 300 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 5 грудня 2011 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. На підставі цього рішення суду нею було отримано виконавчий лист та пред'явлено до виконання, однак відповідач аліменти на утримання дітей не сплачує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, розмір якої станом на 1 жовтня 2019 року становить 56322 грн. 45 коп. З моменту розірвання шлюбу ОСОБА_2 не бере жодної участі в матеріальному забезпеченні дітей, не навідує їх, не цікавиться їхнім життям та здоров'ям, не приймає участі у їх вихованні, не відвідує навчальні заклади, в яких на даний час їхні діти навчаються. За її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідування в жовтні 2019 року внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (ухилення від сплати аліментів). В зв'язку з противною поведінкою відповідача, яка полягає в повному ігноруванні обов'язків щодо виховання їхніх дітей, вважає за необхідне позбавити його батьківських прав. Ухилення відповідача від виховання та утримання малолітніх дітей є умисним та свідомим, оскільки ніщо не перешкоджає йому матеріально підтримувати дітей, приймати участь у їх вихованні та турбуватися про них як батькові. 29 жовтня 2019 року ОСОБА_2 написав письмову заяву про те, що згідний із позбавленням його батьківських прав відносно двох його дітей, що свідчить про відсутність у нього бажання приймати участь у їх житті та вихованні.
Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з викладених у позовній заяві підстав і просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечив щоб його позбавили батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що заявив як під час підготовчого судового засідання, так і під час розгляду справи по суті.
Представник органу опіки та піклування Горохівської районної державної адміністрації Карпук Т.М. в судовому засіданні пояснила, що відповідач вихованням, розвитком та матеріальним забезпеченням своїх дітей не займається, і останній сам не заперечує щоб його позбавили батьківських прав, у зв'язку з чим органом опіки та піклування Горохівської районної державної адміністрації надано висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав.
Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, представника органу опіки та піклування, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Відповідно до вимог частин 2 і 3 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Підстави для позбавлення матері, батька батьківських прав визначені ст. 164 СК України, у відповідності до якої мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з вимогами ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як зазначається у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 є батьками дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженців с. Михлин Горохівського району, Волинської області, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , виданими Горохівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинської області 26 січня 2018 року (а.с. 6, 7).
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 29 березня 2011 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 9), і вони проживають окремо.
Відповідач ОСОБА_2 вихованням своїх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не займається, матеріальної допомоги не надає, не цікавиться їх фізичним та моральним розвитком, не проявляє батьківської уваги та турботи про них, не піклується про їх навчання, про що він не заперечив в судовому засіданні, та, будучи проінформований судом про правові наслідки позбавлення батьківських прав, передбачені ст. 166 СК України та наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 ст. 206 ЦПК України, безумовно визнав позов про позбавлення його батьківських прав.
Неповнолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають з матір'ю ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї та проживання від 4 жовтня 2019 року № 234 (а.с. 15).
З висновку органу опіки та піклування Горохівської районної державної адміністрації вбачається, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він вихованням та утриманням дітей не займається, і сам не заперечує щоб його позбавили батьківських прав (а.с. 10).
Такими чином, суд дійшов висновку, що відповідач не турбується про належне виховання його дітей, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, їх навчання, не забезпечує необхідного харчування, лікування, не спілкується з дітьми, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, тобто фактично ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню своїх дітей без об'єктивних поважних причин.
З урахуванням вищезазначеного і беручи до уваги, що відповідач позов визнав, і таке визнання ним позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його двох неповнолітніх дітей належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, що становить 384 гривні 20 копійок, а інших 50% відсотків сплаченого судового збору, що становить 384 гривні 20 копійок, належить стягнути на користь позивачки з відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 89, 133, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142, 206, 264, 265, 273, 352, 354, п. 3 Розділу 12 Прикінцеві положення ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , батьківських прав щодо його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженців с. Михлин Горохівського району Волинської області.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судових витрат.
Повернути ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при пред'явленні позову до суду згідно з квитанцією № 50 ТВБВ 10002/028 Волинського ОУ АТ «Ощадбанк» від 27 листопада 2019 року, в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також строк апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Головуючий: О. В. Антонюк