Справа № 290/62/20
Провадження № 1-кп/273/77/20
28 квітня 2020 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2019 року за №12019060150000075, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Биківка Романівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого водієм міжнародних перевезень, одруженого, має на утримані двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
18 березня 2019 року близько 18 години 20 хвилин керував технічно справним автомобілем Opel Vektra B реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_7 .
Керуючи у вказаний день та час зазначеним транспортним засобом, в порушення вимог пунктів 2.3.б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, рухаючись вказаним транспортним засобом заднім ходом за умов неналежної оглядовості, а саме відсутності об'єктивної можливості бачити дорожню обстановку з місця водія у напрямку руху, не звернувся до інших осіб для забезпечення безпеки руху, внаслідок чого виїжджаючи з території, яка розташована поряд з домогосподарством по АДРЕСА_1 правою боковою частиною керованого ним транспортного засобу здійснив наїзд на пішохода - малолітнього ОСОБА_8 , яка в цей час знаходився біля передньої правої частини автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_8 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох стегнових кісток у верхній третині, закритого перелому лівої лонної кістки, садна тазу, травматичного шоку, що відносяться до тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3.б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, показав, що близько 19 години 18.03.2019 року йому зателефонував його старший син та попросив забрати його з секції дзюдо. В момент коли він виходив з будинку, його менший син був з матір'ю. Вийшовши з будинку, він обійшов машину, завів мотор, прогрівав автомобіль близько хвилини та вивернувши кермо почав рухатися назад. В цей момент побачив як до нього біжить дружина та зрозумів, що щось трапилося. Коли рухався назад, сина не бачив, не бачив як він біг по подвір'ю та не бачив сам наїзд на нього. Відкривши двері, побачив дитину, він плакав. Заніс його до будинку, провів огляд та зрозумів, що щось не так з ніжками, викликав швидку допомогу та одрузу вирішив не чекаючи везти сина в лікарню. В лікарні знаходилися до ранку, давав покази, допомагав слідству. На даний час дитина повністю здорова, всі збитки відшкодовано, щиро розкаюється у вчиненому, отримав урок на все життя. Просив суворо не карати та не позбавляти його права курування, так як працює водієм міжнародних перевезень, є єдиним годувальником сім'ї, має на утриманні також свого батька.
Учасники даного судового провадження правильно розуміють і не оспорюють фактичні обставини кримінального правопорушення, їхня позиція є добровільною. Судом роз'яснено учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Оскільки інші учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, беручи до уваги те, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, вислухавши думку інших учасників процесу, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення, як таких, що ніким не оспорюються, окрім допиту обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особу ОСОБА_4 матеріалів.
Суд, оцінивши сукупність доказів у справі, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 , дії якого підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 286 КК України, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, повністю відшкодував завдану шкоду, на даний час працює водієм міжнародних перевезень «Футура Логістік», на утриманні має двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, на обліку в управлінні праці і соціального захисту населення не перебуває і не отримує ніяких видів допомог, в управлінні пенсійного фонду на обліку не перебуває та пенсії не отримує.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне повне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення злочину щодо малолітньої дитини.
Суд також враховує висновки досудової доповіді Баранівського районного сектору філії Держаної установи «Центр пробації» у Житомирській області щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.
З урахуванням фактичних обставин справи, характеру допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, відомостей про особу обвинуваченого, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 50 КК України, в тій частині, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, суд доходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, що передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, без призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
При цьому, на думку суду, виходячи з викладених вище обставин, досягнення мети покарання можливе без ізоляції обвинуваченого від суспільства, а тому суд вважає за необхідне на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання щодо застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує ту обставину, що обвинувачений працює водієм міжнародних перевезень, фактично має на утриманні двох малолітніх дітей та є єдиним годувальним сім'ї, крім того, суд враховує позицію як потерпілої так і прокурора, які не наполягали на призначенні обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, а також те, що за поясненнями самого обвинуваченого, право керування транспортними засобами, є єдиною можливістю на даний час отримувати дохід та відповідно утримувати сім'ю.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід в кримінальному провадженні не обирався.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави.
Судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судових експертиз становлять: автотехнічна експертиза (висновок від 34.04.2019 за №3/342) - 1250,08 грн., автотехнічна експертиза (висновок від 21.11.2019 за №3/1076) - 628,00 грн., автотехнічна експертиза (висновок від 27.12.2019 за №3/1302) - 628,04 грн. та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_9 від 20.03.2019 року накладено арешт на автомобіль марки OPEL Vectra реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до положень статті 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_9 від 20.03.2019 року, оскільки в подальшому у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання в частині позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 2506,12 грн. (дві тисячі п'ятсот шість грн. 12 коп.).
Арешт автомобіля марки OPEL Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений згідно ухвали слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_9 від 20.03.2019 року скасувати.
Речові докази:
- автомобіль марки OPEL Vectra реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_4 , залишити останньому як законному користувачу;
- оптичний диск DVD-R 4.7Gb, №CMDR47G-CAEWM2H-3274504, копія медичної карти № 759 стаціонарного хворого та копії історії хвороби №5591, 3108 ОСОБА_8 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінальної справи.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_1