Справа № 161/6012/20
Провадження № 1-кп/161/709/20
м. Луцьк 28 квітня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020030010000902, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 16.04.2020 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 в березні 2020 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у лісовій смузі по вул.Дружби Народів м.Луцька, умисно, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, 12 патронів калібру 5,45х39 мм, які зберігаючи при собі, переніс до місця свого проживання -квартиру АДРЕСА_2 , де продовжував зберігати до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції 06.03.2020.
Згідно висновку судової балістичної експертизи №77 від 13.03.2020 надані на дослідження 12 патронів, які були вилучені 06.03.2020 під час проведення огляду місця події -в приміщенні квартири АДРЕСА_2 належать до боєприпасів, і є проміжними патронами калібру 5,45х39мм, придатними до стрільби, зразка 1974 року.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразились у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.263 ч.1 КК України.
Під час судового провадження між прокурором та обвинуваченим, зокрема, 28.04.2020, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою погоджена кваліфікація кримінального правопорушення за ст.263 ч.1 КК України. Сторони погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченим, який повністю визнав свою винуватість, з врахуванням наявності пом'якшуючих обставин, якими є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, вчинення злочину вперше, а також обтяжуючих обставин - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.1 ст.263 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням (строк якого буде визначено судом).
Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Разом з тим встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 65,75 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .
При визначенні іспитового строку, згідно ст.75 КК України, суд враховує, що ОСОБА_4 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, тому визначає іспитовий строк терміном на 1 рік.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, знищити.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472-476 КПК України, суд,
Угоду про визнання винуватості від 28.04.2020 у кримінальному провадженні №12020030010000902, укладену між прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ст. 263 ч.1 КК України, призначивши покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в доход держави 628 (шістсот двадцять вісім) грн 04 (чотири) коп. судових витрат у справі за проведення судової балістичної експертизи.
Речові докази: дев'ять предметів візуально схожих на патрони із маркувальними позначками «3» та «82», які поміщенні у спеціальний пакет №INZ1063643, один предмет візуально схожий на патрон із маркувальними позначками «270» та «83», який поміщено у спеціальний пакет №INZ1063644, два предмети візуально схожі на патрони, із маркувальними позначками «3» та «82», які поміщено до спеціального пакету №INZ1063642, що передані в камеру зберігання речових доказів Луцького ВПГУНП у Волинській області - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1