Справа № 159/1377/20
Провадження № 2/159/619/20
27 квітня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Денисюк Т.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позовних вимог.
24 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 07.09.2001 року відділом ДРАЦСу по м.Ковелю РС Ковельського МРУЮ Волинської області, актовий запис №343.
Позовні вимоги мотивовано тим, що шлюб між сторонами зареєстровано 07.09.2001 року, в шлюбі народилось троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходженням поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинено з січня 2019 року. Позивач вважає, що шлюб існує лише формально, сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо. Враховуючи викладене позивач просить в судовому порядку шлюб розірвати.
Стислий виклад заперечень відповідача.
13 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_2 вказав, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Рух справи в суді.
Позовну заяву подано до суду 24 березня 2020 року.
Провадження у справі відкрито 25 березня 2020 року.
Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Фактичні обставини справи.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 19.02.2020 виданого Ковельським міськрайонним відділом ДРАЦСу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) ОСОБА_2 07.09.2001 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №343.
Від шлюбу сторони мають трьох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження дітей.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина і чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Вимогами ч.3, ч.4 ст.56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладені правові норми, обставини у справі та позицію сторін щодо неможливості збереження сімейних стосунків, суд вважає, що збереження сім'ї в даному випадку буде нічим іншим, як примушуванням сторін до збереження шлюбних відносин.
Судом встановлено, що сторони тривалий час не підтримують подружніх стосунків, в сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння, шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю не можливо. Зважаючи на дійсні причини розірвання шлюбу, зазначені позивачем та відповідачем, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Враховуючи ту обставину, що сторони виявили взаємну згоду на розірвання шлюбу, суд вважає недоцільним надавати подружжю термін на примирення.
Судові витрати, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
Керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.09.2001 року відділом ДРАЦСУ по м.Ковелю РС Ковельського МРУЮ Волинської області, актовий запис №343.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Ковель Волинської області) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати у справі в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину".
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 27 квітня 2020 року.
ГоловуючийТ. В. Денисюк