Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №752/20319/13-а (752/2837/16-а)
адміністративне провадження №К/9901/17995/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою ОСОБА_1
про накладення на керівників суб'єктів владних повноважень, відповідальних за виконання судового рішення, штрафів у порядку, передбаченому частиною 2 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України у справі
за позовом ОСОБА_1
до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління по нарахуванню та виплаті Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2017 (головуючий суддя - Колдіна О.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 (головуючий суддя - Губська О.А., судді - Парінов А.Б., Беспалов О.О.)
І. Історія справи
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення на керівників суб'єктів владних повноважень, відповідальних за виконання судового рішення, штрафів у порядку, передбаченому частиною 2 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому, з урахуванням додатку до клопотання, просив:
- накласти штраф на керівника Державної адміністрації Управління праці та соціального захисту населення в Голосіївському районі м. Києва в розмірі 30 мінімальних заробітних плат;
- накласти штраф на керівника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат м. Києва в розмірі 30 мінімальних заробітних плат;
- накласти штраф на керівника Правобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в Києві розмірі 30 мінімальних заробітних плат;
- зобов'язати Державну адміністрацію Управління праці та соціального захисту населення в Голосіївському районі міста Києва в п'ятиденний строк нарахувати кошти в розмірі 45 мінімальних заробітних плат та передати в Київський міський центр, визначених рішенням суду, виконавчими листами та п.7 ст.48 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням критерію «мінімальна заробітна плата» станом на момент виплати 3200 грн, з урахуванням виплачених сум, та передати в Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат міста Києва; нарахувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат 2010-2014 рік, згідно рішень суду, виконавчих листів та закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (розмір критерія «мінімальна заробітна плата» визначається на момент виплати - 3200 грн), з урахуванням виплачених сум, та передати в Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат міста Києва;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат міста Києва в десятиденний строк нарахувати кошти в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, визначених рішенням суду, виконавчими листами та п 7 ст. 48 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням критерія «мінімальна заробітна плата» станом на момент виплати 3200 грн, з урахуванням виплачених сум, та передати державному виконавцю для подальших дій; нарахувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2010-2014 рік, згідно рішень суду, виконавчих листів та закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням критерію «мінімальна заробітна плата» станом на момент виплати 3200 грн, з урахуванням виплачених сум, та передати Державному виконавцю для подальших дій;
- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати в п'ятиденний строк додаткову пенсію, визначену ст. 50 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29.09.2010 по 22.07.2011 включно, із застосуванням критерія «мінімальна пенсія за віком», розмір якої встановлюється на момент виплати 1 312 грн; (аналогія закону стаття 48,50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») з урахуванням виплачених сум, та передати державному виконавцю для подальших дій;
- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати в п'ятиденний строк державну пенсію, визначену ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29.09.2010 по 22.07.2011 включно, із застосуванням критерія «мінімальна пенсія за віком» розмір якого встановлюється на момент виплати 1 312 грн; (аналогія закону стаття 48,50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») з урахуванням виплачених сум, та передати державному виконавцю для подальших дій.
2. Клопотання мотивоване тим, що відповідачі протягом трьох років не виконують постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2014 у справі №752/20319/13-а, а при здійсненні перерахунку не застосовують показник мінімальної пенсії за віком на момент здійснення виплат що, на думку позивача, є помилковим.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, вказане клопотання залишено без задоволення.
4. Суд першої інстанції вказав, що у даній справі, з урахуванням поданих звітів відповідачів про виконання судового рішення та відсутності бюджетного фінансування для здійснення відповідних виплат, немає підстав, визначених ст.267 КАС України, для накладення штрафу на керівників установ, відповідальних за виконання судового рішення. Також суд зауважив, що у своєму клопотанні позивач фактично не погоджується з розміром нарахувань, проведених відповідачами, однак зазначене питання не може бути оцінене та вирішено в порядку ст.267 КАС України.
5. Суд апеляційної інстанції погодився з наведеними висновками, а також звернув увагу на те, що виконавчі провадження ВП №46005592, ВП №46005677, на виконання яких перебували судові рішення у даній справі, закінчені відповідно до постанов державного виконавця від 04.03.2015 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Вказані постанови є чинними та позивачем не оскаржувались. Суд апеляційної інстанції вказав, що суд у порядку судового контролю не може вирішувати питання про те, чи у повній мірі виконане судове рішення поза межами спору про оскарження названих постанов державного виконавця, так як з огляду на їх чинність судове рішення вважається виконаним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. 14.11.2017 ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення клопотання в повному обсязі.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що станом на дату її подання рішення суду щодо відшкодування шкоди, завданої здоров'ю позивача, не виконано, у зв'язку з чим позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій позбавили його права на відшкодування шкоди, завданої здоров'ю. Позивач вказує на те, що відповідачами не доведено правильності визначення сум, нарахованих у зв'язку з виконанням судових рішень у справі.
8. Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подав заперечення на касаційну скаргу, в яких заперечує проти її задоволення та зазначає, що нарахування коштів відбулось відповідно до чинного на той час законодавства.
9. Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
11. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/17995/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» цього кодексу.
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018 для розгляду справи №752/20319/13-а (№752/2837/16-а) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білоус О.В., судді - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №524/0/78-19 від 30.05.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 для розгляду справи №752/20319/13-а (№752/2837/16-а) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
16. Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2014:
- визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва (правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві) по відмові в проведенні перерахунку ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії, як інваліду 2 групи з числа ліквідаторів, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, починаючи з 29.09.2010 по 22.07.2011 включно - протиправними;
- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 по 22.07.2011 включно, з урахуванням проведених виплат;
- визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення за період з 29.09.2010 по 17.09.2014 включно, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат - неправомірними;
- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 по 17.09.2014 включно, з урахуванням проведених виплат,
- зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 по 17.09.2014 включно, з урахуванням проведених виплат.
17. Додатковою постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.09.2014:
- визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва по відмові в проведенні перерахунку ОСОБА_1 соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29.09.2010 по 22.07.2011 включно - протиправними;
- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 по 22.07.2011 включно, з урахуванням проведених виплат;
- визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, розміру одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат - неправомірними;
- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
18. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.04.2015 змінено спосіб виконання постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2014 та додаткової постанови від 25.09.2014 шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, обрахованої відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 по 17.09.2014 включно, з урахуванням проведених виплат.
19. Також, ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва 09.04.2015 змінено спосіб виконання постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2014 та додаткової постанови від 25.09.2014 шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, обраховану у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
20. 30.11.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян О.Г. винесена постанова про повернення виконавчого документа про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 по 22.07.2011 включно, з урахуванням проведених виплат, стягувачу та про повернення стягувачу виконавчого документа про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 по 22.07.2011 включно, з урахуванням проведених виплат.
21. Підставою для повернення виконавчих документів стало виконання судового рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва в частині здійснення перерахунку, та відсутності бюджетного фінансування для здійснення відповідних виплат.
22. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.07.2016 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління по нарахуванню та виплаті Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат подати Голосіївському районному суду міста Києва протягом місяця подати звіт про виконання постанови суду від 17.09.2014 та додаткової постанови від 25.09.2014.
23. На виконання вимог цієї ухвали Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві районної державної адміністрації, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (від імені Управління по нарахуванню та виплаті Головного управління Пенсійного фонду України) та Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат були подані відповідні звіти про виконання постанови суду.
24. Відповідно до звіту Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ним в межах своєї компетенції та покладених на нього зобов'язань було виконано постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2014 року та додаткову постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25.09.2014 року по справі № 752/20319/13-а.
25. Управлінням правці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві районної державної адміністрації також подано звіт, копію рішення про призначення одноразової грошової допомоги та рішення про закінчення виконавчих проваджень ВП №46005592, ВП №46005677.
26. Згідно зі звітом, поданим Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (від імені Управління по нарахуванню та виплаті Головного управління Пенсійного фонду України), Управління з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснило нарахування боргу в загальній сумі 46 701,79 грн, який був включений до окремих виплатних відомостей в лютому 2015 року, отже зобов'язання вчинити певні дії, покладені судом на Управління з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, виконано в повному обсязі.
27. У звіті Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вказано, що відповідач-4 звернувся до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), як до розпорядника коштів вищого рівня з проханням профінансувати кошти для виплати допомоги у розмірі 24 771,40 грн. Однак у подальшому відповідачу-4 повідомлено про відсутність коштів у Державному бюджеті, а тому відповідач-4 не має можливості здійснити виплату через відсутність фінансування.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
28. Конституція України
28.1. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28.2. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
29. Кодекс адміністративного судочинства України
(в редакції, чинній до 15.12.2017)
29.1. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
29.2. У відповідності до ч. 10 ст. 267 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
IV. Позиція Верховного Суду
30. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
32. За приписами ст. 267 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суд має право встановити контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який полягає у покладенні на суб'єкта владних повноважень обов'язку подати звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду такого звіту або у випадку його неподання суд має право накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
33. З матеріалів справи вбачається, що судами попередніх інстанцій були розглянуті звіти відповідачів, подані на виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 05.07.2016, та за результатами розгляду вказаних звітів зроблено висновок про відсутність підстав, визначених ст. 267 КАС України для накладення штрафу на керівників установ, відповідальних за виконання судового рішення. Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що відповідачами в межах своїх повноважень були вчинені всі передбачені законом дії для виконання постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2014 і додаткової постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 25.09.2014 у даній справі, що свідчить про відсутність вини у діях керівників відповідних органів та, як наслідок складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність керівника суб'єкта владних повноважень у вигляді штрафу.
34. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає за необхідне зазначити, що ст. 267 КАС України передбачено саме право, а не обов'язок суду накладати штраф на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання постанови, діяли добросовісно, то саме лише невиконання постанови не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Окремі порушення під час виконання постанови суду не можуть бути підставою для накладення штрафу, якщо відсутній причинно-наслідковий зв'язок між цими порушеннями і невиконанням постанови.
35. Верховний Суд також звертає увагу на те, що підставами застосування ч. 2 ст. 267 КАС України є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наведена правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постановах від 20.03.2020 у справі №614/1033/15-а та від 23.11.2018 у справі №444/2805/16-а.
36. Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено протиправності в діях чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, суди дійшли правомірних висновків про відсутність підстав для застосування до них заходів судового контролю за виконанням судового рішення, передбачених статтею 267 КАС України.
37. Позивач, подаючи клопотання про накладення на керівників суб'єктів владних повноважень, відповідальних за виконання судового рішення, штрафів, не спростовує обставин та фактів, наведених у звітах відповідачів, натомість не погоджується із сумою здійсненого йому перерахунку та зазначає про неправильне застосування відповідачами критерію «мінімальна заробітна плата» яка, на думку позивача, має становити 3 200 грн на момент виплати.
38. Однак, як правильно вказано судом першої інстанції, зазначене питання не може бути вирішене у порядку судового контролю, передбаченому ч. 2 ст. 267 КАС України.
39. Разом з тим, Верховний Суд зауважує, що винесення державним виконавцем постанов про закінчення виконавчих проваджень №46005592 та №46005677 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанов) не означає, що рішення суду є виконаним у повному обсязі, оскільки вказані постанови стосуються закінчення виконавчих проваджень відносно одного боржника - Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, яким було виконано рішення суду шляхом видання рішень про призначення одноразової грошової допомоги від 04.02.2015, яке передано до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для проведення виплат в межах повноважень. Водночас, як зазначено у звіті відповідача-4, він не має можливості здійснити виплату через відсутність відповідного фінансування. Однак, вказані обставини, як зазначено вище, виключають притягнення до відповідальності керівника відповідача-4 в порядку ст. 267 КАС України.
40. Доводи касаційної скарги про те, що суди позбавили його права на відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в касаційному порядку та виходять за межі поданого позивачем клопотання про накладення на керівників суб'єктів владних повноважень, відповідальних за виконання судового рішення, штрафів у порядку ч. 2 ст. 267 КАС України. Вимоги клопотання про зобов'язання відповідачів нарахувати і виплатити грошові кошти відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також не можуть бути розглянуті у порядку ст. 267 КАС України.
41. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни зазначених судових рішень відсутні.
42. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду