Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №816/1542/17
адміністративне провадження №К/9901/7949/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
треті особи: Нотаріальна палата України, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України,
про визнання бездіяльності та дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 (головуючий суддя - Кукоба О.О., судді - Удовіченко С.О., Шевяков І.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Зеленський В.В., судді - Чалий І.С., П'янова Я.В.)
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2017 року Приватний нотаріус Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Нотаріальна палата України, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка розпочалась 30.07.2017, щодо ненаправлення наказу від 27.07.2017 №2414/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» у строк, встановлений Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990;
- визнати протиправними дії щодо тимчасового блокування доступу з 08.08.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без належного повідомлення (рішення) про підстави даного блокування, що передбачено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.07.2017 №2414/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у ході проведення перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порушено вимоги Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990. Позивач зазначала, що спірний наказ прийнято без врахування всіх фактичних обставин справи, оскільки у неї не витребовувались письмові пояснення, а перевірка проведена за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без дослідження паперових справ. Позивач стверджувала, що спірний наказ отримано нею лише 20.08.2017, тобто з порушенням триденного строку, визначеного Порядком.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.07.2017 №2414/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний наказ відповідача не відповідає вимогам щодо обґрунтованості, добросовісності та пропорційності рішення суб'єкта владних повноважень. Судом зазначено про те, що відповідачем не забезпечено право позивача на участь у прийнятті такого рішення (зокрема шляхом витребування письмових пояснень та документів). Крім того, суд зауважив, що відповідач у спірному наказі не мотивував необхідність тимчасового блокування доступу позивача до Державного реєстру прав строком на п'ять місяців. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що допущені позивачем порушення здебільшого носять суто формальний (процедурний) характер та мали місце, у тому числі, через неналежну роботу Державного реєстру прав і мережі Інтернет, а також не призвели до жодних негативних наслідків.
5. Разом з тим, встановивши, що оскаржувані позивачем дії та бездіяльність відповідача не створюють для неї жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення її прав, не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо ненаправлення наказу від 27.07.2017 №2414/5, та про визнання протиправними дій щодо тимчасового блокування доступу з 08.08.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без належного повідомлення (рішення) про підстави даного блокування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017.
7. У касаційній скарзі відповідач, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в цій частині у позові відмовити.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Міністерство юстиції України, виявивши порушення позивачем порядку державної реєстрації прав, діяло відповідно до вимог чинного законодавства, обравши такий захід відповідальності як тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав. При цьому законодавством не передбачено алгоритму визначення тривалості тимчасового блокування, та визначення такого строку є дискреційними повноваженнями Міністерства юстиції України. Також відповідач зазначає, що початок блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав не пов'язаний з фактом отримання державним реєстратором відповідного рішення.
9. Крім того, відповідач звертає увагу, що судами не враховано того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неналежної роботи Державного реєстру прав, та такі припущення позивача спростовані поясненнями Державного підприємства «Національні інформаційні системи».
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що виявлені порушення не є грубими та носять здебільшого технічний характер. Позивач вказує на те, що наказ про проведення камеральної перевірки винесений з процедурними порушенням, та в ньому не вказано, які саме порушення встановлені під час моніторингу. Також звертає увагу, що відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складанні довідки та винесенні спірного наказу не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення шляхом можливості надати пояснення, а також відповідачем не досліджено усі документи, які мали значення при прийнятті спірного наказу.
11. Нотаріальною палатою України подано пояснення на касаційну скаргу, в яких третя особа просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Третя особа вважає, що спірний наказ про тимчасове блокування доступу позивача до Державного реєстру прав всупереч вимогам закону є немотивованим.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 для розгляду справи №816/1542/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
15. Головним спеціалістом відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав, за результатами якого складено акт від 20.06.2017, у якому вказано на порушення приватним нотаріусом вимог статей 10, 19-21, 34, 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 56 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації.
16. У зв'язку з виявленими порушеннями, відповідачем 11.07.2017 виданий наказ №2277/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 », за змістом якого вирішено провести камеральну перевірку позивача з 11.07.2017 та утворено Комісію для проведення камеральної перевірки у складі трьох фахівців Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.
17. В ході камеральної перевірки встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 не додано до заяв про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок від 03.02.2017 №№ 20816042, 20818686 електронних копій додатків до договорів оренди земельних ділянок, що є невід'ємними частинами договорів. До заяви про державну реєстрацію права власності від 13.01.2017 №20540555 та відкритого за цією заявою розділу №1025140753254 приватним нотаріусом ОСОБА_1 не додано електронну копію договору дарування, який встановлює набуття права власності. Наведеним порушено вимоги пункту 7 частини третьої статті 10, пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 9, 10 Порядку №1127, пункту 56 Порядку №1141.
18. Крім того, у ході камеральної перевірки встановлено порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 Порядку №1127 щодо встановлення наявності або відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав, а саме: за заявою про державну реєстрацію права власності від 13.01.2017 №20540555 на підставі договору дарування не здійснено пошуків у Державному реєстрі прав, у тому числі у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, за ідентифікатором реєстраційного номера або адресою/місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна. Рішення за заявою №20540555 містить посилання, як на підставу його прийняття, на Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, що втратило чинність.
19. За заявами про державну реєстрацію права власності від 16.01.2017 №№20553689, 20555079, 20555902, від 01.02.2017 №№ 20778272, 20781698, 20782141 приватним нотаріусом ОСОБА_1 не здійснено пошук обтяжень щодо особи, яка набуває право власності на об'єкт нерухомого майна, рішення містить посилання як на підставу його прийняття на Порядок №703.
20. За заявами про державну реєстрацію права власності від 17.01.2017 №№ 20571441, 20570766, від 18.01.2017 №20590386 відсутній пошук обтяжень щодо особи, яка набуває право власності на об'єкт нерухомого майна, рішення містить посилання, як на підставу його прийняття, на Порядок №703 та положення Закону, які втратили чинність.
21. За заявами про державну реєстрацію права власності №№ 20780684, 20797260, 20814536, 20815103, 20817463 прийнято рішення, які містять посилання, як на підставу їх прийняття, на Порядок №703 та положення Закону, які втратили чинність.
22. Окрім того, на порушення вимог статей 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді заяв про внесення змін до записів Державного реєстру прав від 15.02.2017 №20996178, від 28.02.2017 №№ 21191455, 21187541, від 21.02.2017 №№ 21074273, 21073234, від 30.03.2017 №21652360, від 08.11.2016 №19427487 не здійснено пошук заяв у базі даних заяв для встановлення черговості розгляду заяв та встановлення наявності підстав для зупинення державної реєстрації. За заявою №21652360 не здійснено пошуків у Державному реєстрі прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек для встановлення підстав для встановлення наявності або відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
23. За подання заяв про внесення змін до записів Державного реєстру прав від 15.02.2017 №20996178, від 28.02.2017 №№ 21191455, 21187541, від 21.02.2017 №№ 21074273, 21073234, від 30.03.2017 №21652360 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято оплату адміністративного збору у розмірі 24,00 грн замість 60,00 грн, чим порушено вимоги статей 19, 34, 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
24. Також у ході камеральної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1 встановлено порушення останньою вимог статей 19, 34, 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо приймання оплати адміністративного збору у розмірі меншому ніж встановлено статтею 34 названого Закону за проведення державної реєстрації прав у скорочені строки. Так, за подання заяви про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки від 04.01.2017 №20476475 прийнято оплату у розмірі 28,00 грн, а рішення прийнято та сформований витяг у той же день, рішення містить посилання, як на підставу його прийняття, на Порядок №703 та положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які втратили чинність.
25. Аналогічні порушення вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_1 за заявами №№ 20478269, 20490379, 20490566, 20497561, 20508705, 20509232, 20512073, 20523802, 20523429, 20530794, 20533003, 20758058, 20816042, 20817080, 20817463, 20818686, 20819281.
26. Окрім того, у ході камеральної перевірки встановлено порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 строків проведення державної реєстрації, встановлених статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 18, 22 Порядку №1127. Так, за заявою про одночасну державну реєстрацію права власності та права оренди земельної ділянки від 20.01.2017 №20630197 прийнято рішення 20.01.2017, але витяг сформовано 30.01.2017, тобто з порушенням п'ятиденного строку. Рішення за заявою містить посилання, як на підставу його прийняття, на Порядок №703 та положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які втратили чинність.
27. Аналогічні порушення строку проведення державної реєстрації здійснені приватним нотаріусом ОСОБА_1 за заявами №№ 20634914, 20635006, 20635054, 20635092.
28. За результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1, комісією складено довідку від 18.07.2017, у якій з огляду на виявлені порушення позивачем вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на п'ять місяців.
29. На підставі зазначеної довідки Міністерством юстиції України 27.07.2017 виданий наказ №2414/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», пунктом 1 якого наказано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на п'ять місяців. У свою чергу, у пункті 2 даного наказу визначено, що Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України належить здійснити передачу документів, які подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 , відповідним суб'єктам державної реєстрації, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі. Виконання пункту 1 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи», яким 04.08.2017 заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
30. Конституція України
30.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
31.1. Відповідно до частини першої статті 37-1 Закону контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
31.2. Пунктом 1 ч. 2 ст. 37-1 Закону встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
32. Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №990 від 21.12.2016 (далі - Порядок № 990)
32.1. Згідно з п. 2 Порядку у разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації з прийняттям обов'язкових до виконання рішень, передбачених Законами.
IV. Позиція Верховного Суду
33. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем наказу про тимчасове блокування доступу позивачу як державному реєстратору - приватному нотаріусу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою для винесення спірного наказу є довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 .
36. За змістом цієї довідки, в ході проведення камеральної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1 встановлено порушення вимог статей 10, 16, 18, 19, 26, 34, 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 9, 10, 12, 18, 22 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, пунктів 11, 12, 15, 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011, та Вимог до оформлення рішень №3276/5. Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на п'ять місяців.
37. Верховний Суд звертає увагу на те, що вказана довідка за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов'язковою для прийняття Міністерством юстиції України наказу саме відповідно до цієї пропозиції.
38. Водночас, державний реєстратор зобов'язаний неухильно дотримуватись процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одночасно спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав і саме неухильне дотримання вимог закону гарантує правомірність набуття особою прав власності та уникнення ризиків втратити таке право через недотримання державним реєстратором процедури його реєстрації.
39. З огляду на наведене правове регулювання колегія суддів погоджується, що відповідач має право на те, щоб застосувати до державних реєстраторів такий вид санкції як тимчасове обмеження доступу уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
40. Разом з тим, аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, зобов'язав контролюючий орган мотивувати таке рішення. Тобто Міністерство юстиції України зобов'язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.
41. Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
42. Верховний Суд зауважує, що у наказі Міністерства юстиції України від 27.07.2017 №2414/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» відсутні будь-які мотиви, за яких державному реєстратору тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме на п'ять місяців і за які порушення застосовано саме цей вид стягнення.
43. Стаття 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не визначає мінімальних та максимальних строків застосування заходу стягнення у вигляді блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Проте як захід стягнення його накладення повинно відповідати загальним принципам: законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності. Тому, визначаючи вид стягнення та встановлюючи строк обмеження у доступі до Державного реєстру прав відповідачу слід було врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у наказі про застосування заходу стягнення.
44. Верховний Суд враховує наявність у відповідача дискреційних повноважень в питаннях визначення певного виду санкцій, однак наголошує, що такі повноваження не можуть використовуватися з порушеннями зазначених принципів. Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 05.03.2020 у справі №804/3737/17, від 20.02.2020 у справі №826/13793/17 та від 12.12.2019 у справі №440/1246/19.
45. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Комісія для проведення камеральної перевірки не скористалась наданим їй правом щодо витребування документів. Під час проведення камеральної перевірки позивача були досліджені лише документи, на підставі яких проводилися реєстраційні дії, та здійснені відповідні висновки про порушення позивачем вимог законодавства. Верховний Суд зазначає, що невикористання відповідачем наявних у нього повноважень на витребування пояснень у позивача вплинуло на висновки Комісії, оскільки позбавило відповідача можливості повно та всебічно надати оцінку причинам допущених порушень, врахувати відсутність їх можливих негативних наслідків тощо. Наведені обставини свідчать про те, що Міністерством юстиції України не вчинено всіх заходів з метою всебічного встановлення обставин наявності порушень чинного законодавства чи їх відсутності з боку позивача, що також свідчить про порушення Міністерством юстиції свого обов'язку щодо прийняття вмотивованого рішення.
46. Доводи касаційної скарги Міністерства юстиції України не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про невмотивованість застосованої санкції у вигляді тимчасового обмеження доступу до Державного реєстру.
47. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що спірний наказ є протиправним, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
48. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
49. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
50. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду