27 квітня 2020 року
Київ
справа №280/4186/18
адміністративне провадження №К/9901/11338/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Гусака М.Б., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Приватне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 вересня 2018 року № 0014941412, № 0014951412.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року залишено без руху, з наданням апелянту строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
Ухвалою від 29 березня 2019 року Третім апеляційним адміністративним судом Головному управлінню ДФС у Запорізькій області надано подовжений строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 26 квітня 2019 року апеляційну скаргу повернуто.
Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання документу про сплату судового збору та відповідного документу на підтвердження повноважень виконуючого обов'язки начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Гаврилової С.М. та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року на десять днів, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали.
Третім апеляційним адміністративним судом на підставі ухвалою від 26 грудня 2019 року у задоволенні клопотання Головного Управління ДФС у Запорізькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 280/2504/19 повернуто.
Відповідач втретє подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року було залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних підстави такого пропуску та документа про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року визнано неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області в заявленому клопотанні про поновлення строку. В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року в адміністративній справі № 280/4186/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними. При цьому суд зазначив, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
21 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
При цьому відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував обставин зупинення операцій на розрахункових рахунках.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
За таких обставин, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді М.Б.Гусак
І.Л. Желтобрюх