Справа №481/394/20
Провадж.№1-кп/481/90/2020
27 квітня 2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Новий Буг Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150270000617 від 04 грудня 2019 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Наріжжі Семенівського району Полтавської області, зареєстрваний у АДРЕСА_1 , та фактично проживає у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, ФОП, не судимого, -
про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , 04 вересня 2019 року, близько 20.00 години, маючи умисел на незаконне, зайняття рибним промислом, діючи з корисних мотивів, з метою незаконного вилову риби без наявності законного дозволу на вилов водних біоресурсів, повністю розуміючи та усвідомлюючи кримінальну караність за це, взявши із собою завчасно підготовлений острог, що представляє собою незаконне знаряддя лову, направилися до Софіївського водосховища, розташованому неподалік с. Пелагіївка, Новобузького району Миколаївської області, на території Регіонального ландшафтного парку «Приінгульський», що включений до українського переліку об'єктів Смарагдової мережі Європи за номером UА0000166 та входить до складу природно - заповідного фонду України.
04.09.2019року близько 21.30 год. ОСОБА_3 приїхавши до Софіївського водосховища, розташованому неподалік с. Пелагіївка, Новобузького району Миколаївської області, на території Регіонального ландшафтного парку «Приінгульський», реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним промислом, повністю розуміючи та усвідомлюючи кримінальну караність за це, за допомогою раніше заготовленого засобу лову риби острогом, що представляє собою - незаконне знаряддя лову, почав займатися незаконним рибним промислом, що перебуває в межах природо- заповідного фонду України, в наслідок чого незаконно виловив та знищив - 42 одиниці риби «щука», 8 одиниць риби «окунь», 4 одиниці раків.
Після описаних протиправних дій, 04 вересня 2019 року близько 22.20 год. ОСОБА_3 , на березі Софіївського водосховища, що перебуває в межах природо-заповідного фонду, був виявлений співробітником Управління державного агентства рибного господарства в Миколаївській області «Миколаївський рибоохоронний патруль» ОСОБА_6 .
Відповідно до стаття 13 Конституції України, статті 3-5 Закону України «Про тваринний світ», стаття 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначають, що об'єкти тваринного світу (у тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Згідно зі статтями 26, 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об'єктів тваринного світу зобов'язані додержуватись встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу, використовувати його у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань.
Відповідно до пунктів 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України» № 19 від 15 лютого 1999 року забороняється: лов живих ресурсів із застосуванням промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань та менших за розміри вказані у додатку до Правил рибальства.
Таким чином, в порушенні зазначених вимог законодавства, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 , незаконно виловив та знищив - 42 одиниці риби «щука», 8 одиниць риби «окунь», 4 одиниці раків.
Згідно оцінки заподіяної шкоди рибним запасам України, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, згідно до розрахунку, розробленого відповідно до Постанови Кабміну від 21.11.11 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», своїми неправомірними діями ОСОБА_3 , заподіяв природно-заповідному фонду України істотну шкоду та матеріальний збиток на загальну суму 14518 грн.
Крім того, для визначення ступеню шкоди заподіяної внаслідок порушення чинного законодавства, враховано постанову Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17, якою визначені ознаки істотної шкоди, серед яких такі як:знищення нерестовищ риби;вилов в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі;добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним промислом, яким заподіяно істотну шкоду.
На досудовому розслідуванні між сторонами кримінального провадження прокурором Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , 23 березня 2020 року було досягнуто та підписано угоду про визнання винуватості у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.249 КК України, за змістом якої підозрюваний ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язується беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, також сторони дійшли згоди щодо призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.249 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 249 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді штрафу. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди є добровільним волевиявленням сторін, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснено зміст ч.ч.4, 6, 7 ст.474 КПК України, який йому зрозумілий та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості є його відмова від здійснення прав, передбачених ч.4 ст.474 КПК України, а саме відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Також ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7 ст.474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі.
Після таких роз'яснень обвинувачений ОСОБА_3 не заперечив проти затвердження угоди.
Прокурор та захисник також просять затвердити угоду про визнання винуватості.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості під час підготовчого судового засідання, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу, з ухваленням обвинувального вироку.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 468-469, 472, 473-475КПК України, суд,-
ухвалив:
затвердити угоду від 23 березня 2020 року, укладену між прокурором Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 про визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України..
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень.
Речові докази: матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_3 , які долучено до матеріалів кримінального провадження, залишити при таких матеріалах; знаряддя для вилову риби - острога, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, знищити; риба: 42 одиниці риби «щука», 8 одиниць риби «окунь», 4 одиниці раків, які передано на зберігання до ТОВ «ИНТЕРНАЦИОНАЛІСТ», за адресою: м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 4Е/2, конфіскувати в дохів держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вирок вважається таким, що не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1