Справа № 487/2086/20
Провадження № 1-кс/487/2499/20
27.04.2020 року Слідчий суддя Заводського районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення,
13.04.2020 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що 06.04.2020 року за вих. №4/БСВ-53 було подано заяву в порядку ст.214 КПК України до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві, прокуратури Миколаївської області, ГУНП в Миколаївській області та іншим, про вчинення слідчим ДБР ОСОБА_5 злочинів передбачених ч.2 ст.364, 366, ч.3ст.365 КК України.
Посилаючись на те що відомості про кримінальні правопорушення, які зазначені у заяви не були внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань, просив скаргу задовольнити та внести відомості за заявою від 06.04.2020 року до ЄРДР та повідомити про результати у встановленій формі і строки, надіслати витяг з ЄРДР і вручити пам'ятку про права потерпілого.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги заявлені у скарзі підтримав та просив скаргу задовольнити.
Представник ТУ ДБР розташованого в місті Миколаєві в судове засідання не з'явився, його відсутність, згідно частини 3 статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено та із матеріалів скарги вбачається, що адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві, прокуратури Миколаївської області, ГУНП в Миколаївській області та іншим було подано заяву від 06.04.2020 року за вих. №4/БСВ-53 в порядку ст.214 КПК України, про вчинення злочину слідчим ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 злочинів передбачених ч.2 ст. 364, 366, ч.3ст.365 КК України.
У відповідності до ч.1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Законодавством передбачено, що бездіяльність слідчого, яка виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, заявник може оскаржити слідчому судді.
Разом з тим, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачає надходження заяви (повідомлення) саме про кримінальне правопорушення, а не про діяння, яке містить ознаки чи елементи злочину (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Як вбачається з наданої скарги адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та наданої до неї заяви, останній посилається на вчинення слідчим ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364, 366, ч.3ст.365 КК України, при цьому не зазначаючи та не надавши на підтвердження цього жодних обґрунтованих та допустимих доказів.
Суд критично ставиться до посилань скаржника у своїй скарзі на подання ним заяви від 06.04.2020 року, оскільки одного посилання на ст.214 КПК України не є достатнім для внесення даних, на які посилається скаржник, до ЄРДР.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення.
Одночасно слідчий суддя роз'яснює, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність розглядаються за правилами глави 26 КПК України, слідчим суддею того місцевого суду, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи положення ст.32 КПК України, щодо територіальної підсудності.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, відмовити.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1