Справа № 457/13/20
провадження №2-а/457/4/20
16 березня 2020 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Мазурик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області та ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Галицького ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській областіта ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Позов мотивований тим, що 23 грудня 2019 року відносно нього лейтенантом поліції Микитюком В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а також накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Зі складеною постановою не погоджується та просить її скасувати з огляду на наступне. У складеній постанові не вказано органу, який її винесено: вказано лише частину найменування - «Галицький ВП», - що суперечить вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП. Постанову складено без жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, а на місці зупинки його не було ознайомлено з жодними доказами правопорушення. Просить скасувати постанову серії БАА № 505626 від 23 грудня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити та стягнути судові витрати на відповідача.
Представник ГУНП в Івано-Франківській області Брезіцький М. надав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності складено з дотриманням норм чинного законодавства.
Учасники спору в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивача - адвокат Шпунт М.Б. подав суду клопотання у якому просить суд проводити розгляд без його участі.
Відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності учасників на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.
Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постановою лейтенанта поліції Микитюка В.В. серії БАА №505626 від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП та накладено на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він 23 грудня 2019 року о 14:30 годині на автодорозі Н-09 Мукачево-Львів, керуючи транспортним засобом Toyota Landcruiser Prado, номерний знак НОМЕР_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно зі ст. 222 КУпАП до компетенції уповноважених працівників Національної поліції віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених ст. 122 КУпАП.
Відповідно до статей 276, 280, 283 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадоваособа)при розглядісправи проадміністративне правопорушеннязобов'язанийз'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про накладення адміністративного стягнення.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, (далі - Правила) порушення яких є підставою для відповідальності згідно із.
Відповідно до п. 34.1.1. Правил вузька суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Відповідно до п. 11.3. Правил на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Згідно з п.1ст. 247КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Слід наголосити на тому, що сторона позивача звернулася з відповідним запитом до відповідача про надання доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно з листом Галицького ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області № 122/10-48 від 09 січня 2020 року технічний запис нагрудної камери екіпажу поліції, котрий заступав у добовий наряд 23 грудня 2019 року відсутній у зв'язку технічною несправністю відеореєстратора.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини відповідач в розумінні ст. 251 КУпАП, відповідачем не надано. Не спростовані відповідачем і твердження позивача про те, що останній своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вимог Правил дорожнього руху не порушував.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.ст. 73, 76КАС України належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,які підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частина 2 цієї ж статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КУпАП, то слід зазначити, що у справі відсутні достатні докази, які б підтверджували дану обставину. В судове засідання відповідач не з'явився і не довів порушення позивачем Правил дорожнього рухута правомірність прийнятого ним рішення по справі.
Докази, які б спростовували такі твердження позивача суду не надано. Свідки вчинення правопорушення відсутні, відсутні підтверджуючі матеріали фото-, кінозйомки чи відеозапису, які б дозволили переконатись у допущенні правопорушення позивачем, відсутні будь-які інші докази на підтвердження правопорушення. Відтак, відповідач проігнорував необхідність доведення вини правопорушника.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача і вважає, що оскаржувана ним постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №505626 від 23 грудня 2019 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Відповідно до ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.
Стороною позивача долучено до матеріалів справи квитанцію про оплату 1000 грн. витрат на правову допомогу, а також договір про надання адвокатських послуг. Суд вважає, що такі витрати на правову допомогу є спів мірними суд вважає співмірним у розумінні ч. 5 ст. 134 КАС України.
Керуючись ст.ст. 245, 246, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити .
Постанову серії БАА № 505626 від 23 грудня 2019 року, складену начальником СРПП № 1 Галицького ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Микитюком Віктором Васильовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга через Трускавецький міський суд Львівської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено 16 березня 2020 року.
Суддя: В. І. Марчук