Справа № 487/5712/17
Провадження № 1-кп/487/263/20
27 квітня 2020 року
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12017150030003150 від 10.08.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину,2006 року народження, з неповною середньою освітою, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
в скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст. 156, ч.2 ст. 194 КК України, -
За участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення: прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №1 - ОСОБА_5
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
10.08.2017 року , приблизно о 18:00 годин, ОСОБА_4 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де в нього виник злочинний, протиправний умисел, направлений на вчинення розпусних дій щодо своєї малолітньої доньки, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, знаходячись у вищезазначеному місці у вищезазначений час, ОСОБА_4 покликав свою малолітню доньку ОСОБА_9 до літньої кухні, яка розташована на території даного домоволодіння. Після чого, усвідомивши, шо за його подальшими діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , зняв свої шорти до колін, тим самим оголив свій половий орган перед малолітньою донькою ОСОБА_10 . В подальшому він сказав своїй дочці, щоб і та оголила свій половий орган, що ОСОБА_9 і зробила, а саме зняла свої шорти до колін. Після вказаних дій до приміщення літньої кухні зайшла мама малолітньої ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , яка побачила незаконні дії свого чоловіка та відразу забрала свою малолітню доньку з даного приміщення.
Крім того, 10.08.2017 року приблизно о 18:30 годин, ОСОБА_4 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де в нього виник злочинний, протиправний умисел, направлений на умисне пошкодження, вчинене шляхом підпалу, а саме пошкодження гаражу, який знаходиться на території даного домоволодіння, а також майна, яке знаходилось в даній літній кухні.
Так, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, знаходячись у вищезазначеному місці у вищезазначений час, ОСОБА_4 сірниками підпалив ганчірки, які знаходились в літній кухні, після чого, усвідомивши те , що він виконав всі дії для вчинення даного правопорушення, а саме, що вогонь добре розгорівся, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_4 заподіяв господарці даного будинку - ОСОБА_7 матеріальний збиток.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 156 КК України, та визнає його винуватим у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи, батьком. А також дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України, та визнає його винуватим у умисному знищенні та пошкодженні майна, шляхом підпалу.
Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав. Вказав, що інкримінованих йому злочинів не вчиняв. А його дружина, законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_8 його омовила через неприязнені стосунки між ними.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду показав, що 10.08.2017 року до них додому прийшли гості, з якими він разом з дружиною вживали алкогольні напої. Після того як всі розійшлись, дружина пішла в будинок до матері. Він в свою чергу пішов до літньої кухні (гаражу), щоб лягти спати. Через деякий час до нього прибігла донька ОСОБА_9 та почала скаржитися, що у неї на полових органах висипання та вони її болять, та попросила намазати ліками, якими він раніше її лікував. Також сказала, що вона звернулась до бабусі, ОСОБА_7 , але та сказала, щоб вона звернулась до матері та батька.
ОСОБА_4 дістав ліки, після чого донька зняла шорти та сіла на ліжко, а він видавлював ліки їй на руку, а саме «Пантенол». На протязі двох тижнів до цієї події він допомагав дитині, тому що у неї були гнійні висипання, та виділення з полових органів з не приємним запахом, тому він запарював ромашку та купав її. В цей час , коли дитина наносила ліки на полові органи, до гаражу зайшла дружина. Вона почала кричати на дитину, та вони пішли у будинок.
Також ОСОБА_4 не визнає своєї вини у підпалі гаражу, але допускає, що він міг курити цигарку та кинути її на підлогу, від чого і загорівся гараж та майно, яке в ньому знаходилось. Але умислу на підпал в нього не було. Через деякий час сусід повідомив, що горить гараж. Він в свою чергу взяв шланг та почав гасити полум'я. Після того як приїхала пожежна безпека, він вийшов з двору на вулицю. Біля воріт сиділа теща, ОСОБА_7 з дітьми та сказала, щоб він зателефонував до поліції та повідомив, що підпалив гараж. На що ОСОБА_4 взяв мобільний телефон та зателефонував до поліції та повідомив про вчинений злочин.
Після чого він пішов до сусіднього будинку, ще вживав алкогольні напої. Додому не повертався, тому що перебував у стані алкогольного сп'яніння. На наступний день його затримали співробітники поліції.
Законний представник малолітньої дитини ОСОБА_8 суду пояснила, що 10.08.2017 року у них в гостях були друзі. Після того як всі пішли, вона пішла лягла спати. Через деякий час її мама сказала, щоб вона пішла знайшла доньку ОСОБА_11 . Вийшовши на вулицю, вона відкрила двері до гаражу та побачила, що її донька лежить на ліжку з піднятими ногами та спущеними шортами, полові органи були оголені. Біля ліжка стояв її чоловік ОСОБА_4 , який був оголений та тримав в руках свій напружений половий член. ОСОБА_8 забігла до гаражу та забрала дитину. Після чого вони зайшли до будинку, та почали разом із бабусею ОСОБА_12 , ОСОБА_7 розпитувати її про те, що трапилось. Ліза повідомила, що батько сказав їй, щоб вона зняла шорти. Також повідомила, що батько своїм половим органом торкався її полових органів, після чого з полового органу ОСОБА_4 капала біла рідина. Зі слів доньки стало відомо, що батько такі дії вчиняв неодноразово, коли мами не було дома. Ліза повідомила, що не казала матері про це, бо їй було шкода батька, що його посадять до в'язниці.
Чоловік ОСОБА_4 у той час стояв у коридорі та слухав, після чого зайшов до кімнати та почав тягнути її за руки з кімнати. В свою чергу ОСОБА_8 кричала, що викличе поліцію. Виштовхавши ОСОБА_4 за двері, він почав кричати, що це так не залишить.
Через 15 хвилин її мати , ОСОБА_7 пішла до двору та побачила , як ОСОБА_4 палить речі в гаражі. ОСОБА_7 запитала, що він робить, на що ОСОБА_4 вскочив та не пустив її до гаражу, який вже почав горіти. На їх крики про допомогу збіглись сусіди та почали гасити полум'я та викликали поліцію та пожежну безпеку. ОСОБА_4 не гасив полум'я, він зібрав свої речі та зник. Його було знайдено та затримано працівниками поліції на наступний день.
Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що вона разом з донькою та онуками дивилися телевізор, а онука ОСОБА_13 вийшла з будинку. Через деякий час потерпіла замітила відсутність онуки ОСОБА_12 та попросила доньку знайти її. Повернувшись до будинку , донька - ОСОБА_8 почала плакати, та повідомила, що коли вона зайшла до гаражу вона побачила ,як ОСОБА_13 лежить оголена на ліжку, а поруч стоїть її батько ОСОБА_4 теж оголений, штани були спущені. Потерпіла заспокоїла доньку з онукою, та почала допитувати малолітню онуку, про те ,що відбувалось у гаражі. На що онука повідомила, що батько з неї зняв труси та поклав її на ліжко, після чого зняв з себе теж труси, та почав її чіпати. Після чого онука повідомила, що батько пхнув свій половий орган до її полового органу.
На питання чи давно батько робив це з нею, вона повідомила, що батько з нею так робив ще з садочку, та велів їй мовчати.
Через деякий час ОСОБА_7 вийшла на двір та побачила, що її зять підпалив гараж, та з будівлі вже було видно полум'я та дим. Вона схопила відро з водою та почала гасити вогонь, а ОСОБА_4 почав забирати у неї відро, та не давав гасити полум'я. Потім вона забрала дітей, а донька почала гасити полум'я. Внаслідок пожежі згоріла покрівля, двері, вікна та інші речі, всього їй завдано збитку на суму 50000 грн.
Домоволодіння належить потерпілій на праві приватної власності.
В судовому засіданні малолітня потерпіла ОСОБА_9 , в присутності законного представника - матері ОСОБА_8 та спеціаліста-психолога ОСОБА_14 суду показала, що мешкає разом з мамою та бабусею, навчається у школі №23. У них вдома були гості, які разом з її батьками розпивали алкогольні напої. Вона побачила,що батько ОСОБА_4 пішов до гаражу , і тоді вона пішла також за ним. Батько , перебуваючи в гаражу , посадив її на ліжко, зняв з себе шорти, трусів в нього не було. Потім зняв з неї шорти, вона була в шортах без трусів. Батько розсунув їй ніжки та почав терти свій половий орган об її полові органи. Також повідомила, що дані дії були неодноразово, перший раз батько таке робив із нею,ще коли вона ходила у дитячий садочок. Батько брав руками свій половий орган, після чого у нього з нього капала біла рідина. Все проходило не тільки в гаражі, але й в будинку, коли мами не було дома. Мамі вона про це не казала, тому що хвилювалась за батька, щоб його не посадили до в'язниці. Потім зайшла до гаражу мама, почала кричати на батька та забрала її відразу. Через деякий час бабуся кричала, що батько підпалив гараж. Потім приїхали пожарні та гасили вогонь. Також повідомила, що перед цими подіями ніяких висипів на статевих органах та почервонінь у неї не було.
Свідок ОСОБА_15 суду показав,що працює дитячим лікарем хірургом Миколаївської обласної дитячої лікарні. 07.09.2010 року малолітня ОСОБА_9 була госпіталізована до лікарні із діагнозом паховий двосторонній лимфоденит справа та в цей же день їй було проведено операційне втручання, в ході якого було зроблено розріз в паховій ділянці (між початком стегна та тулупом) дитини під загальною анестезією, розкрито гнійник та видалено його. Після чого було рану було промито та зроблено дренаж. Рана загоїлась сама. Через 10 днів дитина була виписана додому в нормальному стані.
Досліджені в судовому засіданні покази потерпілої ОСОБА_7 , законного представника потерпілої ОСОБА_8 та малолітньої потерпілої ОСОБА_9 логічні, послідовні, конкретні, не містять протиріч, узгоджуються між собою, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв*язку.
Судом не встановлено таких обставин,які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні потерпілих , законного представника та свідка. Так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана, мотивів можливої нечесності , як приводу для обмовляння обвинуваченого захистом не доведено.
В судовому засіданні обвинувачений скористався правом допитати цих осіб , що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням йому можливості надати аргументи на спростування їх показань, однак жодних об'єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.
Показання потерпілих, законного представника малолітньої потерпілої та свідка повністю узгоджуються зі змістом інших доказів, якими є покази експерта ОСОБА_16 , висновки експертиз, протоколи слідчих дій, речові докази.
Так, експерт ОСОБА_16 в судовому засіданні висновок судово-медичної експертизи №1170 від 15.08.2017 рокупідтримала та суду пояснила, що при проведенні експертизи була присутня мати малолітньої ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході проведення експертизи дівчинка повідомила про всі дії 10.08.2017 року, які були вчинені її батьком. Була оглянута на наявність тілесних ушкоджень, яких у неї не було виявлено. Після чого дівчинку було оглянуто на гінекологічному кріслі на наявність тілесних ушкоджень, ушкоджень виявлено не було. Дівоча пліва була ціла, але розтягнена та вхід до піхви дещо зіяв, та кільце стиснення слабке. Також не було виявлено слідів тримання дитини за руки та за ноги.
Експерт пояснив, що при перевірці не було виявлено висипання на статевих органах. Виділень з полових органів не було виявлено.
Крім того експерт роз'яснив, що дівоча пліва може бути розтягнена лише тоді ,коли дівчата займаються різними видами спорту. В даному випадку при опитуванні дитини, було встановлено, що дитина не займалась будь яким видом спорту.
Розтягнення дівочої пліви можливе лише при вчинення медичних маніпуляцій, але ОСОБА_9 дані маніпуляції не проводились.
Внаслідок огляду дитини було зроблено висновок, що дівоча пліва розтягнена внаслідок не одноразового неповноцінного полового акту, а саме половий член неповно зайшов до піхви.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_4 судом були досліджені наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення.
- Відповідно до заяви ОСОБА_8 на адресу начальника Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області вона просить застосувати заходи відносно її чоловіка ОСОБА_4 , котрий 10.08.2017 року , шляхом підпалу пошкодив гараж, який належить ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду місця події від 10.08.2017 року, відповідно до якого було оглянуто гараж зі слідами горіння та вилучено сліди горіння;
- протоколом огляду місця події від 10.08.2017 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого оглядалась ділянка місцевості на бетонному порозі перед входом до будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено пакет жовтого кольору в якому знаходились шорти та майка рожевого кольору;
- свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 29.06.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- висновком експерта №1170 від 15.08.2017 року, відповідно до якого у неповнолітньої ОСОБА_9 будь-яких тілесних ушкоджень на тілі та в ділянці статевих органів не виявлено. Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_9 не порушена, але розтягнена, вхід до піхви дещо зіяє, кільце стиснення слабке, що допускає неповне введення голівки напруженого статевого члену у піхву. Тілесних ушкоджень, які б свідчили про утримання дівчинки за руки, за ноги не виявлено;
- висновком експерта №1174 від 11.08.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 має місце тілесне пошкодження у вигляді садна в області правого вуха. Дане тілесне пошкодження могло утворитись від дії тупого твердого предмету, з давністю його утворення біля 1-2-х діб до часу огляду. По ступеню тяжкості дане тілесне пошкодження відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень. Утворення наявних у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень при падінні тіла на площину з висоти власного зросту не виключається;
- договором купівлі-продажу №2426 від 11.09.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_7 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 ;
- заявою ОСОБА_8 від 11.08.2017 року, відповідно до якої остання просить застосувати заходи до її чоловіка ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 намагався вступити у статеві зносини з їх спільною донькою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- актом про пожежу від 10.08.2017 року, відповідно до якого вбачається, що пожежа відбулась шляхом навмисного підпалу ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- звітом про причину виникнення пожежі, яка сталась 10.08.2017 року, відповідно до якого ймовірною причиною пожежі став навмисний підпал громадянином ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння;
- записом на магнітному носієві, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_4 10.08.2017 року о 18-52 хв. звернувся на спецлінію «102» з повідомленням про підпал гаражної споруди за адресою: АДРЕСА_1 ;
- висновком експерта №308 від 15.09.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент правопорушення, в якому вона виступає в якості потерпілої, і на даний момент часу, страждає легкою розумовою відсталістю. У ОСОБА_17 в результаті дослідження виявлено невідповідність рівня психологічного розвитку віковим особливостям, зниження інтелектуального рівня, недостатня сформованість процесів узагальнення і абстрагування, логіки суджень, недорозвинення вищих форм запам'ятовування, недостатній рівень загальних відомостей і знань, знижена орієнтування в практичних ситуація обмежений словниковий запас, а також недостатня критичність, мотиваційна та вольова незрілість, примітивність моральної свідомості. Характерно наслідування, сугестивність, схильність до чужого впливу. Підвищеної схильності до фантазування не виявлено. Відсутня фантазія, уява слабо розвинена. За своїм психічним станом, з огляду на її індивідуально-психологічні особливості, рівень інтелектуального розвитку, малолітній вік, ОСОБА_17 здатна сприймати значущі для справи обставини тільки з зовнішньої, фактичної сторони, в межах чуттєвого відображення. З огляду на її індивідуально-психологічні особливості, інтелектуальний рівень, емоційний стан, а також рівень сексуального самосвідомості, ступінь обізнаності в області сексуальних відносин вона не розуміла характер і значення скоєних з нею сексуальних дій, не могла надавати усвідомленого опору діям сексуального характеру, які, здійснювалися відносно неї. ОСОБА_17 потребує корекції педагогічної занедбаності.
- висновком експерта №113-ц від 13.09.2017 року, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_9 відноситься до групи В ізогемаглютиніном анти-
А, ізосерологічної системи АВО (Висновок експерта №365 від 16.08.17 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології МОБСМЕ). Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, ізосерологічної системи АВО (Висновок експерта №366 від 16.08.17 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології МОБСМЕ). При дослідженні представлених нігтьових зрізів ОСОБА_4 (об. 1,2) знайдені епітеліальні клітини людини, встановити статеву належність яких не представляється можливим із-за відсутності в них достатньої кількості ядер, придатних для цитологічного обліку. При встановленні групової належності клітин за ізосерологічною системою АВО виявлені антигени В та Н. Походження антигену Н можливе за рахунок власних епітеліальних клітин ОСОБА_4 . Виявлений антиген В походить від особи (осіб) з групою В, анти-А, у тому числі від ОСОБА_9 .
При оцінці вищезазначених доказів суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
Суд критично розцінює суперечливу позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю заперечував факт вчинення цих злочинів та вважає їх необґрунтованими , оскільки вони спростовуються вищевикладеними дослідженими в ході судового розгляду доказами та розцінює їх як бажання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності.
Доводи сторони захисту стосовно того, що цілісність дівочої пліви у ОСОБА_9 могла бути розтягнена , а зіяння входу до піхви відбулось внаслідок того, що дитина перенесла ряд захворювань у 2010 році повністю спростовано показами свідка ОСОБА_15 , який підтвердив в ході судового розгляду , що ніяких втручань до статевих органів під час проведення операції по видаленню гнійника в паховій зоні дитини здійснено не було. І це операційне втручання не має ніякого відношення до статевих органів дитини.
Крім того, згідно дослідженої в ході судового розгляду медичної картки малолітньої дитини ОСОБА_9 вбачається , що дійсно 02.09.2010 року ОСОБА_9 була обстежена лікарем гінекологом та їй встановлено діагноз: вульвовагеніт та призначено лікування: пігулки, підмивання та мазі. Тобто, знову ж, ніяких медичних маніпуляцій , внаслідок яких могла би бути розтягнена дівоча пліва дитини ОСОБА_9 лікарем не призначалось і доказів того, що вони здійснювались дитиною чи батьками в ході судового розгляду судом не встановлено.
Доводи ж сторони захисту стосовно того, що малолітня ОСОБА_9 дала неправдиві покази в ході судового засідання , оскільки відчувала вплив на неї матері, та могла щось нафантазувати також спростовуються наступним.
Так, відповідно до висновку експерта №308 від 15.09.2017 року, у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підвищеної схильності до фантазування не виявлено. В неї відсутня фантазія, уява слабо розвинена. За своїм психічним станом, з огляду на її індивідуально-психологічні особливості, рівень інтелектуального розвитку, малолітній вік, ОСОБА_17 здатна сприймати значущі для справи обставини тільки з зовнішньої, фактичної сторони, в межах чуттєвого відображення. До того, ж малолітня дитина була допитана в судовому засіданні за участі спеціаліста-психолога ОСОБА_14 , яка підтвердила після її допиту, що дитина розповідала правдиво і сумнівів в її показах не виявлено.
Суд спростовує доводи сторони захисту стосовно того, що кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна настає в разі, якщо такими діями заподіяно шкоду у великих розмірах,шляхом підпалу наступним.
Так, частиною 1 статті 194 КК України встановлено відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Юридичний аналіз даної норми свідчить про те, що законодавець указав тут на дві ознаки об'єктивної сторони складу цього злочину: суспільно небезпечне діяння ( «знищення або пошкодження чужого майна») та суспільно небезпечні наслідки («шкода у великих розмірах»).
За конструкцією об'єктивної сторони склад злочину передбачений у ч. 1 ст. 194 КК України є матеріальним, оскільки передбачає наслідки як обов'язковий елемент його об'єктивної сторони (причинний зв'язок між діяннями та наслідками).
Водночас, частина 2 статті 194 КК України передбачає відповідальність за «те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки».
Кваліфікований склад, передбачений у ч. 2 ст. 194 КК, містить кілька альтернативних (окремих) кваліфікуючих ознак: 1) вчинення шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або з спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків. При цьому обґрунтовано кожній із них надано цілком самостійне значення.
Якщо припустити, що словосполучення «те саме діяння», застосоване законодавцем у ч. 2 ст. 194 КК віддзеркалює повністю ч. 1 цієї статті, тобто: «умисне знищення або пошкодження чужого майна», і «заподіяння шкоди у великому розмірі», то за такого підходу кожна із обставин, зазначених у ч. 2 ст. 194 КК потребує у якості попередньої умови встановлення також заподіяння шкоди у великому розмірі. Наприклад, при наявності такої кваліфікуючої ознаки як « заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах», що свідчить про необхідність установлення саме такого розміру шкоди, безвідносно від наявності інших обставин та великого розміру, зазначеного у ч. 1 ст. 194 КК. Якщо ж стати на позицію, що і тут потрібно встановити шкоду у великих розмірах як у ч. 1, то вийде, що спочатку слід встановити великий, а потім ще й особливо великий розмір шкоди. Так само обставина «спричинення загибелі людей чи інші тяжкі наслідки», вкрай обмежує можливості застосування цієї частини, залишаючи за межами кримінальної відповідальності випадки, коли умисне знищення або пошкодження чужого майна не супроводжувалося заподіянням шкоди у великому розмірі, але спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки . Такий підхід є вкрай суперечливим.
Тобто під словами «те саме діяння» законодавець має на увазі лише «суспільно небезпечне діяння», як ознаку об'єктивної сторони складу аналізованого злочину.
Нормативний зміст складу даного злочину пов'язаний з особливим варіантом його утворення - заміщення обов'язкової характеристики основного складу - «що заподіяло шкоду у великих розмірах» обтяжуючими обставинами «те саме діяння, що: вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах; спричинило загибель людей; спричинило інші тяжкі наслідки. В цьому разі «заподіяння шкоди у великих розмірах» до змісту формулювання «те саме діяння» не входить.
В тексті статті 194 КК, не має такої тісної ув'язки між приписами частини першої та частини другої цієї статті КК, яка б беззаперечно свідчила, що для вчинення цього злочину другою, обов'язковою ознакою є і заподіяння шкоди у великих розмірах.
Законодавець під час формулювання кваліфікованих складів злочинів, використовує конструкції кваліфікованих формальних складів злочинів, а основний склад злочину є матеріальним, то під час кваліфікації за частинами 2, 3 тощо наслідки злочину, зазначені у частині 1 відповідної статті, не враховуються.
Диференціюючи кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, у випадку вчинення відповідного злочину шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, то обов'язковою характеристикою є не наслідки, а «загальнонебезпечний спосіб знищення або пошкодження».
Спосіб знищення є пріоритетним, оскільки основним аргументом на його користь є більш вагома соціальна значущість ( суспільна небезпека ) способу знищення або пошкодження чужого майна порівняно з «шкодою у великих розмірах». Криміналізація такого посягання на майно переслідує за мету захистити не лише відповідні аспекти відносин власності, але і таке правове благо, як громадська безпека.
Вищезазначена позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року. А також аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 27.03.2019 року (справа №1-8/2012, провадження № 51-1581км18 , відповідно до якої зазначено, що склалася єдина усталена судова практика тлумачення та застосування ч. 2 ст. 194 КК України, від якої Суд не відступає. Існування усталеної судової практики привносить у положення ч. 2 ст. 194 КК необхідну правову визначеність в аспекті вимог статті 7(1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд дійшов до висновку,що словосполучення, те саме діяння". яке використовується в диспозиції ч.2 ст.194 КК України указує на те , що до діяння в цій статті слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч.1 ст.194 КК України і не є необхідною для кваліфікації за ч.2 цієї статті. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч.2 ст.194 КК ) не має правового значення розмір спричиненої майнової шкоди.
При призначенні покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, обставини, що їх обтяжують, дані щодо особи обвинуваченого та тяжкість злочину.
Так, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ,які передбачені ст.66 КПК України судом не встановлено.
Обставиною,що обтяжує покарання обвинуваченого, що передбачена ст.67 КПК України суд враховує вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Також суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку в Миколаївській обласній психіатричній лікарні №1 не перебуває, на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, скоїв злочини, які відносяться до тяжких.
Відповідно до висновку експерта №310 від 15.09.2017 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічним захворюванням не страждає в даний час і не страждав в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, у нього не відзначалося ознак тимчасового хворобливого стану, він знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.
З огляду на викладене, враховуючи ступень тяжкості скоєного ОСОБА_4 злочинів, сукупність усіх обставин, що характеризують вказані злочини, зокрема, форму вини, мотив, спосіб, характер вчинених діянь та тяжкість наслідків, беручи до уваги дані, що характеризують обвинуваченого, а також відсутність обставин, що пом'якшують покарання, враховуючи обставину, що обтяжують покарання, суд вважає що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк без позбавленняправа займати певні посади та займатись певною діяльністю , яке, відповідно до ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім заходом примусу, що застосовується від імені держави згідно ст. 50 КК України.
На думку суду застосування саме такого виду та міри покарання відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.
З обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати понесені на залучення експерта в сумі 9789,10 грн.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі 100 КК України.
У зв'язку із призначенням ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, з метою недопущення ухилення обвинуваченого від призначеного покарання та запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст.374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст. 156, ч.2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 156 КК України - у вигляді 7 років позбавлення волі без позбавлення права займати певні посади та займатись певною діяльністю;
за ч.2 ст. 194 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі;
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання - з 11.08.2017 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 9789,10 грн.на проведення експертиз.
Речові докази, а саме пожежне сміття, яке знаходиться в сейф-пакеті №4182760; двоє трусів, футболка, які знаходяться у сейф-пакеті №4362961; джинси, кросівки, шкарпетки, шорти, які знаходяться в сейф-пакеті №4355512; майка та шорти, які знаходяться в паперовому пакеті; залишок змиву у паперовому пакеті, нігтьові зрізи у паперовому пакеті, два зразки крові, тампони з вагінальним вмістом, які знаходяться в сейф-пакеті №4206618 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно вручити ОСОБА_4 та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1