Справа №487/7474/19
Провадження №1-кс/487/1264/20
21.04.2020 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність і рішення слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42017151030000047,
12.02.2020 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність і рішення слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42017151030000047.
У скарзі заявник посилався на те, що 27.01.2020 ним було подано клопотання за вих. №ПХС-21\01-2020 від 21.01.2020 т.в.о. директора ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017151030000047 та інших процесуальних дій в залежності від процесуального статусу, про що просив його повідомити, але слідчий у встановлений Законом України строк не здійснив ніяких дій, чим обмежив права заявника, зокрема проголошене ст. 55 Конституції України.
Посилаючись на те, що клопотання у встановленому порядку не розглянуто, просив зобов'язати слідчого розглянути клопотання за вих. №ПХС-21\01-2020 від 21.01.2020 з дотриманням вимог ст. 220 КПК України, оскільки він як потерпілий не отримав повідомлення про розгляд клопотання і його задоволення.
В судове засідання заявник не з'явився, його адвокат ОСОБА_5 надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, просив її задовольнити.
Представник ТУ ДБР у м. Миколаєві слідчий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив суд відмовити в задоволенні скарги, оскільки зазначену заяву ОСОБА_3 розглянуто 03.02.2020, а також через те, що кримінальне провадження №42017151030000047 було закрито 12.09.2019.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №42017151030000047 від 06.03.2017.
27.01.2020 ОСОБА_3 було подано клопотання за вих. №ПХС-21\01-2020 від 21.01.2020 т.в.о. директора ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017151030000047 та інших процесуальних дій в залежності від процесуального статусу, про що просив його повідомити.
Згідно листа начальника Другого СВ СУ ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_7 від 03.02.2020 директору ТОВ «Промхімскло» ОСОБА_3 повідомляється, що ТУ ДБР у м. Миколаєві не здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017151030000047.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження №42017151030000047 від 06.03.2017 вбачається, що 12.09.2019 воно було закрите на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України, а прийняте рішення по цьому кримінальному провадженні не скасовано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», усі отримані із заяв і повідомлень, а також виявлені з інших джерел відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Положеннями ч. 4 ст. 38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що обставини викладені ОСОБА_3 у своїй сказі втратили свою актуальність, оскільки 12.09.2019 кримінальне провадження №№42017151030000047 від 06.03.2017 було закрите на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність і рішення слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42017151030000047 - відмовити.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1