Справа № 477/147/20
Провадження № 2/477/305/20
(повний текст)
22 квітня 2020 року м.Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Полішко В.В., з секретарем - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів,
31 січня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, стягнутих з нього за рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 травня 2009 року в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 травня 2009 року з нього на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі ј частини від всіх його видів заробітку (доходу), але не менше 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Вказує на те, що у нього змінився сімейний стан. 13 лютого 2010 року зареєстрував шлюб зі ОСОБА_5 , з якою має двох спільних дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначив, що на сьогодні його матеріальний стан погіршився, звільнений зі служби в армії, перебуває на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, через погіршення стану здоров'я, потребує постійного лікування, а тому розмір аліментів, що визначений судом сплачувати йому важко, в зв'язку з цим просить встановити його у розмірі не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.
Позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги не визнає, заперечує щодо їх задоволення.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Так як доказів у матеріалах справи достатньо для ухвалення рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено наступне.
Сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 1статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Жовтневим районним судом Миколаївської області 05 травня 2009 року винесено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньою доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13 квітня 2009 року, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено в пункті 23 Постанови зазначеної розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати при собі й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнення за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13).
Суд зазначає, що згідно з частиною 6 статті 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Мати і батько, відповідно до приписів частини 1 статті 141 СК України мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
13 лютого 2010 року позивач зареєстрував шлюб зі ОСОБА_9 , відповідно до свідоцтва про шлюб від 13 лютого 2010 року, серії НОМЕР_1 (а.с. 2) та остання змінила прізвище зі « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».
З огляду на свідоцтво про народження від 12 серпня 2010 року, серії НОМЕР_2 , у них народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 2504 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася друга дитина - син ОСОБА_7 , відповідно до свідоцтва про народження від 10 жовтня 2017 року, серії НОМЕР_4 , актовий запис № 759 (а.с. 7).
Позивач на сьогодні працює на посаді змивальника-розливника ІІ розряду на товаристві з обмеженою відповідальністю Миколаївське підприємство «Термінал Укрхарчозбутсировина», що підтверджується трудовою книжкою від 25 березня 2005 року (а.с. 15-17).
Водночас, позивачем доказів щодо розміру заробітної плати суду не надано.
Частинами 1-4 статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на скрутне матеріальне становище, поганий стан здоров'я, потреба постійного лікування, водночас ані медичних документів, довідки щодо розміру заробітної плати за новим місцем роботи, або будь-яких інших доказів на підтвердження цьому суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не було зазначено та надано належних та допустимих доказів на підтвердження зміни його матеріального стану, зокрема відсутність можливості сплачувати аліменти в розмірі визначеному за рішенням суду від 05 травня 2009 року.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Враховуючи положення зазначених норм закону мінімальний розмір аліментів на одну дитину станом на 1 січня 2020 року складає 1109 гривень. Станом на 1 грудня 2020 року складатиме 1197,50 гривень.
Відповідно до п.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини.
Досліджені в судовому засіданні докази, на думку суду, свідчать про те, що у разі задоволення позовних вимог буде погіршено матеріальне становище дитини сторін, що фактично призведе до суттєвого зменшення розміру аліментів, які стягуються на її утримання.
При цьому, визначений розмір аліментів за рішенням суду в частині від заробітку ніяким чином не порушує прав позивача, оскільки сума аліментів буде залежати від суми доходу отриманого ОСОБА_2 за місяць.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, забезпечуючи права дитини, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись статями 258, 259, 263, 265 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення та розміру аліментів, що підлягають стягненню відповідно до рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 травня 2009 року у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13 квітня 2009 року до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, до 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дитини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Миколаєва, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. (рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області.
Повний текст рішення складений та підписаний 27 квітня 2020 року.
Суддя В.В. Полішко