Справа № 454/2454/19
(заочне)
13 січня 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши в підготовчому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу за договором позики і стягнення процентів-,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 540 000 ( пятсот сорок тисяч) гривень, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позов мотивовано наступним:
05 липня 2018 року я позичив відповідачці п'ятсот сорок тисяч (540 000) гривень, що підтверджується договором позики і розпискою (додається). ОСОБА_2 зобов'язалася повернути позичену суму до 25.08.2018 року, однак до сьогодні не повернула.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Укладається він у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (ст. 1047
ЦК).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу (ст. 1050
ЦК).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення, проти такого вирішення справи позивач не заперечив.
Суд заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 05.07.2018 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого останній отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 540000,00 грн. терміном до 25.08.2018, що підтверджується розпискою від 05.07.2018р.
Наявність розписки в кредитора свідчить про існування невиконаного зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч.1ст.530 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що відповідачем по даний час не повернуто заборгованість за основним зобов'язанням, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 540000,00 грн. боргу за основним зобов'язанням.
Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові від 18.09.2013 Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах по справі № 6-63 цс 13, надано правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Згідно ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, який є додатком до даної позовної заяви, відповідач має повернути позивачу грошові кошти у сумі 540000,00 грн. в якості основного тіла боргу, 1350 грн. - 3 % річних.
Ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за договором позики, яка складається із 540000,00 грн. в якості основного тіла боргу, 1350 грн. - 3 % річних, ґрунтується на вимогах закону та підлягають стягненню з відповідача в користь позивача в примусовому порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі у розмірі 5400,00 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 540 000 ( пятсот сорок тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від суми боргу, що становить 1350 гривень .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати згідно квитанцій: судовий збір в розмірі 5400 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 800 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: О. А. Веремчук