Справа № 464/1968/20
пр.№ 1-кс/464/594/20
23 квітня 2020 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_5 , розглянув клопотання про арешт майна
10 квітня 2020 року засобами поштового зв'язку старший слідчий СВ Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні - начальником Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 , про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим у ході огляду місця події, з метою збереження речових доказів.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, а власник майна з адвокатом проти задоволення заперечила. Адвокат покликається на те, що огляд житлового приміщення відбувся до дозволу суду, з клопотанням про узаконення такого орган досудового розслідування не звертався, а заява ОСОБА_7 про надання дозволу на огляд квартири, яку орендує, не має правового значення.
Заслухавши учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Сихівським відділом поліції ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 10 квітня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140070000631 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання 09 квітня 2020 року близько 20.00 год у квартирі АДРЕСА_1 , в якій проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , виявлено та вилучено невідому речовину білого кольору, яку останні за попередньою змовою групою осіб зберігали з метою збуту.
Цього ж дня проведено огляд місця події за адресою: м.Львів, вул. вул.Медової Печери, 27 в м.Львові, в ході якого вилучено наступне майно: 1 поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору; 44 поліетиленові пакети із речовиною невідомого походження білого кольору; 3 пакети із таблетками у формі серця; 4 пакети із невідомою кристалічною речовиною; блокнот із чорновими записами; ізоляційну стрічку чорного, фіолетового, білого, жовтого та червоного кольорів; 2 лотки для замішування суміші темного кольору; картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 . Вказане майно оглянуто згідно з протоколом від 10 квітня 2020 року та постановою слідчого від 10 квітня 2020 року визнано речовими доказами по справі.
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арешт є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу (ч.2, ч.3 ст.170 КПК України).
Виходячи з приписів ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок кримінального правопорушення.
З доводів, викладених у клопотанні, вбачається, що арешт вилученого майна, що може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, що відповідає критеріям ст.98 КПК України, у даному кримінальному провадженні за ч.2 ст.307 КК України, оскільки наявні ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворювання, відчуження. Клопотання подане у відповідності до вимог ст.171 КПК України. Підстави для відмови у задоволенні клопотання, передбачені ч.1 ст.173 КПК України, відсутні. Для ефективного проведення слідства та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження орган досудового розслідування має необхідність у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Тому з урахуванням наведеного та вимог ч.11 ст.170, ч.2 ст.173 КПК України клопотання про арешт майна підлягає до задоволення шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном. У даному випадку обмеження права власності є співрозмірним з потребами кримінального провадження.
Розглядаючи доводи захисту, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, передбачено ст.87 КПК України, у ч.4 якої встановлено, що докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
За вимогами ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті.
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_7 від 09 квітня 2020 року, якою надано дозвіл працівникам поліції оглянути приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яку орендує відповідно до договору майнового найму з ОСОБА_8 .
З урахуванням наведеного під час вирішення питання арешту майна відсутні підстави вважати, що протокол огляду місця події, яким вилучено наведені вище предмети, є недопустимим доказом. Слідчий суддя звертає увагу, що під час огляду місця події вилучено речовини, схожі на наркотичні засоби (покликається слідчий у суді та ОСОБА_4 зазначає що це амфетамін), які вилучені законом із обігу, а тому такі підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 369-372, 532 КПК України,
клопотання старшого слідчого Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна задоволити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном:
- 1 поліетиленовим пакетом із речовиною рослинного походження зеленого кольору;
- 44 поліетиленовими пакетами із речовиною невідомого походження білого кольору;
- 3 пакетами із таблетками у формі серця;
- 4 пакетами із невідомою кристалічною речовиною;
- блокнотом із чорновими записами;
- ізоляційною стрічкою чорного, фіолетового, білого, жовтого та червоного кольорів;
- 2 лотками для замішування суміші темного кольору;
- карткою «Приватбанк» № НОМЕР_1 .
У порядку ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1