Cправа № 127/8974/20
Провадження № 1-кс/127/4022/20
Іменем України
23 квітня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника скарги: адвоката ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
слідчого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на незаконне затримання в порядку статті 208 КПК України, -
Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернулася до суду зі скаргою на затримання, в якій просила визнати затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку статті 208 КПК України, незаконним та негайно звільнити його.
Скарга мотивована тим, 20.04.2020 слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 було затримано особу підозрювану у вчиненні злочину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою затримання зазначена ч. 2 ст. 208 КПК України - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Як зазначено у протоколі час фактичного затримання 20.04.2020 о 16:10 год. Повідомлення про скоєння злочину надійшло 19.04.2020 о 22:00 год. до Київського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області.
Заявник вказує, що жодних повідомлень від очевидців чи потерпілого не надходило. Явних ознак на одязі ОСОБА_4 , які б вказували на те, що він вчинив злочин не було. При затриманні було вилучено спортивну куртку, на манжеті якої була ледь помітна пляма, та кросівки, на яких практично не було жодних плям, лише при дуже уважному розгляді можна було помітити невеличкі цяточки.
Крім того, адвокат зазначає, що на обличчі затриманого нею було виявлено ряд тілесних ушкоджень. ОСОБА_4 пояснив, що фактично його затримали 20.04.2020 о 01:00 год., та утримували в приміщенні Київського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, де застосовували фізичне насилля, вимагаючи зізнатись у скоєному. Тому адвокат просила провести медичне обстеження ОСОБА_4 та надати йому необхідну допомогу.
Зважаючи на вищевикладене адвокат ОСОБА_3 вважає затримання ОСОБА_4 незаконним, оскільки проведене службовою особою з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Жодних явних ознак, які б вказували на те, що ОСОБА_4 , вчинив злочин не виявлено. Незаконне утримання особи, без будь-яких підстав з 01:00 год. до 16:00 год., також лишилося поза увагою службової особи.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили її задовольнити. Крім того, адвокат ОСОБА_3 просила надати належну оцінку діям працівників поліції відносно викладених нею фактів, щодо застосування насильства до ОСОБА_4 під час його затримання.
Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували, щодо вимог скарги, посилаючись на те, що 21.04.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у зв'язку з чим напередодні, а саме 20.04.2020 ОСОБА_4 був затриманий в порядку статті 208 КПК України. Крім того, надали суду ухвалу слідчого судді від 23.04.2020 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Вислухавши думку заявника - адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 та слідчого ОСОБА_6 , дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2020 за №12020020000000162, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020020000000162 слідує, що 19.04.2020 близько 22.00 год. до ЧЧ Київського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що у приміщенні колишнього військового госпіталю ВВВ, що розташований у сквері по вулиці Нечуя-Левицького в м. Вінниці виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із видимими тілесними ушкодженнями у вигляді колото-різаних ран в області голови та шиї.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.04.2020, складеного слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_7 о 18:10 год., в межах кримінального провадження №12020020000000162 від 19.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом умисного вбивства, затримано підозрюваного у вчиненні злочину - ОСОБА_4 .
Зі вказаного протоколу слідує, що затримання ОСОБА_4 відбулося у приміщенні службового кабінету №13 СУ ГУНП у Вінницькій області, за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 10, в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Час фактичного затримання особи зазначено 16 год. 10 хв. 20.04.2020.
21.04.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2020 №127/8958/20 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.
Отже, з матеріалів справи слідує, що повідомленню ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та застосуванню щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передувало затримання особи 20.04.2020 в порядку статті 208 КПК України.
Обґрунтовуючи вимоги скарги на затримання адвокат ОСОБА_3 посилається на положення статей 206, 208 КПК України та зазначає про відсутність підстав для затримання ОСОБА_4 20.04.2020, а також про невідповідність часу затримання ОСОБА_4 , зазначеного у протоколі затримання, фактичному часу його затримання.
Однак, такі посилання заявника суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Частиною третьою та четвертою вказаної норми передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Отже, статтею 206 КПК України надано слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Наведені вище положення мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
Як встановлено судом та зазначено вище:
- 20.04.2020 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України;
- 21.04.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України;
- ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2020 №127/8958/20 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Однак, в порядку статті 206 КПК України, якою визначено загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, не передбачено можливості надання оцінки правомірності затримання особи за умови, що такій особі в порядку та у строки встановлені КПК повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та обрано запобіжний захід.
Що стосується наявності або відсутності підстав для затримання особи в порядку статті 208 КПК України, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Частиною другою вказаної норми передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
При цьому, як зазначає Верховний Суд у постанові від 27 травня 2019 року в справі №766/22242/17, вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Таким чином, оскарження затримання в порядку статті 208 КПК України, як окремої процедури, чинним КПК не передбачено, що виключає можливість задоволення скарги, натомість правомірності такого затримання може бути надана оцінка при застосуванні до особи запобіжного заходу або ж при розгляді справи по суті.
Як уже зазначалося, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2020 №127/8958/20 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а відтак відсутні правові підстави для визнання затримання ОСОБА_4 незаконним та звільнення його.
Посилання захисника - адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 на невідповідність часу затримання ОСОБА_4 , зазначеного у протоколі затримання, фактичному часу його затримання, а саме час затримання зазначений у протоколі затримання вказано 16:10 год. 20.04.2020, тоді як реальний час його затримання 01:00 год. 20.04.2020, судом також до уваги не приймається, оскільки, окрім застережень в протоколі затримання, такі посилання не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому, виписка №8338 із медичної карти амбулаторного хворого, на яку посилається адвокат ОСОБА_3 , вказує на те, що ОСОБА_4 20.04.2020 о 16:35 год., тобто після його фактичного затримання в порядку статті 208 КПК України, був доставлений до МКЛ ШМД у супроводі конвою. Таким чином, вказана виписка в жодному разі не підтверджує пояснення адвоката про те, що ОСОБА_4 було затримано о 01:00 год. 20.04.2020.
Крім того, як уже зазначалося, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2020 №127/8958/20 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зі казаної ухвали також слідує, що строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 16 години 10 хвилин 18 червня 2020 року.
Таким чином, слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 враховано час фактичного його затримання - 16:10 год. 20.04.2020, й такий висновок слідчого судді, на даний час, не спростовано.
Що стосується посилань захисника - адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного фізичного насильства працівниками поліції при затриманні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
З виписки №8291 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 19.04.2020 вбачається, що ОСОБА_4 19 квітня 2020 року звертався до МКЛ ШМД за медичною допомогою та йому було встановлено діагноз - забійна рана губи.
Отже, ще до затримання у ОСОБА_4 були наявні тілесні ушкодження, наявність яких ним також не заперечувалося.
В той же час, з виписка №8338 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 20.04.2020 вбачається, що ОСОБА_4 20.04.2020 о 16:35 год., тобто після його фактичного затримання в порядку статті 208 КПК України, був доставлений до МКЛ ШМД у супроводі конвою, та йому встановлено діагноз - забій грудної клітини.
Як стверджували адвокат ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні забій грудної клітини було завдано підозрюваному працівниками поліції під час його затримання та тримання у райвідділі поліції.
Відповідно до частини шостої статті 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Частинами сьомою та восьмою статті 206 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
Таким чином, враховуючи те, що на даний час відсутні відомості, що органами досудового розслідування вжиті будь-які заходи, щодо перевірки обставин, щодо застосування до підозрюваного насильства, зважаючи на викладені факти, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12020020000000162 від 20.04.2020, провести дослідження фактів щодо застосування до ОСОБА_4 фізичного насильства під час його затримання 20.04.2020.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 206-210, 303-306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на незаконне затримання в порядку статті 208 КПК України, відмовити.
Доручити слідчому, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12020020000000162 від 20.04.2020, провести дослідження фактів викладених адвокатом ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в судовому засіданні при розгляді даної скарги, щодо застосування насильства працівниками поліції до ОСОБА_4 під час його затримання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя