465/902/20
2-ві/465/9/20
судового засідання
27.04.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мартинишин М.О.
з участю секретаря - Мацко Х.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заяву Політичної партії «Українська Галицька партія» про відвід судді Мартьянової С.М. у цивільній справі № 465/902/20 за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Українська Галицька партія» про захист честі, гідності та ділової репутації-
встановив:
11.03.2020 року голова Політради Політичної партії «Українська Галицька партія» Моряк І.М. під час розгляду даної цивільної справи звернулася, з заявою про відвід судді Мартьянової С.М., посилаючись на те, що суддя Мартьянова С.М.не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, а саме через: пропуск судом строку відкриття провадження у справі, пропуск судом строку надсилання ухвали про відкриття провадження та обмеження відповідачу у праві для подання відзиву і підготовки до підготовчого засідання. На підставі п. 5 ч.1 ст.36 ЦПК України просить задоволити відвід судді.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 01.04.2020 року визнано необґрунтованим відвід судді Мартьянової С.М.Заяву Політичної партії «Українська Галицька партія» про відвід судді Мартьянової С.М. у цивільній справі № 465/902/20 за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Українська Галицька партія» про захист честі, гідності та ділової репутації передано на вирішення іншому судді, у порядку визначеному ст. 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 27.04.2020 року вищезазначену заяву в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, передано судді Мартинишин М.О.
Керуючись ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши заяву про відвід судді Мартьянової С.М., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини у відповідній частині передбачає: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…».
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Вказане узгоджується із Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23.
Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
З аналізу вище зазначеної норми чинного законодавства, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до вимог ЦПК України головуючий керує судовим засіданням, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
При цьому дії головуючого спрямовані на забезпечення можливості здійснення всіма учасниками процесу їх прав та обов'язків, а особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права, не зловживаючи ними, та виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно із якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність, може бути перевірено різноманітними способами, провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.
Заява про відвід до задоволення не підлягає, оскільки наведені в ній мотиви не є відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підставою для відводу судді, оскільки ч. 4 ст. 36 ЦПК України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, твердження сторони щодо упередженості чи необ'єктивності судді у розгляді даної справи, будь-якої зацікавленості, як це відображено у заяві про відвід судді, спростовуються фактичними обставинами та матеріалами справи.
Згідно з положеннями ч.4 ст.39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Разом з тим, заявником не було надано доказів щодо необ'єктивності і упередженості судді, тому відсутні підстави для відводу судді Мартьянової С.М., які передбачені п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.
Відтак, приходжу до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відмову в задоволенні заяви Політичної партії «Українська Галицька партія» про відвід судді Мартьянової С.М. у цивільній справі № 465/902/20 за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Українська Галицька партія» про захист честі, гідності та ділової репутації.
Керуючись статтями 36, 40, 247, 258-261 ЦПК України -
постановив:
у задоволенні заяви Політичної партії «Українська Галицька партія» про відвід судді Мартьянової С.М. у цивільній справі № 465/902/20 за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Українська Галицька партія» про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: Мартинишин М.О.