Справа № 149/800/20
Провадження №1-кс/149/257/20
27.04.2020 року м. Хмільник
Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву клопотання ОСОБА_3 , про зняття арешту майна
23.04.2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про зняття арешту майна, яке мотивована тим, що ухвалами слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду від 17.03.2020 року в рамках кримінального провадження № 12020020330000140, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, було накладено арешт на автомобіль марки «Opel», моделі «Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , а користувачем якого являється заявник, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 . Арешт накладено з метою збереження речових доказів та проведення відповідних експертиз. На даний час в рамках кримінального провадження проведена відповідна криміналістична експертиза, а тому необхідність в арешті майна, на думку заявника, відпала, а тому він просить скасувати арешт транспортного засобу, накладений ухвалою слідчого судді від 17.03.2020 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді від 17.03.2020 року.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду клопотання повідомлений належним чином, при цьому, в клопотанні просив справу розглянути у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Слідчий Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилися, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечив.
Також, на запит суду слідчим Хмільницького ВП Калигнівського ВП ГУНПу Вінницькій області ОСОБА_5 надано для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020020330000140, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання ОСОБА_3 , матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається зі змісту клопотання ОСОБА_3 , він звернувся до слідчого судді в порядку статті 174 КПК України, якою визначено порядок скасування арешту майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (ч. 1 ст. 100 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним органам або знищується.
У відповідності до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, 13.03.2020 року внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом того, що під час огляду експертом ТСЦ 0545 транспортного засобу марки «Opel» моделі «Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , належний ОСОБА_4 , було виявлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу має ознаки підробки та номер кузова автомобіля має ознаки підробки.
Ухвалами слідчого судді від 17.03.2020 року, в рамках кримінального провадження 12020020330000140 було накладено арешт на автомобіль марки «Opel» моделі «Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 .
При цьому з до висновку експерта № 43 від 02.04.2020 року встановлено, що ідентифікаційний номер кузова автомобіля «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 піддавався зміні шляхом закріплення поверх номерного майданчика з первинним ідентифікаційним номером кузова металевої пластини з іншим ідентифікаційним номером.
Крім того з висновку експерта № 2172/20-21 від 14.04.2020 року встановлено, що бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 не відповідає зразкам, що перебувають у офіційному обігу на території України.
Отже власником чи користувачем майна не доведено підстав для скасування арешту, передбачених ч. 1 ст. 174 КПК України.
Суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, обмеження права власності відповідає характеру суспільного інтересу (визначеним КПК України конкретним підставам та меті), потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, що превалює над принципом мирного володіння майном.
Крім того, приймаючи до уваги те, що вищевказаний транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію, відповідно до ст. 98 КПК України, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває, слідчий суддя приходить до висновку про те, що арешт накладено обґрунтовано та потреба в подальшому застосуванні цього заходу не відпала, а тому відсутні підстави для скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 172-174 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1