Справа № 930/2536/19
2/930/165/20
"ЗАОЧНЕ"
27.03.2020 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Науменка С.М.
за участю секретаря судового засідання Затишняка А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Немирова цивільну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства,
Позивач Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 та просила стягнути з відповідача на рахунок держави збитки, завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 2598,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України, щодо використання об'єктів тваринного світу на території Гайсинського району, в ході якої було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 здійснив незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову (сіткою) в межах Ладижинського водосховища на річці Південний Буг біля с. Щурівці на території Кунківської ОТГ Гайсинського району Вінницької області.
За результатами перевірки щодо відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 008966 від 15.10.2018 та постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 25.01.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 85 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача Мукомел А. П. попередньо подав суду заяву, якою вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що постановив ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.10.2018 року згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 008966 відповідач ОСОБА_1 здійснив незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову (сіткою) в межах Ладижинського водосховища на річці Південний Буг біля с. Щурівці на території Кунківської ОТГ Гайсинського району Вінницької області (а.с. 9 - 15). В результаті чого виловив цінний сид риби карась в кількості 159 шт. та товсто лоб в кількості 1шт.
Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 25.01.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. без конфіскації знаряддя лову та без конфіскації добутих водних живих ресурсів (а.с. 6).
Як вбачається з копії розрахунку розміру шкоди завданої державі за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів становить 2958,00 гривень. Розрахунок проведено у відповідності до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів (а.с. 7).
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України, встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.п. 8, 9 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 652 від 28.09.2017, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
На виконання покладених завдань 22.03.2019 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області відповідачу ОСОБА_1 направлено претензію про добровільне відшкодування шкоди (а.с. 8). Однак така претензія залишилася без виконання, що відповідачем не спростовано та будь - яких доказів на спростування даної обставини відповідачем суду не надано, зокрема і жодних документів на підтвердження сплати ним суми шкоди.
Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.
Так, відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст.63 Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року N2894-III порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6.2. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Державним комітетом рибного господарства України 15 лютого 1999 року шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209.
Постановою КабінетуМіністрів Українивід 21 листопада 2011р.N1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» встановлено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України. Відповідно до затверджених такс, оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги здійснюється із розрахунку: риби виду сазан - 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, риби виду плітка - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, риби виду головень - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, риби виду карась сріблястий - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, риби виду лящ - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, риби виду верховодка-1 неоподатковуваний мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексуУкраїни розмір одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 гривень.
Тому враховуючи те, що внаслідок порушення відповідачем незаконного вилову риби забороненим знаряддям лову, завдано шкоду навколишньому природному середовищу, яка ним у добровільному порядку не відшкодована, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь держави заподіяну шкоду в розмірі 2598,00 грн.
Матеріалами справи доведено, що своїми діями, відповідач наніс державі збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства, яке полягало у незаконній порубці дерев. У наданий для добровільного відшкодування строк збитки відповідачем не відшкодовано. Вказані обставини відповідачем не спростовані.
За таких обставин суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь держави суму збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 2598,00 грн.
Оскільки незаконний вилов риби відповідачем було здійснено на території Кунківської ОТГ Гайсинського району Вінницької області, заподіяна шкода відповідачем підлягає стягненню на користь держави на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.
У зв'язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 грн (а.с. 27,28).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року N 2894-III, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII, Правилами любительського і спортивного рибальства затвердженими Державним комітетом рибного господарства України 15 лютого 1999 року, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок держави (УК у Гайсинському районі/отг. с. Кунка, 24062100, код ЄДРПОУ 37957640, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р НОМЕР_1 ) збитки, завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 2598 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, місце знаходження: вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, поштовий індекс: 21100, код ЄДРПОУ 37979894.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя: підпис
Згідно оригіналу
Суддя: С. М. Науменко
Виготовлено з автоматизованої системи
документообігу суду
помічник голови суду Шерматюк А. І.