Справа № 520/8675/18
Провадження № 2/947/7/20
22.04.2020 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Салтан Л.В.,
при секретарі Громико В.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
10 липня 2018 року представник позивача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
У справі проведені всі підготовчі дії, визначено правову позицію сторін. Позивач від позову не відмовився, не скористався правом змінити предмет або підстави позову.
У справі зібрано докази. Клопотання, які підлягали розгляду в стадії підготовчого провадження не були надані.
Відсутні підстави для закриття провадження у справі, зупинення чи залишення позову без розгляду.
Представник позивача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
До судового розгляду спір між сторонами не врегульований.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Суд вважає, що справу слід призначити до розгляду по суті у судовому засіданні.
Керуючись ст. 197, 200 ЦПК України, -
Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовною заявою ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Одеси на 02 червня 2020 року на 10 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Салтан Л. В.