23 квітня 2020 року
м. Рівне
Справа № 559/2112/16-ц
Провадження № 22-ц/4815/186/20
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Гордійчук С.О., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Тхоревський С.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють
самостійні вимоги на предмет
спору на стороні відповідача - Мирогощанська сільська рада,
- Головне управління Держгеокадастру у Рівненській
області,
- приватний нотаріус Рівненського міського
нотаріального округу Степура Олександра Віцентіївна,
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідачі - ОСОБА_1 ,
- Мирогощанська сільська рада,
- КП "Архітектор",
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року (ухвалене у складі судді Фехи Т.С., повний текст рішення складено 08 листопада 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Мирогощанська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Степура Олександра Віцентіївна про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та за позовною заявою ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Мирогощанської сільської ради, Комунального підприємства "Архітектор" про визнання недійсними рішень виконкому, скасування свідоцтва про право власності на 1/2 частку будинковолодіння та державної реєстрації, -
28 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Мирогощанська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Степура О.В. про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позов мотивовано тим, що йому належить на праві спільної часткової власності 1/2 частка житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, виданим виконкомом Княгининської сільської ради 25 грудня 2004 року, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 грудня 2004 року.
Друга частка житлового будинку, господарських будівель та споруд належала його батькові ОСОБА_4 .
На теперішній час власником такої частки житлового будинку, господарських будівель та споруд є ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_4 подарував належну йому частку житлового будинку, господарських будівель та споруд своєму внукові ОСОБА_2 .
Як співвласники житлового будинку, він та відповідач мають право на приватизацію земельної ділянки на якій розташований такий будинок.
У літку 2016 року він вирішив скористатися своїм правом на приватизацію земельної ділянки на якій розташований житловий будинок. Тоді йому стало відомо, що земельна ділянка площею 0,1833 га на якій знаходиться будинок була передана у приватну власність його батькові ОСОБА_4 і останній отримав 28 лютого 2005 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ № 027956, що був виданий на підставі рішення Княгининської сільської ради від 24 липня 1996 року № 32. Земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 5621682600:08:001:002.
Крім того, він дізнався, що його батько ОСОБА_4 , належну йому земельну ділянку на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку РВ № 027956 площею 0,1833 га подарував відповідачеві ОСОБА_2 Договір дарування земельної ділянки був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 5 червня 2013 року і посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степурою О.В.
На підставі такого договору дарування земельної ділянки приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степурою О.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 2904942 від 5 червня 2013 року.
Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 , договір дарування земельної ділянки та рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер - 2904942 від 5 червня 2013 року, вважає недійсними, оскільки вони порушують його право на земельну ділянку на якій розташована належна йому частка житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Земельна ділянка була незаконно передана у власність ОСОБА_4 , а тому державний акт на право власності на земельну ділянку є недійсним. А відтак договір дарування земельної ділянки, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а також державна реєстрація такого договору дарування є недійсною.
Просив суд визнати недійсним та скасувати державний акт серії РВ № 027956 від 28 лютого 2005 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1833 га, кадастровий номер - 5621682600:08:001:0002, що розташована в с. Княгинин, Дубенського району Рівненської області, виданий ОСОБА_4 для обслуговування жилого будинку; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1833 га, кадастровий номер - 5621682600:08:001:0002, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і посвідчений 5 червня 2013 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степурою Олександрою Віцентіївною за реєстровим номером 518, та скасувати рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степури Олександри Віцентіївни про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер - 2904942 від 5 червня 2013 року на земельну ділянку кадастровий номер - 5621682600:08:001:0002, площею 0,1833 га, що знаходиться в с. Княгинин Дубенського району Рівненської області, цільове призначення якої для обслуговування жилого будинку, за ОСОБА_2 .
26 грудня 2016 року ОСОБА_2 подав до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області позовну заяву до ОСОБА_1 , Мирогощанської сільської ради, Державного комунального малого підприємства "Архітектор" про визнання недійсними рішень виконкому, скасування свідоцтва про право власності на 1/2 частку будинковолодіння та державної реєстрації.
Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що його дід ОСОБА_4 , за життя зазначав, що житловий будинок АДРЕСА_1 , належить йому.
У зв'язку з цим, він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ № 027956 від 28 лютого 2005 року.
Після звернення до Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації він отримав копії документів з яких встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , ціла його частина, належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності, виданого 2 листопада 1990 року Дубенським міськвиконкомом.
Протоколом засідання виконавчого комітету Княгининської сільської ради від 8 грудня 2000 року прийнято рішення про оформлення права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 та зобов'язано Державне комунальне мале підприємство "Архітектор" видати свідоцтво про право власності на зазначені об'єкти його власникам.
Свідоцтво про право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 , видане повторно у 2004 році, але вже на двох осіб, незважаючи на те, що свідоцтво про право власності на житловий будинок, що було видане ОСОБА_4 2 листопада 1990 року ніким не скасоване.
Прийняття виконавчим комітетом Княгининської сільської ради рішення про визнання права власності та видача свідоцтва про право власності на 1/2 частку домоволодіння за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є незаконним і підлягає скасуванню.
Просив суд визнати недійсними та скасувати рішення виконкому Княгининської сільської ради від 25 грудня 2003 року № 12/12 про оформлення права власності на 1/2 частку житлового будинку та свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 25 грудня 2004 року, виданого ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , а також визнати недійсним та скасувати рішення виконкому Княгининської сільської ради від 25 грудня 2003 року № 13/12 про оформлення права власності на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 ; зобов'язати Комунальне підприємство "Архітектор" скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Княгининська сільська рада, управління Держгеокадастру у Рівненській області, приватний нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Степура О.Ю. про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень об'єднано в одне провадження з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Мирогощанської сільської ради, Комунального підприємства "Архітектор" про визнання недійсними рішень виконкому, скасування свідоцтва про право власності на 1/2 частку домоволодіння та державної реєстрації.
Дубенським міськрайонним судом Рівненської області на підставі розпорядження № 01/83/2019 від 25 січня 2019 року цивільну справу № 559/2112/16-ц направлено для розгляду до Демидівського районного суду Рівненської області за підсудністю.
Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Мирогощанська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Степура Олександра Віцентіївна про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволено.
Визнано недійсним та скасовано державний акт серії РВ № 027956 від 28 лютого 2005 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1833 га, кадастровий номер - 5621682600:08:001:0002, що розташована в с. Княгинин, Дубенського району Рівненської області, що виданий ОСОБА_4 для обслуговування жилого будинку.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1833 га, кадастровий номер - 5621682600:08:001:0002, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і посвідчений 5 червня 2013 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степурою Олександрою Віцентіївною за реєстровим номером 518 та скасувати рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степури Олександри Віцентіївни про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер - 2904942 від 5 червня 2013 року на земельну ділянку кадастровий номер - 5621682600:08:001:0002, площею 0,1833 га, що знаходиться в с. Княгинин, Дубенського району Рівненської області, цільове призначення якої для обслуговування жилого будинку за ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1102,40 гривень.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Мирогощанської сільської ради, Комунального підприємства "Архітектор" про визнання недійсними рішень виконкому, скасування свідоцтва про право власності на 1/2 частку будинковолодіння та державної реєстрації, відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуваний державний акт порушує права ОСОБА_1 , власника частки житлового будинку щодо володіння, користування земельною ділянкою необхідною для обслуговування частки будинку, а тому суд прийшов до висновку про визнання недійсним та скасування державного акта серії РВ № 027956 від 28 лютого 2005 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1833 га, кадастровий номер - 5621682600:08:001:0002, що розташована в с. Княгинин, Дубенського району Рівненської області, виданий ОСОБА_4 для обслуговування жилого будинку, а також договору дарування такої земельної ділянки.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, у зв'язку із безпідставністю позовних вимог.
20 грудня 2019 року ОСОБА_2 подано до суду апеляційну скаргу у якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення його позову та відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю рішення суду.
Вказує, що виконком Княгининської сільської ради не мав правових підстав для прийняття рішення № 13/12 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних осіб", щодо ОСОБА_4 , та рішення № 12/12, щодо ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частину цього ж будинку, без попереднього скасування свідоцтва про право власності виданого Дубнівським міськвиконкомом 02.11.1990 року, яким визнано право власності на весь будинок за ОСОБА_4 .
Відчуження об'єктів нерухомого майна в період з 1 січня 2002 року по 20 червня 2007 року (під час дії ст.120 ЗК в редакції від 25.10.2001 року) не тягло автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями і спорудами.
У таких випадках право власності на земельну ділянку або її частину могло переходити відповідно до ст.120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування-на підставі договору оренди.
Твердження суду про те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами відносився до суспільної групи господарств - колгоспного двору, не відповідає дійсності, оскільки будинковолодіння з 1990 року на праві власності належало ОСОБА_4 .
Незважаючи на документальне підтвердження належності ОСОБА_4 права власності на цілий будинок АДРЕСА_1 , суд не дав цій обставині належної оцінки, своє рішення мотивував виключно рішеннями виконавчого комітету Княгининської сільської ради №12/12,13/12 від 25.12.2003 року.
19 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність рішення суду.
Вказує, що приймаючи в дарунок 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 було достовірно відомо, що він став власником тільки 1/2 частини зазначеного житлового будинку, яка до укладення договору дарування належала дарувальнику ОСОБА_4 .
Тому свідоцтво про право власності на 1/2 частину цього будинку, яке було видане на його ім'я на підставі спірного рішення виконкому Княгининської сільської ради як і саме рішення, не може порушувати право ОСОБА_2 на належну йому частину житлового будинку.
Просить про залишення оскаржуваного рішення без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Судом встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебувало будинковолодіння в АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого Дубенським міським виконавчим комітетом від 2 листопада 1990 року, що підтверджується витягами з інвентаризаційної справи № 45 (а.с. 7-9 т. 2).
Згідно запису у погосподарській книзі № 2 Княгининської сільської ради за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 належало по 1/2 житлового будинку 1982 року побудови. Також наявний запис про вибуття ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на окремий погосподарський номер 142 від 20 листопада 1995 року.
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір.
Рішенням виконавчого комітету Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області № 12/12 від 25 грудня 2003 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних осіб" вирішено оформити право власності на 1/2 житлового будинку і господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області № 13/12 від 25 грудня 2003 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних осіб" вирішено оформити право власності на 1/2 житлового будинку і господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 (а.с. 6 т. 2).
Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25 грудня 2004 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6028091 від 25 грудня 2004 року (а.с. 10-11 т. 2).
Отже, у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували по 1/2 частки житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , на підставі рішення Княгининської сільської ради від 24 липня 1996 року № 32, отримав державний акт РВ № 027956 на право власності на земельну ділянку площею 0,1833 га, що призначена для обслуговування жилого будинку та розташована в с. Княгинин, Дубенського району Рівненської області (а.с. 6 т. 1).
Державний акт на право власності на земельну ділянку РВ № 027956 був виданий на усю земельну ділянку, на якій розташоване будинколодіння по АДРЕСА_1 .
На підставі договору дарування 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що укладений 5 червня 2013 року між ОСОБА_4 , від імені якого діяла ОСОБА_8 , та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степурою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 516, ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_2 прийняв у дар 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 12-13 т. 2).
Згідно договору дарування земельної ділянки від 5 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 , від імені якого діяла ОСОБА_8 , та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степурою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 518, ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_2 прийняв у дар земельну ділянку площею 0,1833 га, розташовану на території с. Княгинин, Дубенського району Рівненської області, надану для обслуговування житлового будинку (а.с. 6 т. 1).
ОСОБА_2 зареєстрував право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , а також зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,1833 га в с. Княгинин, Дубенського району Рівненської області, що призначена для обслуговування житлового будинку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 8, т. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 120 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Ст. 215 ЦК України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставі, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року визнання правочину недійсним можливе і в інших випадках порушення правочином особистих або майнових прав суб'єктів цивільного права, навіть якщо для них не встановлені спеціальні правила визнання правочинів недійсними.
Оспорювані правочини є такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою у судовому порядку. Тобто, хоча безпосередньо правовою нормою їхня недійсність не передбачається, але разом із тим у сторони правочину або зацікавленої особи існує можливість звернутися до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним.
Як правильно встановлено судом першої інстанції державний акт на право власності на земельну ділянку РВ № 027956 був отриманий ОСОБА_4 без урахування інтересів іншого співвласника житлового будинку, а тому він порушує права ОСОБА_1 , як власника частки житлового будинку щодо володіння, користування земельною ділянкою необхідною для обслуговування частки будинку, що є підставою для визнання його недійсним та скасування.
Так як земельна ділянка була відчужена ОСОБА_4 на підставі вказаного державного акта на право власності на землю, місцевим судом правомірно визнано недійсним договір дарування такої земельної ділянки від 5 червня 2013 року, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та скасовано рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степури О.В. про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер - 2904942 від 5 червня 2013 року на земельну ділянку кадастровий номер - 5621682600:08:001:0002, площею 0,1833 га, що знаходиться в с. Княгинин Дубенського району Рівненської області, цільове призначення якої для обслуговування жилого будинку за ОСОБА_2 .
Окрім того, судом першої інстанції правомірно встановлено відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Мирогощанської сільської ради, Комунального підприємства "Архітектор" про визнання недійсними рішень виконкому, скасування свідоцтва про право власності на 1/2 частку будинковолодіння та державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_2 не доведено порушення його прав при прийнятті виконавчим комітетом Княгининської сільської ради рішень від 25 грудня 2003 року № 12/12 про оформлення права власності на 1/2 житлового будинку за ОСОБА_1 та № 13/12 про оформлення права власності на 1/2 житлового будинку за ОСОБА_4 .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а заочне рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2020 року.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді: С.О. Гордійчук
С.В. Хилевич