Справа № 552/1003/20 Номер провадження 11-кп/814/702/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
22 квітня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13.03.2020 року
за участю
прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_8
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13.03.2020 року, постановленою за наслідками підготовчого судового засідання, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Полтави на 26.03. 2020 року о 10.30 год.
З резолютивної частини цієї ухвали вбачається, що ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10.05.2020 року включно.
Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Також в мотивувальній частині ухвали суд зазначив про те, що стосовно обвинуваченого необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а також є достатні підставі вважати, що обвинувачений знаходячись на волі може переховуватися від суду, вчиняти інші злочини, незаконно впливати на свідків, перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.
Одночасно, суд відмовив в задоволенні клопотання захисника про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, пославшись на те, що зміна запобіжного заходу на менш суворий не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу судді у частині обрання запобіжного заходу до ОСОБА_8 у виді тримання під вартою та звільнити останнього з під варти в залі суду.
Захисник стверджує, що суд не обґрунтував свого рішення про відмову в клопотання захисника про заміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Також апелянт посилається на те, що суд прийняв до розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, яке було подане з порушенням граничних строків, передбачених ч.1 ст.199 КПК України.
Крім того, апелянт наголошує на тому, що приймаючи рішення щодо запобіжного заходу суд вийшов за межі досліджуваних у підготовчому судовому засіданні питань, оскільки ставилися питання про продовження та зміну запобіжного заходу, а не про його обрання. Водночас, суд прийняв рішення про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у провадженні, у якому щодо нього діяв попередній запобіжний захід, що призвело до ситуації за якої обвинувачений одночасно був підданий двом запобіжним заходам у одному кримінальному провадженні.
Під час апеляційного перегляду підтримав свою апеляційну скаргу.
Позиція інших учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу свого захисника.
Прокурор ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без зміни.
Мотиви суду
За змістом статей 315,331 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути до закінчення дії попередньої ухвали (якщо судове провадження не було завершене до його спливу) згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу,. Таке клопотання, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого.
Із матеріалів провадження вбачається, що під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 16.01.2020 року, ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб - до 13 .03.2020 року.
28.02.2020 року на розгляд місцевого суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою місцевим судом розглянуто під час підготовчого судового засідання - 13.03.2020 року.
Колегія суддів, переглянувши ухвалу суду в межах поданої апеляційної скарги не вбачає підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі захисника.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може вплинути на законослухняну поведінку обвинуваченого і останній може ухилятися від явки до суду, впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати встановленню істини у справі.
Крім того, на момент розгляду клопотання прокурора, судовий розгляд вказаного кримінального провадження місцевим судом не розпочато, тобто не досліджено письмових та речових доказів сторони обвинувачення, не допитано обвинуваченого ОСОБА_8 та свідків, у зв'язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі та знаючи їх місце проживання буде здійснювати тиск на останніх з метою зміни ними своїх показань.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що ризики встановлені під час застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу та наведені в клопотанні прокурора про його продовження не зменшились.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, а тому ухвала місцевого суду про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправдовує саме такий вид втручання у особисту свободу обвинуваченого.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги захисника про те, що місцевий суд продовжуючи ОСОБА_8 запобіжний захід вийшов за межі досліджуваних у підготовчому засіданні питань, оскільки ухвала місцевим судом постановлена з дотриманням вимог ч.3 ст. 315 КПК України.
З урахуванням того, що суд фактично продовжив дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - допущена в резолютивній частині ухвали описка про обрання такого запобіжного заходу, на думку колегії суддів, істотно не вплинула на зміст судового рішення в мотивувальній частині якого наведені підстави саме для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на те, що заявлене прокурором під час підготовчого судового засідання клопотання подане та розглянуте судом до закінчення дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону які, на думку апелянта, перешкоджали розгляду цього клопотання.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_8 доглядає за хворою матір'ю, а її пенсії вистачить на них обох - об'єктивно нічим не підтверджені та не є переконливими.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою достатньо обґрунтована, а наведені в ній висновки суду спростовують доводи сторони захисту про можливість запобігання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 без застосування такого запобіжного заходу.
Під час апеляційного перегляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на вище викладене підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404,407,418 КПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 13.03.2020 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4