Справа № 572/3661/19
30 березня 2020 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - ВОЗНЮК М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/3661/19 за позовом ОСОБА_1 до НЕМОВИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини,-
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до поданої позовної заяви - в обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась спадщина, що складається із земельної ділянки, площею 1,83 га., відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №070010. В листопаді 2019 року позивач дізналась про наявність у матері вказаного вище майна, а також від працівників Немовицької сільської ради дізналась про наявність заповіту, посвідченого матір'ю за життя на її користь. Однак, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_2 був пропущений визначений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини, остання не може оформити спадщину, через що звернулась із даним позовом до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 подала письмову заяву, якою підтримала заявлені позовні вимоги.
Відповідачем - Немовицькою сільською радою Сарненського району Рівненської області, подано до суду письмову заяву в особі сільського голови, відповідно до якої відповідач визнає заявлені позивачем вимоги.
Сторонами заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутності, яке судом задоволено.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, з приводу яких виник спір є правовідносинами щодо здійснення прав на спадкування. Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №070010 від 13 квітня 2006 року доводить, що ОСОБА_3 (в даному випадку міститься різниця в написанні прізвища та по батькові із цими ж даними, вказаними у свідоцтві про смерть) на праві власності мала земельну ділянку площею 1,83 га., розташовану на території Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином, вказане майно, згідно із вимогами ст.1218 ЦК України входить до складу спадщини після смерті власника.
Позивач - ОСОБА_2 , є дочкою ОСОБА_3 (російською мовою ОСОБА_4 ), що встановлено із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 7 грудня 1956 року народження (прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 позивач змінила внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_7 , що мало місце 21 січня 1978 року та підтверджено дослідженою судом копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 21 січня 1978 року).
Із дослідженої судом копії заповіту, посвідченого секретарем Немовицької сільської ради, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 на випадок смерті зробила заповідальне розпорядження щодо усього належного їй майна на користь дочки - ОСОБА_2 .
Заповідач, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Немовичі Сарненського району Рівненської області, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 1 липня 2012 року ( в позовній заяві позивачем зазначено рік смерті 2001, однак, суд вважає це технічною помилкою - опечаткою).
Таким чином, позивач ОСОБА_2 , згідно із вимогами ст.1235 ЦК України є спадкоємцем за заповітом після смерті матері.
Однак, відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач зазначає, що у строк, визначений законодавством, вона не подала до нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини за заповітом.
Крім цього, із довідки, виданої Немовицькою сільською радою Сарненського району за №4788 від 18 листопада 2019 року, встановлено, що позивач не проживала із заповідачем на момент смерті.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом статті 1271 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1271 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Вказана правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, висловленій при розгляді справи № 6-1486цс15.
Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері, саме через необізнаність про наявність заповіту.
На доведення власних пояснень позивачем суду надані копії повідомлення завідувача Сарненської районної державної нотаріальної контри №2086/01-16 від 19 листопада 2019 року, згідно із яким ОСОБА_2 дійсно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері після закінчення строку, визначеного законодавством для прийняття спадщини, а також Витягу із Спадкового реєстру, яким доводяться ті обставини, що станом на 19 листопада 2019 року у вказаному реєстрі відсутня інформація за параметрами ОСОБА_3 із датою смерті 2012 рік.
Таким чином, позивачем доведено право на спадкування після смерті матері, яке у неї виникло за заповітом, остання підтвердила наявність спадкового майна та обґрунтувала поважність причин неподання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, яка приймається судом як поважна.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
На підставі наведеного, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до НЕМОВИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області - задоволити.
Визначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жительці АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з моменту набрання цим рішенням законної сили (з урахуванням вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України, відповідно до якого - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: