Справа № 216/2080/18
провадження 2/216/583/20
іменем України
31 березня 2020 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Бутенко М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крейси О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
суть спору:
27 квітня 2018 року та уточнено 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачем зазначено, що з 28.10.2015 до 22.11.2016 він працював на посаді торгівельного представника іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед». Наказом від 15.11.2016 № 1134 він був звільнений у зв'язку із призовом на військову службу. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2017 у справі № 216/6094/16-ц, залишеним в силі Апеляційним судом Дніпропетровської області, він був поновлений на посаді торгівельного представника 23.11.2017 та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2016 до 02.06.2017 в розмірі 38396 грн. Наказом від 10.11.2017 № 1427 він був поновлений на роботі в ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» з 23.11.2017, а також на його користь була виплачена 38 396 грн. за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2016 до 02.06.2017. 24.11.2017 він став на облік до Центрально-Міського районного військового комісаріату м. Кривого Рогу, а 27.11.2017 він був фактично допущений до роботи на підприємстві відповідача. У зв'язку із тим, що він був допущений до роботи 27.11.2017, а середній заробіток за час вимушеного прогулу стягнений тільки до 02.06.2017, вважає що має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.06.2017 до дня який передував дню фактичного допуску до роботи, тобто до 24.11.2017 включно. 11.01.2018 ним керівнику підприємства була подана заява з проханням добровільно сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2017 по день фактичного допуску до роботи, однак листом від 08.02.2018 він отримав відмову. Згідно довідки відповідача від 10 січня 2017р. (вих. №3) розмір його середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з п.8 розд.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою КМУ України №100 від 08.02.1995 становить 293 грн. 10 коп. Кількість робочих днів вимушеного прогулу з 03.06.2017, тобто з дати наступної за днем по який рішенням суду Центрально-Міського району м. Кривого Рогу від 09.06.2017 (справа № 216/6094/16-ц), залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської обл. від 10.10.2017, була стягнена середня заробітна плата до 24.11.2017 (попередній робочий день до дня фактичного допуску до роботи згідно з наказом по підприємству від 10.11.2017 № 1427) становить 121 робочий день, в тому числі (відповідно до Листа Мінсоцполітики України від 05.08.2016р. №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік»): червень - (з 03.06 по 30.06.2017р.)- 18 р.д., липень- 21 р.д., серпень- 22 р.д., вересень- 21 р.д., жовтень- 21 р.д., листопад- 18 р.д. Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 35465грн. 10коп. із розрахунку: 293,10 (грн.) х 121 (роб.день) = 35465 грн. 10 коп. У зв'язку із чим просить стягнути зазначену суму без стягнення податку з доходів фізичних осіб.
Позивач та його представник ОСОБА_2 , які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, представник позивача надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за їх відсутності.
Представник відповідача, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, у своєму відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що період вимушеного прогулу з 03.06.2017 до 24.11.2017 становив 121 робочий день, таким чином розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 35465,10 грн. Також просить врахувати, що із зазначеної суми підлягає відрахуванню податок на доходи фізичних осіб у розмірі 6383,72 грн. та військовий збір у сумі 531,98 грн.
Під час розгляду справи судом були встановлені наступні фактичні обставини справи..
Так, з 28 жовтня 2015 року по 22 листопада 2016 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз України Лімітед» працюючі на посадах молодшого представника торговельного, представника торговельного.
Згідно з наказом №1134 про припинення трудового договору від 15.11.2016 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади з 22.11.2016 року у зв'язку з призивом на строкову військову службу, за п.3 ч.1 ст.З6 КЗпП України.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2017, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 було залишено без змін, скасовано наказ підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» за №1134 від 15.11.2016 року, про звільнення ОСОБА_1 , за п.3 ст.36 КЗоТ України, поновлено ОСОБА_1 на посаді представника торговельного іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» з 23 листопада 2016 року та стягнуто з іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 23 листопада 2016 року до 02 червня 2017 року, у розмірі - 38 396 гривень 10 коп.
Постановою Верховного Суду від 31.07.2019 рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2017 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 було залишено без змін.
Наказом №1427 від 10.11.2017 іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про поновлення на роботі ОСОБА_1 , скасовано наказ №1134 від 15.11.2016, поновлено ОСОБА_1 на попередній роботі в ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» на посаді представника торговельного Криворізької філії з 23.11.2016, виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.11.2016 до 02.06.2017 у розмірі 38396,10 грн.
Відповідно до довідки ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 на день звільнення становила 293,10 грн.
09.01.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявою до генерального директора ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про виплату йому у добровільному порядку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.06.2017 до дня фактичного допуску до роботи.
Листом від 20 лютого 2018 року за підписом директора Департаменту персоналу Шибанової Є.В. було повідомлено ОСОБА_1 , що виконали судове рішення, яке набрало законної сили з дня прийняття ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до пункту 3 розділу III Постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року N 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Таким чином, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Враховуючи, що період вимушеного прогулу з 03.06.2017 до 24.11.2017 становив 121 робочий день, а середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 на день звільнення становила 293,10 грн., таким чином розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 35465,10 грн., який підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 .
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що узгоджуються з нормами цивільного законодавства, через що такі вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Крім того, згідно частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..
Отже, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, у розмірі 680 грн.
Керуючись ст. ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 223, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, ст. 319, 321, 367 ЦК України, ст. ст. 87, 88, 158 ЗК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Стягнути з іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 червня 2017 року до 24 листопада 2017 року включно в розмірі 35465,10 грн. (тридцять п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень) 10 копійок.
Стягнути з іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» на користь держави судовий збір у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», код ЄДРПОУ 21651322, місце розташування, 07442, Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, 51 км Санкт-Петербурзького шосе.
Головуючий суддя: М.В. Бутенко