Дата документу 14.04.2020
Справа № 334/8468/19
Провадження № 2/334/1766/20
14 квітня 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Манюхіні О.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивач, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, в порядку спадкування за законом, у якому просить суд визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті спільного з відповідачем батька, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , транспортний засіб марки ВАЗ, модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 та грошові кошти, що знаходяться на зберіганні АТ КБ «ПриватБанк». Оформити право власності у позасудовому порядку не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок та довідки про місце проживання спадкодавця на момент смерті.
Позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 25.06.2018 року, актовий запис № 734.
Заповіту ОСОБА_3 не залишив, тому спадкування здійснювалося за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями першої черги за законом є його діти: син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 .
У передбачений законом 6-тимісячний строк, позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Гармашова Г.М., яким була заведена спадкова справа, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.12.2018 року за вих. № 54474157. Відповідач зі свого боку до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини не зверталася.
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивачем ОСОБА_1 , підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 , виданим Вишневською селищною радою Спаського району Приморського краю 25.08.1987 року, актовий запис № 38.
До спадкової маси після смерті ОСОБА_3 увійшло: житловий будинок АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки ВАЗ, модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2005р.в.; грошові кошти, що знаходяться на зберіганні в АТ КБ «ПриватБанк».
У видачі свідоцтв на право власності на спадкове майно, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено, у зв'язку із тим, що спадкоємцем до нотаріальної контори не було надано необхідних для видачі свідоцтв про право на спадщину за законом правовстановлюючих документів довідки про місце проживання спадкодавця на момент смерті на підставі вимог пункту Б «глави 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та керуючись ст.ст.49, 68 Закону України «Про нотаріат», що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15.05.2019 року.
Право власності спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджується наступними об ставниками:
Згідно доручення від 10.06.2003 року, виданого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., за життя ОСОБА_4 уповноважила свого сина ОСОБА_3 одержати на її ім'я в Бюро технічної інвентаризації технічну документацію на жилий будинок АДРЕСА_1 також бути її представником в управлінні земельних ресурсів та державному управлінні архітектури та будівництва м. Запоріжжя, в Запорізькій міській раді м. Запоріжжя по питанню приватизації земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою, а також при необхідності продати вищезазначені жилий будинок та земельну ділянку за ціну та на умовах на свій розсуд, а також здавати в оренду вищевказаний жилий будинок та земельну ділянку. На підставі вказаного доручення, ОСОБА_3 звернувся до ЗМБТІ, яким було проведено технічну інвентаризацію вказаного житлового будинку та 07.09.2004 року був виготовлений технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 , де було зазначено власницею - ОСОБА_5 .
Заміна нумерації житлових будинків по АДРЕСА_1 , відбулась згідно рішення виконавчого комітету Ленінської районної Ради депутатів трудящих від 28.07.1977 року, №241/2 «Про перенумерацію житлових будинків по АДРЕСА_2 , відповідно до якого було змінено нумерацію будинку по АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_5 , з №19 на №31.
За життя ОСОБА_6 , намагалася оформити право власності на житловий будинок належним чином, але так і не встигла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції 26.08.2006 року, актовий запис № 7769.
Спадкодавцю ОСОБА_3 , на підтвердження того факту, що він дійсно є сином ОСОБА_4 , 26.03.2013 року було видано Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.
Після смерті ОСОБА_4 її син ОСОБА_3 за життя прийняв спадщину, та бажав оформити за собою право власності на вищевказаний житловий будинок, але помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Основною підставою для відмови у видачі свідоцтва є відсутність довідки про місце проживання спадкодавця ОСОБА_3 на момент смерті. Тобто, нотаріальною конторою було витребувано довідку про останнє місце реєстрації спадкодавця, але прийшла довідка про відсутність інформації, не зважаючи на наявність будинкової книги та нижченаведенні докази:
З паспорту спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що реєстрація його місця проживання була здійснена за адресою: АДРЕСА_1 .
З паспорту ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що її реєстрація місця проживання була здійснена також за адресою: АДРЕСА_1 .
Той факт, що мова йде про один той самий житловий будинок, а саме: «№ НОМЕР_5 » та після зміни нумерації будинок «№ НОМЕР_6 », підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 97 від 08.09.2015 року, виданої ОСОБА_3 Головою квартального комітету № 68 ОСОБА_7 .
Згідно довідки Державного дослідного господарства № 190 «Сонячне» від 19.06.2005 року, за ОСОБА_5 значиться земельна ділянка 0,08 га, згідно запису по земельно-шнуровій книзі за № 326 від 01 лютого 1968 року, В.Хортиця.
Відповідно до виписки із земельно-шнурової книги від 19.03.2013 року за вих. № 67, згідно земельно-шнурової книги радгоспу «Дортицький» Лукашевського с/с Запорізького району, Запорізької області з порядковим № 326 міститься запис: ПІБ особи, якому виділений земельна ділянка - ОСОБА_5 , всього земель - 0,08 га, в т.ч. під огороди - 0,06 га, інші с/х угіддя - 0,01 га, під споруди - 0,01 га.
Згідно листа з Державного архіву Запорізької області Запорізької обласної державної адміністрації від 25.03.2013 року за вих. № 01-32/Н-886 вбачається, що на адресу адвоката Нінчук Олени Миколаївни надіслано архівні витяги з протоколу засідання правління колгоспу ім. Енгельса с. Верхня Хортиця Верхньохортицького району (нині Запорізького району) Запорізької області від 02.07.1962 р. № 10, протоколу загальних зборів членів колгоспу ім. Енгельса с. Верхня Хортиця Червоноармійського (нині Запорізького району) Запорізької області від 1, 2, 4 лютого 1963 р. № 1 про виділення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу № 10 засідання правління колгоспу ім. Енгельса від 02.07.1962 року: Слухали: Заяву ОСОБА_5 про наділення її земельною ділянкою для будівництва жилого будинку Постановили: Рекомендувати загальному збору колхозників наділити земельною ділянкою ОСОБА_5 для будівництва жилого будинку.
Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 13.12.2018 року за вих. № 12924, з матеріалів інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено:
За даними останньої технічної інвентаризації об'єкту нерухомості, проведеної 07.09.2004 року, на земельній ділянці були розташовані: житловий будинок літ.А, службова прибудова літа, службова прибудова лі.аі, недобудована житлова прибудова літ.АІ, гараж літ.Е з оглядовою ямою, сарай літ.Г, вбиральня літ.Ж, погріб літ.пг, фундамент сараю літ.З, водопровід №1, хвіртка №3, паркан №4, ворота №5, паркан №6, паркан №7, зливна яма №8, зливна яма №9, замощення І, замощення II.
Право власності спадкодавця на транспортний засіб, підтверджуються технічним паспортом транспортного засобу марки ВАЗ, модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2005р.в. від 31.10.2012 року та Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 18.12.2018 року за вих. №31/8/2.342.1623.
Право власності спадкодавця на грошові кошти, що знаходяться на зберіганні АТ КБ «ПриватБанк», підтверджується довідкою про стан рахунків ОСОБА_3 , від 28.12.2018 року №20.1.0.0.0/7-181227/1156.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Виходячи зі змісту ст. 1220 ЦК України, після смерті особи відкривається спадщина, тобто до спадкоємців переходять права і обов'язки особи, яка померла.
Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкоємці за законом.
Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1269 ЯК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено, що «видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна».
Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» також роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину в судовому розгляді не підлягають. У ]жп відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» має місце роз'яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз'яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але відсутній оригінал правовстановлюючого документу або в силу об'єктивних причин спадкодавець не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 прийняв спадщину, однак не може зареєструвати спадкове майно та у повній мірі реалізувати свої права як власник майна, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_7 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_7 ) право власності на транспортний засіб марки ВАЗ, модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2005р.в., в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_7 ) право власності на вклад у сумі 1247 (одна тисяча двісті сорок сім) гривень 36 коп. з відповідними відсотками, що знаходяться на рахунку НОМЕР_8 у АТ КБ «ПриватБанк», згідно умов Договору № SAMDNWFD0070379231800, укладеного на ім'я ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_9 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_7 ) право власності на грошові кошти у сумі 250 (двісті п'ятдесят) гривень 47 коп., що знаходяться на картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_10 виданої на ім'я ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_9 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строки на подання заяви про перегляд заочного рішення та на подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, продовжуються на строк дії карантину, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року.
Повний текст рішення виготовлено 14 квітня 2020 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.