Дата документу 20.02.2020
Справа № 334/7783/19
Провадження № 2/334/1540/20
20 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька, в обґрунтування якого зазначив, що він є батьком відповідача та з 2016 року є інвалідом 3-ї групи загального захворювання безстроково. Отримує пенсію по інвалідності приблизно 2600 грн., інших джерел доходу немає. Його дружина не є пенсіонеркою, однак вона має мінімальний дохід, отримує виплати по безробіттю у розмірі приблизно 3000 грн.
Позивач останні роки хворіє, має хронічні захворювання та потребує постійного лікування на яке витрачає майже всю пенсію, кошти, що залишаються у позивача є меншими ніж мінімальний прожитковий мінімум, що не вистачає на сплату комунальних послуг та предмети першої необхідності.
Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги батьку не надає, його стан здоров'я та матеріальне становище, працює на ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», дозволяє утримувати свого батька. Зазначав, що не заперечує сплачувати аліменти на утримання батька, але за рішенням суду.
Позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі ј частини з всіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з моменту подачі позову, та довічно.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Дерев'янко І.О. позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав, не заперечує сплачувати аліменти на утримання батька за рішенням суду.
Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Ленінським відділом ЗАЦС м. Запоріжжя 27.07.1989 року.
Позивачу ОСОБА_1 з 20.07.2016 року встановлена 3-тя група інвалідності за загальним захворюванням, безстроково, що підтверджується копією Довідки до Акту огляду МСЕК, серії АВ № 0679602 від 20.07.2016 року.
ОСОБА_1 отримує пенсію в органах ПФУ, розмір якої у квітні 2019 року, травні 2019 року та червні 2019 року становив 2598,84 грн. кожного місяця, що підтверджується копією Довідки про доходи № НОМЕР_2 , наданої Правобережним об'єднаним управлінням ПФУ м. Запоріжжя в Запорізькій області.
Позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Міським відділом ЗАЦС м. Вінниця 15.10.1988 року. ОСОБА_3 є безробітною на з 04.11.2019 року отримує виплату допомоги по безробіттю, що підтверджується копією трудової книжки.
Суд не має сумніву щодо достовірності визнаних учасниками справи обставин або добровільності їх визнання і, з огляду на наведені вище приписи закону, приходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги.
За ч.1 ст.10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Відповідно до ст. 51 Конституції України, повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», діти зобов'язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.
Відповідно до ч.1,3 статті 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Відповідно до ч.1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або)у частці від заробітку(доходу)з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України ), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК України).
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
З матеріалів справи не вбачається підстав, передбачених статтею 204 СК України, для звільнення відповідача ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання позивача.
ОСОБА_1 є особою похилого віку, непрацездатною, інвалідом 3-ї групи безстроково, та отримує пенсію, яка є єдиним джерелом його доходу, потребує лікування, відсутні відомості, що він ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо свого сина; інших дітей, крім відповідача, він не має, відповідач є працездатним, підтвердив, що працює на ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».
Проаналізувавши вищевикладені обставини справи, виходячи з принципів законності, об'єктивності, розумності та справедливості, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі ј частини з всіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з моменту подачі позову, та довічно.
При цьому суд зауважує, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 141 ЦПК України. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову і позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позову до суду - 11.11.2019 року і довічно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Турбіна Т. Ф.