справа № 197/335/20
провадження № 2-о/197/30/20
про повернення заяви
17 квітня 2020 року смт Широке
Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Охнач О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - територіальна громада м. Кривого Рогу в особі виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, ОСОБА_2 про звільнення від повноважень опікуна, призначення опікуном над недієздатним,
Заявник ОСОБА_1 14.04.2020 р. звернувся до суду із заявою, в якій просить звільнити ОСОБА_2 від повноважень опікуна та призначити його опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 не в змозі виконувати обов'язки опікуна у зв'язку із переїздом до іншої країни, тому він бажає стати опікуном свого дядька ОСОБА_3 , який рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2016 року визнаний недієздатним опікуном якого призначено ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 55 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (ст. 124 Конституції України), а ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Дослідивши матеріали справи суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає поверненню заявнику виходячи з наступних підстав.
Згідно статті 65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.
Згідно ч. 5 ст. 63 ЦПК України звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 300 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Відтак в даному випадку заявник ОСОБА_1 згідно вимог чинного законодавства не є належною особою, яка має право звернутись до суду із поданням щодо призначення опікуна, адже як вже попередньо зазначено, стаття 300 ЦПК України передбачає встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Отже, суд роз'яснює заявнику, що у нього немає правових підстав підписувати заяву про звільнення вже призначеного опікуна від його повноважень та заяви про призначення опікуном над недієздатною особою та подачу вищевказаної заяви.
Главою 2 розділу IV ЦПК України регламентовано «Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи».
Статтею 300 ЦПК України врегульовані питання у тому числі призначення опікуна недієздатному, звільнення від обов'язків опікуна та призначення іншого опікуна.
Будь-яких інших процесуальних норм, які б встановлювали порядок вирішення судом питань про призначення опікуна недієздатному ЦПК України не містить.
Положення ст. 187 ЦПК України встановлюють коло питань, які з'ясовує суддя при відкритті провадження. До них, в тому числі, належить і з'ясування питання, чи підписана позовна заява особою, яка має право її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суддя звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заява подана та підписана особою, яка не має права її підписувати, суддя, за таких обставин, приходить до висновку, що заява підлягає поверненню заявнику, що відповідає п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 300 ЦПК України, суддя
Заяву повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 17 квітня 2020 року.
СУДДЯ О.В.ОХНАЧ