Справа № 206/1534/20
Провадження № 1-кп/206/186/20
"24" квітня 2020 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020040700000240 від 10.03.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 18.06.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу 1700 гривень; 24.12.2015 року згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська замінено на покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 годин;
- 28.07.2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки та звільнено від відбуття покарання із встановленням іспитового строку терміном 2 роки, 28.01.2016 року згідно ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська іспитовий строк скасовано;
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 09.02.2020 року приблизно о 17 годині 50 хвилин, знаходився на вул. Туркменській у м. Дніпро, де біля паркану домоволодіння №77 побачив на земельній ділянці майно у вигляді електропилки марки «Тайга» ПЦ 2400, яка належить потерпілому ОСОБА_6 . В цей час, визначивши вказану електропилку марки «Тайга» ПЦ 2400 предметом свого злочинного посягання, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, ОСОБА_3 , у той же день, тобто 09.02.2020 приблизно о 17 годині 55 хвилин, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, та він дії таємно для оточуючих, підійшов до паркану домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки, шляхом вільного доступу, викрав майно у вигляді електропилки марки «Тайга» ПЦ 2400.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 , у той же час, перебуваючи у тому ж місці, утримуючи при собі електропилку марки «Тайга» ПЦ 2400, яка належить потерпілому ОСОБА_6 , з місця вчинення злочину зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними, незаконними діями ОСОБА_3 ,
заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 823 грн.
24.04.2020 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 , а саме: ч. 2 ст.185 КК України обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК Країни Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України, просив затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_3 також просив затвердити дану угоду з прокурором і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно угоди зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_6 надав прокурору згоду на укладення між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні яких ОСОБА_3 обвинувачується, згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК, а також наслідки укладення, затвердженої даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам ст. 472 КПК України та може бути затверджена і по ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за яке слід призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 395, 468, 472, 473, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 24.04.2020 року, укладену між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України документально підтверджені витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1230-20 від 20.03.2020 року в розмірі 326,88 грн.
Речові докази: товарний чек (т. 1 а.п. 19), диск срібного кольору (т.1 а.п. 37) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження; Електропилу "Тайга", передану на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , залишити останньому за належністю.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя ОСОБА_1