Справа № 214/8109/19
2/214/1221/20
Іменем України
23 квітня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гринь Н.Г.,
секретаря судового засідання - Печарник З.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
30.10.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.12.2011 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до повноліття дитини.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що з 04.09.2004 року він з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі , який розірвано рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06.10.2010 року. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої він сплачує аліменти згідно рішення Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу від 09.12.2011 року в розмірі ј частини від усіх видів його доходу до повноліття дитини. З 27.11.2010 р. по 22.05.2014 ІНФОРМАЦІЯ_1 . він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , від якого в них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої він також сплачує аліменти в розмірі ј частини від заробітку (доходу) на підставі виконавчого листа №2/214/725/14 виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу від 22.07.2014 року. Аліменти на утримання ОСОБА_3 він сплачував добровільно щомісяця не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Даний факт підтверджується банківськими платіжками. Крім того, дитина часто перебуває у нього та він про неї піклується. У сторін була усна домовленість про сплату аліментів та дев'ять років така форма сплати аліментів влаштовувала відповідача. На теперішній час відповідач подала на примусове виконання виконавчий лист і тепер на виконанні у Саксаганському ДВС перебуває два виконавчих провадження про стягнення з нього аліментів на утримання доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Загальний розмір утримуваних з нього аліментів становить більше ніж Ѕ частина заробітку (доходу) , що ставить його у дуже скрутне матеріальне становище. З 27.11.2010 року змінився його сімейний стан, він вдруге одружився та має ще одну малолітню доньку на утримання якої сплачує аліменти у розмірі ј частки заробітку (доходу).
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Свої заперечення обґрунтована тим, що відповідно до норм чинного законодавства підстави для зменшення розміру аліментів відсутні. Позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів того, що погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я. Також, ОСОБА_1 посилаючись на утримання аліментів з його заробітної плати на другу дитину ОСОБА_5 не надає доказів для підтвердження цього факту. Відсутні копії свідоцтва про шлюб з другою дружиною, свідоцтва про народження дитини, рішення суду про стягнення аліментів на користь ОСОБА_4 для утримання дитини ОСОБА_5 , докази сплати аліментів . В той же час, наданий ним виконавчий лист не підтверджує те, що він добросовісно сплачує аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_6 . Крім того, відповідно до виконавчого листа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час як у позовній заяві позивач зазначає іншу дату народження доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також вважає, що відсутні докази покращення її матеріального становища чи сімейного стану , що при зменшенні розміру аліментів має також враховуватись судом. Навпаки, її матеріальний стан погіршився у зв'язку із її станом здоров'я. Також зазначає, що, їх донька знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: бронхіальна астма. Вона має діагноз - вроджена вада серця: відкрита вада серця. У зв'язку із вказаним станом здоров'я та станом здоров'я їх спільної дитини вона змушена витрачати значні кошти на лікування в медичних закладах, призначені ліки та препарати. Посилання позивача на скрутне матеріальне становище не є тими підставами, які тягнуть невиконання обов'язку утримання дітей та не може і повинно ставитись в залежність від пасивної поведінки батька щодо знаходження законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку власних дітей. Батько повинен шукати способи виконання обов'язку, а не причини з яких не здатен сплачувати аліменти. Також з довідки про заборгованість по аліментам починаючи з 01.01.2019 року станом на 01.02.2020 року заборгованість ОСОБА_1 складає 29 883,50 грн. Такі обставини свідчать про небажання позивача взагалі приймати будь-яку участь у житті їх спільної дитини, що свідчить про штучність подання даного позову.
Відповідь на відзив ОСОБА_1 не подав, додаткового часу для цього не потребував.
Ухвалою суду від 18.11.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовне провадження по справі (а.с. 31-32).
До судового засідання позивач не з'явився, надав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час, місце слухання справи повідомлялась належним чином, наді надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, не заперечує проти задоволення позову.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.10.2010 року.
Від шлюбних стосунків сторони мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 24).
На підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.10.2010 року з ОСОБА_1 присуджено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с.5).
Як вказувала відповідач, позивач мав заборгованість з аліментних платежів (а.с.52) та їх дитина знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом бронхіальна астма (а.с. 45), у зв'язку з чим донька потребує матеріальної допомоги.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на зміни в його матеріальному та сімейному становищі, які ускладнюють сплату ним аліментів в дійсному розмірі.
Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
У силу вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», яку кореспондує ст.27 Конвенції ООН про права дитини, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ст.ст.141,180 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, тобто такий обов'язок є особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини щодо належного матеріального забезпечення є законодавчо передбачена можливість зміни раніше визначеного рішенням суду розміру аліментів залежно від зміни певних життєвих обставин.
Так, відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та інших випадках, передбачених СК України.
Аналогічне роз'яснення надане і в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремим норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3.
При цьому, з аналізу ст.192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України роз'яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов'язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів), а тому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Разом із тим, право вимагати зміни розміру аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст.ст.182-184 СК України, та відсутність імперативного припису на неможливість зміни їх розміру, не може обмежуватися разовим здійсненням визначення їх розміру. Отже, в разі зміни окремих обставин, які визначають доцільність перегляду попередньо визначеного розміру аліментів, той з батьків, з ким проживає дитина, вправі подати до суду позовну заяву про зміну порядку чи способу їх стягнення шляхом збільшення розміру аліментів.
Оскільки спір між сторонами виник з приводу розміру аліментів, тому при визначенні їх розміру та доцільності зменшення попередньо визначеного відповідно до ст.182 СК України суд обов'язково враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших аліментних зобов'язань; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
В ході судового розгляду встановлено, що після ухвалення рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , у нього змінився сімейний стан.
Так, 27.11.2010 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), який був розірваний заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2014 (а.с. 58).
Від цього шлюбу у ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідченням чому є свідоцтво про народження дитини (а.с.57). Крім того, згідно з виконавчим листом у справі №214/8028/13-ц з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини з усіх видів його заробітної плати щомісяця, але не менше 30%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 21.10.2013 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 59-60).
За даних обставин суд приходить до висновку про дійсність та істотність змін в сімейному та матеріальному становищі ОСОБА_1 як платника аліментів в порівнянні з тим, що існувало на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання доньки від першого шлюбу.
Відповідно до ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилання відповідача на несення нею витрат у зв'язку із перебуванням доньки ОСОБА_5 на диспансерному обліку та потребою у додаткових коштах у зв'язку із лікуванням, суд розцінює як особливі обставини, які впливають на рівень матеріального забезпечення дитини, однак не можуть бути істотними підставами при вирішенні питання про стягнення аліментів, оскільки в порівнянні з аліментними зобов'язаннями мають іншу правову природу та є самостійним, окремим обов'язком батьків по їх сплаті.
З огляду на викладене, такі доводи відповідача суд залишає поза увагою, оскільки вони не в повній мірі стосуються предмету спору, що не позбавляє позивача права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відповідно до ст.185 СК України з доказовим обґрунтуванням їх розміру та доцільності стягнення, якщо порядок несення додаткових витрат на дитину сторонами в добровільному порядку не буде врегульованим.
Факт наявності у позивача перед відповідачем заборгованості по сплаті аліментів, може бути лише підставою для її звернення до суду із позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та немає суттєвого значення для розгляду даної справи.
08.07.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 102 від 08.06.2017 року, яким внесено зміни до ч.2 ст.182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як визначено в ч.3 ст.2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положення вказаних норм деталізовано в ч.4 ст.2 ЦПК України, згідно з якою закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 102 від 08.06.2017 року, яким збільшено розмір аліментів, хоча і відповідає інтересам дітей, покращуючи їх матеріальне становище, однак тим самим погіршує становище платника аліментів, обсяг аліментних зобов'язань якого відповідно збільшується, а тому при вирішенні питання про розмір аліментів суд виходить з відсутності у Закону зворотної дії в часі.
Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм та дійсних обставин справи дає підстави вважати, що здійснення відрахувань в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 в рахунок сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання їх доньки ОСОБА_5 за наявності у нього на утриманні доньки від іншого шлюбу, що є свідченням істотних змін в його сімейному та матеріальному стані, суперечитиме зазначеним у ст.3 ЦК України засадам розумності, справедливості і добросовісності, та з урахуванням права сторін на належне матеріальне забезпечення, враховуючи зміни в законодавстві щодо мінімального розміру аліментів та позовні вимоги ОСОБА_1 , в даному випадку у суду наявні підстави для зміни розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 з 1/4 частки до 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та Згідно з загальних вимог процесуального права щодо набрання рішенням суду законної сили, аліменти у зменшеному розмірі підлягають стягненню з часу набрання рішенням суду законної сили.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позивачем не заявлялася вимога про відшкодування понесених ним витрат по сплаті судового збору та не наводився попередній розрахунок, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.182, 192 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, стягнутих за рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.10.2010 року у справі №2-3644, із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом їх зменшення з 1/4 частки на 1/6 частку від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Аліменти у зменшеному розмірі підлягають стягненню з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено 23.04.2020 року.
Суддя Н.Г. Гринь