ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/581
12.07.07
За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрпостач"
До відповідача Генеральної прокуратури України
Про стягнення 14701188 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
Від позивача Плявін Г.В. (за дов. б/н від 14.11.2006)
Від відповідача Гнатенко Н.А. (за дов. № 05/1/2-88-06 від 28.12.2006)
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне виробничо-комерційне підприємство (далі -ПВКП) "Укрпостач" про стягнення з Державного бюджету України 14701188 грн. збитків, завданих неправомірними діями Генеральної прокуратури України та прокуратури міста Києва.
Ухвалою суду від 03.10.2006 було порушено провадження у справі № 6/581.
За твердженням позивача, у зв'язку з незаконним арештом керівника підприємства, вилученням печатки підприємства та документації, він був позбавлений можливості вести нормальну господарську діяльність, внаслідок чого йому була заподіяна шкода у розмірі, стягнення якого є предметом позову.
Відповідач у поданих суду запереченнях просить у позові відмовити, оскільки арешт директора ПВКП "Укрпостач" Мельника Анатолія Миколайовича не є і не може бути перешкодою для діяльності позивача та реалізації його намічених планів. Не погодився відповідач і з доводами позивача щодо створення перешкод його діяльності вилученням слідчими органами печатки підприємства, оскільки 03.11.2006 під час обшуку в офісі за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 21-А, знайдено та вилучено печатку ТОВ "Укрпостач". На думку відповідача, доказів, які б підтверджували протиправність дій Генеральної прокуратури України, її вину, наявність причинного зв'язку із завданою шкодою, позивачем не надано.
Під час розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи з метою визначення розміру неодержаного доходу (упущеної вигоди) за період з 01.11.2003 по 22.07.2005. Клопотання було задоволено та вказану експертизу призначено ухвалою суду від 16.11.2006.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
29.10.2003 Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу стовно керівника ПВКП "Укрпостач" Мельника А.М.
03.11.2003 постановою Шевченківського районного суду м. Києва відносно Мельника А.М. обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розслідування кримінальною справи слідчим відповідача на підставі протоколів обшуку від 03.11.2003, 04.11.2003, 05.11.2003, 06.11.2003 були вилучені печатка позивача, його статут, книги обліку та інша документація.
25.08.2004 Мельнику А.М. змінено міру запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу.
08.09.2004 Мельник А.М., як керівник позивача, звернувся до слідчого відповідача з заявою про повернення під час проведення обшуків 03.11.2003, 04.11.2003, 05.11.2003, 06.11.2003 документів, які йому були передані 09.09.2004, тобто наступного дня. Серед них були печатка та статут ПВКП "Укрпостач".
В подальшому, 22.07.2005, кримінальна справа стосовно директора ПВКП "Укрпостач" була закрита у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 37 від 22.02.2007, неодержаний доход (упущена вигода) ПВКП "Укрпостач" за період з 01.11.2003 по 22.07.2005, враховуючи, що підприємство отримало згоду на відкриття кредитної лінії в розмірі 6000000 грн. з вересня 2003 року з терміном повернення 4 роки для придбання спеціалізованого устаткування для видобутку граніту та сплатою 20 процентів річних за користування кредитними коштами, а також те, що підприємство з 01.09.2003 уклало договір купівлі-продажу № 42/2 з приватним підприємством "Агора-Консалт" (покупцем) на продаж щебеню гранітного в сумі 99200000 грн. з врахуванням того, що видобуток граніту збільшиться за рахунок отримання зазначених вище кредитних коштів, спрямованих на придбання зазначеного устаткування, становить 14700812 грн.
Оскільки підстави, з яких заявлено позов, пов'язані з оцінкою правомірності дій відповідача та виникненням відповідних зобов'язань у нього перед позивачем, і вони не ґрунтуються на правочині, правовідносини, що виникли між сторонами, є позадоговірними відносинами і характерні для зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
У вказаний період (жовтень-листопад 2003 року), правове регулювання зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, здійснювалося главою 40 ЦК УРСР.
Після набрання чинності 01.01.2004 року Цивільним кодексом України від 16.01.2003 правове регулювання відшкодування шкоди здійснюється нормами глави 82 ЦК України.
Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, так і до цивільних відносин, які виникли до набрання ЦК України чинності, однак продовжують існувати після набрання ним чинності.
За таких обставин, при вирішенні спору підлягають застосуванню правила ЦК України.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання не договірної шкоди передбачено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв'язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.
Протиправність поведінки відповідача, яка пов'язана з незаконними діями щодо взяття і тримання під вартою керівника позивача Мельника А.М., встановлена постановою прокуратури Печерського району м. Києва про закриття кримінальної справи від 22.07.2005, постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2005 та постановою прокурора Печерського району м. Києва.
У той же час, суд погоджується з доводами відповідача, що неправомірність дій працівників Генеральної прокуратури України щодо взяття та тримання під вартою директора позивача не перебувають у причинному зв'язку з неодержанням доходу, зазначеному у висновку судово-економічної експертизи.
Зокрема, відповідно до п. 1.1. статуту позивача, останній заснований на власності та підприємницькій діяльності громадянина України Мельника Сави Анатолійовича.
Засновник, в силу п. 6.1 статуту, здійснює управління підприємством та є його генеральним директором.
Для виконання функцій по керівництву поточною діяльністю підприємства генеральний директор може найняти директора підприємства, з яким укладається трудовий контракт. Перелік повноважень директора визначається в його посадовій інструкції (п. 6.3 статуту позивача).
Отже, відсутність директора Мельника А.М. не унеможливлювала здійснення засновником управління підприємством одноособово, або укладення з іншою особою трудового контракту, що свідчить про відсутність причинного зв'язку.
Також суд вважає, що позивачем не доведений факт незаконності дії працівників відповідача щодо вилучення печатки позивача, його статуту, книг обліку та іншої документації. Жодного доводу з посиланням на невідповідність вказаних дій законодавчим чи нормативно-правовим актам позовна заява не містить.
Постанова Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2006 також не містить даних про те, у чому полягає незаконність процесуальних дій щодо вилучення печатки та всіх бухгалтерських та інших документів ПВКП "Укрпостач", у зв'язку з чим не може бути преюдиційним доказом щодо встановлених фактів.
Крім того, також відсутні докази, що вилучення печатки позивача, його статуту, книг обліку та іншої документації перебуває у причинному зв'язку з неодержанням позивачем доходу.
Вказані документи та печатка, як зазначені вище, були повернуті позивачу 09.09.2004 після розгляду відповідної заяви останнього від 08.09.2004, тобто на наступний день. Доказів ухилення відповідача від повернення документів позивачем суду не подано.
За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 33, 44, 82-85 ГПК України,-
У позові відмовити повністю.
Суддя
С.А. Ковтун
Рішення підписано 31 липня 2007 року