Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №640/22374/19
адміністративне провадження №К/9901/4837/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року (суддя-доповідач Бабенко К.А.. судді: Бараненко І.І., Єгорова Н.М.) у справі за позовом Головного управління ДПС у м.Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В листопаді 2019 року Головне управління ДПС у м.Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі в сумі 235 669,46 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року позовну заяву повернуто особі, що її подала, на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з її підписанням особою, повноваження якої на здійснення представництва не підтверджені належним чином.
Вважаючи зазначену ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до суду з апеляційної скаргою, в якій просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, обґрунтовуючи пропуск строку тим, що копію оскаржуваної ухвали ним було одержано лише 02 грудня 2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції на доданій копії оскаржуваної ухвали.
Ухвалою від 27 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши заявнику десятиденний з моменту отримання ухвали строк для наведення інших причин пропуску строку апеляційного оскарження.
При цьому в своїй ухвалі апеляційний суд зазначив, що строк апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції (з врахуванням вихідних днів) закінчився 16 грудня 2019 року, оскільки наявне у справі зворотнє повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення свідчить, що її копію позивачем отримано саме 29 листопада 2019 року (апеляційна ж скарга подана 17 грудня 2019 року), відтак наведені підстави пропуску строку звернення з апеляційною скаргою є неповажними.
На виконання вимог ухвали Головне управління ДПС у м.Києві надіслало до апеляційного суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказувало, що копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року ним було одержано 02 грудня 2019 року, що, на його думку, підтверджується відбитком штампу реєстрації управлінням вхідної кореспонденції, копією конверту, в якому ухвала суду першої інстанції надіслана на його адресу, й реєстром відділення поштового зв'язку АТ «Укрпошта».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року позивачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки ним не усунуто недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою суду від 27 грудня 2019 року, тобто не наведено інших поважних причин подання апеляційної скарги поза межами законодавчо встановленого строку.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою від 16 січня 2020 року, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й ті ж обставини, що вже наводились ним в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, яка надсилалась до апеляційного суду на виконання його ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, яка, в свою чергу, в пункті 3 частини 1 передбачає оскарження ухвал про повернення заяви позивачеві (заявникові).
За змістом частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Водночас частиною 2 статті 44 КАС України закріплено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема, строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Як вже вказувалось в цій постанові, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 грудня 2019 року залишив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві без руху у зв'язку із пропуском останнім строку апеляційного оскарження та ненаведенням поважних причин для його поновлення, а в подальшому ухвалою від 16 січня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки контролюючий орган не усунув недоліку апеляційної скарги, що залишена без руху.
При цьому отримання позивачем копії оскаржуваної ухвали 29 листопада 2019 року підтверджується як наявним у справі зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, так і реєстром відділення АТ «Укрпошта», що подавався самим же скаржником, та відомостями з сайту оператора поштового зв'язку за штрихкодовим ідентифікатором конверту, в якому ухвала суду першої інстанції надсилалась на адресу Головного управління ДПС у м.Києві, що, в свою чергу, спростовує посилання останнього на одержання такої копії лише 02 грудня 2019 року.
Дата ж на штампі реєстрації вхідної кореспонденції не може слугувати належним підтвердженням фактичного отримання копії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року, оскільки свідчить лише про її внутрішню реєстрацію установою.
З огляду на викладене та зважаючи, що, як вже зазначалось, апеляційна скарга на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року була подана поза межами законодавчо встановленого строку її апеляційного оскарження, а позивачем не наведено достатніх обґрунтувань для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, касаційний суд вважає, що Головному управлінню ДПС у м.Києві обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року.
У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду