23 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2690/19 пров. № А/857/1616/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Іщук Л. П.;
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року в справі № 140/2690/19 (головуючий суддя Костюкевич С. Ф., м. Луцьк, повне судове рішення складено 02 січня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення,-
03 вересня 2019 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 266 від 13.08.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним інспектором ДАБІ Рибацьким В. М. 13.08.2019 року винесено рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ", затверджених наказом об'єкта нагляду № 10-МУ від 20.02.2019 року та зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, замовником яких є Лисак О. В. , що неправомірним обмеженням прав позивача.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем - ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також зазначено, що позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки позивач як власник об'єкта нерухомості та земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідно до ч. 1, ч. 7 ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 322, 375 Цивільного кодексу України має право провести його реконструкцію, а перебування нерухомого майна у зоні перспективної багатоквартирної житлової забудови не є підставою для обмеження прав власника, які передбачені законом.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що наказом управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція квартири №3 в житловому АДРЕСА_2 .
На підставі звернення ОСОБА_1 від 01.03.2019 року №П 22707 про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.02.2019 року №10-МУ, наказом управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05.03.2019 року №13-МУ затверджено зміни до містобудівних умов та обмежень, а саме назву об'єкта будівництва замість слів "Реконструкція квартири №3 в житловому будинку на АДРЕСА_2 читати ( Реконструкція квартири №3 під житловий будинок на АДРЕСА_2 .
На підставі Довідки про результати документальної перевірки від 16.07.2019 року, Державною архітектурно-будівельної інспекцією України видано наказ №789 від 18.07.2019 року "Про проведення позапланової перевірки", яким зобов'язано Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 року №13-МУ.
На підставі вказаного наказу та направлення для проведення позапланової перевірки від 06.08.2019 року №47, відповідачем у присутності начальника Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Туза В. В. проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 року №13-МУ.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2019 року, яким зафіксовано наступні порушення:
1) в п. 3 розділу "Загальні дані" не вказані рішення про затвердження Генерального плану м. Луцька та Плану зонування території м. Луцька. Порушено п. 3 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до Генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 року №42/1, земельна ділянка на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0710100000:11:122:0058, площею 0,0325 га) віднесена до перспективної багатоквартирної забудови. Відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25.02.2015 року №71/13, земельна ділянка знаходиться в зоні перспективної багатоквартирної забудови до 5 поверхів (ПЖ-4). Відповідно до витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018 року №НВ-0704260412018 земельна ділянка передана у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні. Порушено ч. 2 ст. 5 та п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону.
2) в п. 4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" відсутні цифрові показники мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд. Зроблено посилання на вимоги ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", ДБН В.1.1.7.2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" (табл.1). Порушено п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону.
3) в п. 6 текстової частини вказаного вище розділу відсутні цифрові показники відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Порушено п. 8 ч. 1 ст. 1 та п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону.
За результатом проведеної перевірки головним інспектором ДАБІ Рибацьким В. М. 13.08.2019 року винесено рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ", затверджених наказом об'єкта нагляду № 10-МУ від 20.02.2019 року та зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ, яке є предметом оскарження в даній справі.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
Статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури віднесено структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698) передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Відповідно до Порядку № 698 основними завданнями нагляду є скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Додатку до Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 31.05.2017 року № 135, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2017 року за № 714/30582, містобудівні умови та обмеження мають містити дані про відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.
На думку відповідача, саме про відповідність функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні в п. 3 розділу "Загальні дані" МУО від 20.02.2019 року №10-МУ зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ об'єктом нагляду не зазначено, а про відповідність містобудівній документації зазначено недостовірні відомості, оскільки наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають положенням Генерального плану м. Луцька, Плану зонування території м. Луцька, відповідно до яких, функціональне призначення території для перспективної багатоквартирної забудови, тобто, будинками, що мають дві і більше квартир. Вказане на думку відповідача, є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону, проте суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно.
Відповідно до Генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 року №42/1, земельна ділянка на АДРЕСА_5 б (кадастровий номер 0710100000:11:122:0058, площею 0,0325 га) віднесена до перспективної багатоквартирної забудови.
Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.07.2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:11:122:0058 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Колегія суддів наголошує, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
Єдина умова, яку встановлює ч.5 ст. 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
Суд враховує, що проводячи реконструкцію квартири під житловий будинок, позивачка діяла з дотриманням вимог містобудівної документації, так як заяві про видачу містобудівних умов вона зазначала саме реконструкцію квартири під житловий будинок і зазначала відомості про земельну ділянку, якою володіла і користувалася на законних підставах.
Аналогічна правова позиція щодо зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель викладена Верховним Судом в постанові від 31.07.2019 року в справі №806/5308/15.
Колегія суддів погоджується також із твердженням апелянта про безпідставність доводів відповідача з приводу порушення позивачем вимог в частині повноти даних щодо конкретних положень, нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-УІ, враховуючи, що згідно ст. 29 цього Закону містобудівні умови та обмеження є вихідними даними, тому зазначення конкретних відстаней, розривів не є обов'язковим, оскільки визначення до складу містобудівних умов та обмежень відсилочних норм із посиланням на відповідні державні будівельні норми та правила, які містять обмеження та умови, які проектант зобов'язаний буде врахувати при проектуванні об'єкта будівництва, не суперечить вимогам діючого законодавства.
Причому для одержання містобудівних умов та обмежень для Реконструкції позивач подала ситуаційний план, погоджений уповноваженими особами організацій, які експлуатують відповідні мережі, вказаний ситуаційний план з погодженнями від 13 та 14 лютого 2019 додавався до документів у справі надання містобудівних умов та обмежень.
Також, доказом того, що реконструкція відбувалась згідно проекту є акт перевірки, складений за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті Реконструкції від 11 липня 2019 року, складений Головним інспектором будівельного нагляду Луцької міської ради Літвіцьким С.І. Перевірка проводилась з підкопуванням фундаментів та вимірюванням всіх відстаней в т.ч. до інженерних мереж та за результатами зроблено висновок про відсутність порушень вимог законодавства.
Згідно п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.08.2015 № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Тобто, за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень скасовується.
В той же час, відповідачем одразу було застосовано такий захід, як скасування рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень, без надання можливості позивачу усунути виявлені, на їх думку, порушення та без жодного обґрунтування неможливості їх усунення.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
В матеріалах справи наявна квитанція про сплату відповідачем судового збору в розмірі 768,40 грн. та 1152,60 грн., відтак, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягає сплачений судовий збір в сумі 1921 грн.
Враховуючи те, що суб'єктом вданих повноважень у справі є головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацький Валерій Миколайович, сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн. належить стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року в справі № 140/2690/19 - скасувати та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича № 266 від 13 серпня 2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ", затверджених наказом об'єкта нагляду № 10-МУ від 20.02.2019 року та зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ.
Стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань, передбачених на оплату судового збору на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Л. П. Іщук
Повне судове рішення складено 24 квітня 2020 року.