П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6361/19
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відстрочення сплати судового збору,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області за підписом голови комісії з реорганізації, подано до суду апеляційну скаргу, що не відповідає вимогам ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до скарги не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року вказана апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року продовжено строк виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року про залишення без руху до 24 квітня 2020 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору.
В свою чергу, 21.04.2020 року до суду апелянтом повторно подано клопотання вхід. №7984/20, в якому просить відстрочити сплату судового збору по справі 420/6561/19, обґрунтоване неможливістю на даний час виконати вимоги ухвали суду від 07.04.2020 року шляхом сплати судового збору, через наявні, в період перебігу строку встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, постійні арешти рахунків та недостатність коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Між тим, суд вважає, що зазначені скаржником обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору суб'єкта владних повноважень, оскільки законодавством встановлено обов'язок сплатити судовий збір у відповідні строки.
Згідно приписів статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Крім того, суд також зазначає, що номер судової справи, яка розглядається у даному провадженні є 815/6361/19, при цьому апелянт просить звільнити його від сплати судового збору по справі № 815/6561/19.
За таких обставин суд вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, через відсутність підстав та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» може бути здійснене відстрочення сплати судового збору.
Під час вирішення даного клопотання судом в тому числі враховано висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17 згідно якого територіальний орган Державної фіскальної служби України не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Керуючись ст.ст. 133, 248, 321, 325 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Танасогло Т.М.