17 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6886/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 160/6886/19 (суддя І інстанції - Кучма К.С.)
за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (ухвалою суду від 16 березня 2020 року замінено на правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110080/2019/100033/1 від 09.07.2019.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
В обґрунтування скарги зазначає, що митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ, а саме: 5 100 євро. Враховуючи те, що декларантом не було надано всіх обов'язкових документів у підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, у відповідача при здійсненні митного контролю були достатні правові підстави для запиту відповідних документів, що підтверджують оплату всіх складових заявленої митної вартості. Але митна вартість товару, все ж таки була визначена відповідачем за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару. Так, в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, загальна кількість місць, включаючи водія 7, тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1968см3, потужність 81 кВт., який раніше був у використанні; календарний рік виготовлення 2014, Торговельна марка: VOLKSWAGEN Виробник: VOLKSWAGEN», випущеного у вільний обіг з митною вартістю, визначеною за резервним методом на рівні 9650,99 євро/шт, відтак оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів № UA110080/2019/100033/1 від 09.07.2019 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до рахунку-фактури № F066/06/19 від 11.06.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) придбано у компанії SCHNEIDER & ECKHARDT GmdH пошкоджений автомобіль, який раніше використовувався в службі таксі, марки VOLKSWAGEN Touran, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, за ціною 5 тисяч євро.
Декларантом, в інтересах позивача, подано до відповідача електронну митну декларацію № UA110080/2019/003881 з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу - «Автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався: марка - VOLKSWAGEN, модель - TOURAN: номер кузова/ VIN - НОМЕР_3 ; тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1968 см3, потужність двигуна - 81 кВт, екологічна норма - не нижче ЄВРО-2; рік виготовлення - 2014; показник одометра - 154613 км; реєстраційний номер 04080, колір - бежевий. Країна відправника - Німеччина. Пошкодження: транспортний засіб використовувався у якості таксі та має численні пошкодження кузова, а саме праві задні двері (наскрізні отвори), праві передні двері, праве переднє крило, передній та задній бампер, капот, сліди корозії по кузову. Має забруднення обшивки салону (даху, стойок боковин, підлоги, дверей), забруднення та потертості обшивки сидінь, відколи лакофарбового покриття кузова. По кузову наявні сліди від наліпок служби таксі.
Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ, а саме: 5 100 євро, що за курсом на день подання МД відповідає 152114,32 грн.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення декларантом разом з МД надано наступні документи: рахунок-фактура № F066/06/19 від 11.06.2019; декларація про походження товару № F066/06/19 від 11.06.2019; акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів №UA 205010/2019/420331; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; документ що підтверджує сплату за придбаний автомобіль від 13.06.2019; довідка про транспортні витрати та копії чеків; висновок про ідентифікацію колісного транспортного засобу № 001/05072019; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів; договір про надання послуг митного брокеру; копію паспорта; митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності. (а.с. 10-27)
09.07.2019 відповідачем було відмовлено у митному оформлені товару позивачу, за ціною договору та оформлено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2019/00156 (а.с. 29) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110080/2019/100033/1 від року із застосуванням резервного методу (а.с. 30).
Внаслідок коригування митної вартості зобов'язання позивача щодо сплати митну вартість товару збільшено з 5000 євро до 9500 євро.
Декларант позивача скористався наданим правом і транспортний засіб був випущений у вільний обіг за МД від 10.07.2019 р. № UA110080/2019/004122.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110080/2019/100033/1 від 09.07.2019, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З наведеного вбачається, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною другою статті 57 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Згідно з рішенням про коригування митної вартості № UA110080/2019/100033/1 від 09.07.2019 підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.
У результаті такого контролю встановлено, що декларантом не було надано всіх обов'язкових документів на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу. В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, загальна кількість місць, включаючи водія 7, тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1968см3, потужність 81 кВт., який раніше був у використанні; календарний рік виготовлення 2014, Торговельна марка: VOLKSWAGEN Виробник: VOLKSWAGEN», випущеного у вільний обіг з митною вартістю, визначеною за резервним методом на рівні 9650,99 євро/шт (за ЕМД № UA400030/2019/14097 від 02.04.2019).
Оцінивши доводи відповідача з приводу виявлених розбіжностей у наданих для митного оформлення товару документах, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки виявлені відповідачем розбіжності не є такими, що можуть свідчити про неправильність визначення декларантом митної вартості товару.
Так, в наданому відповідачу рахунку зазначена марка автомобіля, номер кузова (vin НОМЕР_3 ), що є в свою чергу ідентифікацією транспортного засобу. Крім того, в рахунку-фактурі зазначено, що автомобіль продається після аварії.
В платіжному дорученні вказано рахунок-фактура (інвойс), на підставі якого здійснено платіж, а саме: номер рахунку F066/06/19 від 11.06.2019, зазначено, за який товар перераховуються грошові кошти (автомобіль марки VOLKSWAGEN Touran, 2014 року випуску, vin НОМЕР_3 ).
Відповідно до квитанції про оплату від 13.06.2019, позивач перерахував SCHNEIDER & ECKHARDT GmdH грошові кошти у розмірі 5 тисяч євро. Оплата здійснена шляхом Swift платежу через банківську установу. (а.с. 13)
Згідно з ідентифікаційним номером (VIN), зазначеним в рахунку на оплату та квитанції про оплату, можливо провести ідентифікацію транспортного засобу, який придбав позивач. Ці номери співпадають повністю.
Перерахування грошових коштів, підтверджує той факт, що позивач придбав автомобіль марки VOLKSWAGEN Touran, 2014 року випуску, vin НОМЕР_3 за зазначеною в договорі та в митній декларації ціною, а саме за 5 тисяч євро.
Крім того, продавець, в рахунку-фактурі зазначив, що автомобіль продається після аварії, тому на автомобіль не розповсюджується гарантія.
Отже, твердження відповідача, що неможливо ідентифікувати за який саме автомобіль було перераховано грошові кошти, є безпідставними.
Також, позивачем до митної декларацію додано технічний паспорт на автомобіль, в якому зазначено характеристики автомобіля (марка, колір, номер кузова).
В наданому технічному паспорті зазначено ідентифікаційний номер (VIN), марка, модель, найменування та категорія транспортного засобу, рік виготовлення, модель і номер двигуна, номери шасі і кузова, колір кузова, потужність і робочий об'єм та тип двигуна, дозволена максимальна маса, маса без навантаження, а також відомості про виробника.
Відповідно до відомостей зазначених у технічному паспорті автомобіля, можливо провести ідентифікацію ввезеного позивачем автомобіля.
До митної декларації надано рахунок, в якому зазначено марка автомобіля, номер кузова (vin НОМЕР_3 ), що є в свою чергу також ідентифікацією транспортного засобу.
Крім того, позивачем, для підтвердження залишкової вартості придбаного пошкодженого автомобіля, надано відповідачеві висновок про ідентифікацію колісного транспортного засобу (оцінювач ОСОБА_2 ) № 001/05072019 від 06.07.2019/ Відповідно до висновку оцінювача, залишкова вартість автомобіля складає 145001 грн, що становить 5605 доларів США.
Оцінювачу було поставлено питання яка середня ринкова вартість колісного транспортного засобу VOLKSWAGEN Touran, 2014 року випуску, vin НОМЕР_3 , що ввозиться на територію України, йому не ставилось питання про встановлення вартості відновлювальних робіт даного транспортного засобу. Тому, при розрахунку середньої ринкової вартості транспортного засобу не враховувався коефіцієнт фізичного зносу.
Суд зауважує, що під час проведення оцінки, оцінювач приймає до уваги комплектність, укомплектованість автомобіля. Тому в висновку зазначено, що додаткове підвищення (зниження) вартості КТЗ, виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень та основних складових розраховується за формулою. Крім того, при визначені ринкової вартості КТЗ враховується коефіцієнт коригування середньо ринкової вартості за величину пробігу та процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, що залежить від умов його догляду, зберігання, використання тощо.
Оцінювачем, відповідно до програмного комплексу DON REST, комп'ютерної програми «Авто VIN», «Бюлетень автотовароведа» зазначена середня ринкова вартість транспортного засобу, без врахування пошкоджень, що становить 5 605 доларів США.
Крім цього, на вимогу відповідача про підтвердження транспортних витрат, позивач надав довідку № 1 від 26.07.2019, в якій зазначив, що транспортні витрати до митного кордону України складають 100 евро. Розрахунок витрат: Пункт відправлення Зіген, Німеччина; Пункт призначення Ягодин, Україна; Відстань 1374 км; Витрати палива 5,2 л на 100 км згідно технічних характеристик автомобіля: всього 71 л. Паливо сплачувалось карткою, чеки додаються. Курс злотий/евро 0,24. На підтвердження зазначених витрат надав чеки на придбання палива.
Отже, позивач надав необхідні докази на транспортування транспортного засобу, як правильно вказав і суд першої інстанції.
За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню 2-г резервного методу.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 160/6886/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко