23 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 183/882/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 р. в адміністративній справі №183/882/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мамедової Єльміри Алгаламівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції 11 березня 2020 р. подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 р. залишена без руху з підстав порушення вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Отримання 06 квітня 2020 р. копії зазначеної ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
На адресу Третього апеляційного адміністративного суду 16 квітня 2020 р. від скаржника надійшла заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що повний текст оскарженого рішення надійшов на адресу скаржника 02 березня 2020 р. та 06 березня 2020 р. скаржник скористався своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції було відправлене на адресу скаржника лише 19 лютого 2020 р., тобто судом першої інстанції не було дотримано вимог частини 5 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України. Посилаючись на висновки Верховного Суду, зазначає, що має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до положень частин 2, 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснивши аналіз наведених скаржником доводів, суд дійшов висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 статті 295 Кодексу).
Разом з тим, строк на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, до яких відноситься даний спір, визначений статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до матеріалів справи, оскаржене рішення суду першої інстанції було ухвалено у відкритому судовому засіданні 12 квітня 2019 р. (а.с.31-35). Повне рішення складено 12 квітня 2019 р. (а.с.35). Скаржник участі в розгляді справи не приймав, проте, був обізнаний про розгляд судом першої інстанції, про що свідчать заяви представника третьої особи від 02 квітня 2019 р. (а.с.26, 28).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82784206) рішення суду від 12 квітня 2019 р. оприлюднено 05 липня 2019 р.
Проте, з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 11 березня 2020 р., тобто поза межами десятиденного строку, встановленого частиною 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
При цьому поважними причинами можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій та підтверджені належними доказами.
У рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Оскільки скаржник тривалий строк (11 місяців), що минув з дня ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення до дня подання апеляційної скарги скаржником, не проявляв зацікавленості у результаті розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави не можуть вважатись поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження та перегляд рішення суду першої інстанції в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 3 Розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-ІХ від 30 березня 2020 р., суд, -
Відмовити Управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 р. в адміністративній справі № 183/882/19.
Ухвала суду набирає законної сили 23 квітня 2020 р. та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням пункту 3 Розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 р.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук