23.04.2020
Справа № 639/3410/18
Провадження № 1-кп/642/153/20
22 квітня 2020 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженны № 12018220500000423 від 23.02.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.186 КК України,-
27 червня 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку ст. 283 КПК України з Харківської місцевої прокуратури № 2 надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст. 186 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 04.06.2019 року подання голови Жовтневого районного суду м. Харкова про вирішення питання про направлення вищевказаного кримінального провадження до іншого суду у зв'язку з неможливістю утворити склад суду було задоволено.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.115, ч.2 ст. 186 КК України, надійшло до Ленінського районного суду м. Харкова 12.06.2019 року та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями отримано вищевказаним складом суду.
В судовому засіданні судом, відповідно до вимог ст. 331 КПК України, було ініційоване питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою до спливу продовженого судом строку дії запобіжного заходу по кримінальному провадженню.
Прокурор ОСОБА_5 просив суд продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою зазначивши, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 та ч. 2 ст. 186 КК України, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні та продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу не змінилися та продовжують існувати.
Так, ОСОБА_8 з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на потерпілу та 3-х свідків сторони обвинувачення, які на даний час судом не допитані, переслідуючи мету уникнути кримінальної відповідальності, обвинувачений , знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює, не має стабільного джерела доходу, переховуватись від суду, а крім того він раніше був неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, а інше до тяжкого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 проти продовження обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу заперечували, посилались на тривалий час перебування обвинуваченого під вартою, що обвинувачений має постійне місце реєстрації та не має наміру переховуватись від суду та впливати на потерпілих та свідків сторони обвинувачення, на даний час відсутні ризики, зазначених прокурором, що тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 злочинів не може бути підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просивши відмовити у задоволенні клопотання прокурора, та змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду умисних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч.2 ст.186 КК України, які відносяться до особливо тяжкого та тяжкого злочинів.
Згідно матеріалів справи, дія запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, закінчується та завершити розгляд справи не вбачаэться за можливе.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального
правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,
обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він
підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного
проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак колегія суддів не приймає доводи захисника та обвинувачених щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.
При вирішенні питання про доцільність продовження обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_6 раніше в силу вимоги ст. 89 КК України не судимий, обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжкого та тяжкого злочинів, не працює, не має постійного доходу, хоча і має постійне місце реєстрації , однак за ним тривалий час не проживає, оскільки на час вчинення ним злочинів мешкав у м. Харкові, під час досудового розслідування переховувався від органу досудового слідства , у зв'язку з чим слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Харкова виносилась ухвала про надання дозволу на затримання ОСОБА_6 з метою доставки до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та останній був затриманий працівниками поліції у м. Одесі, даних про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, погіршення стану його здоров'я суду не надано, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілу та свідків по справі, які не були допитані судом, а також переховуватись від суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв'язку з чим вважає, необхідним продовжити ОСОБА_6 дію обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме цей запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
Колегія суддів при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України та відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства а також який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176- 178, 183, 194, 331, 371-372, 376 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на шістдесят днів з триманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», а саме до 20 червня 2020 року включно.
Термін дії ухвали до 20.06.2020 року.
Ухвалу направити на виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3