Провадження № 2/641/746/2020 Справа № 641/25/20
22 квітня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Фанда О.А.,
за участю секретаря судових засідань - Конюх С.М.,
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
08 січня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що перебувала з ОСОБА_1 в фактичних шлюбних відносинах. За час спільного проживання в них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Посилаючись на вказані обставини просила стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 08 січня 2020 року і до повноліття дитини.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
02 березня 2020 року відповідач надав до суду письмовий відзив по справі з дотриманням вимог ст. 178 ЦПК України.
Відповідач в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Відповідач підтримав доводи викладені у відзиві. При цьому зазначав, що втратив роботу та не працює. Крім того, на його утриманні перебуває непрацездатна мати ОСОБА_4 , інвалід 2 групи.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).
Дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою, виданої ЖК «Іскра».
Відповідач проживає окремо, доказів надання матеріальної допомоги на утримання дитини (квитанцій, розписок, чеків тощо) до суду не надав.
Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов'язок є особистим та рівним як щодо матері, так і до батька дитини.
За ст. 181 СК України, у разі відсутності домовленості між сторонами щодо обрання способу виконання обов'язку утримувати дитину, питання щодо стягнення аліментів і визначення їх розміру вирішується судом.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її матеріальному утриманні.
За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Враховуючи рівний обов'язок батьків щодо утримання дитини, а також виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитинивід 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91р., яка визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, що відповідає вимогам ст. 183 СК України.
При цьому суд враховує, що відповідач є працездатною особою.
Доказів на підтвердження відсутності доходу, відсутності у власності, володінні та/або користуванні майна, в тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів тощо не надав. Копія трудової книжки з записом про звільнення в 2013 році не є беззаперечним доказом відсутності доходу.
При цьому чинним законодавством встановлений саме обов'язок, а не право батьків утримувати дитину до досягнення повноліття.
Визначений судом розмір аліментів може бути згодом змінений за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених сімейним Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання про судові витрати, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12,13,81,141,259,263-267, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх розмір в твердій грошовій сумі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, починаючи стягнення з 08 січня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів в межах суми виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 23 квітня 2020 року.
Суддя: О. А. Фанда