Справа№ 640/9574/18
н/п 3-в/953/6/20
"23" квітня 2020 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Садовський К.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП та про припинення виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 12.06.2018 по справі № 640/9574/18 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП,
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12.06.2018, що набула законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні пов'язаного з корупцією правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП (несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані), та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
11 лютого 2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 від 11.02.2020, в якій він просить суд закрити провадження у справі №640/9547/18 на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку зі скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність, а також припинити виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 12.06.2018.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Законом №140-ІХ від 02.10.2019 внесено зміни до ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме доповнено абзацом другим, відповідно до якого положення частини другої цієї статті застосовуються до суб'єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону (вказані зміни набули чинності з 01.01.2020). Таким чином, посада, яку він обіймав на момент притягнення до адміністративної відповідальності, на теперішній час не відноситься до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, та посад, пов'язаних з високим рівнем корупційних ризиків, тобто не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП. Враховуючи викладене, заявник просить застосувати приписи ст. 58 Конституції України та ч.2 ст. 8 КУпАП, якою передбачено, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Крім того, заявник стверджує, що провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно нього не закінчене, суд не приймав кінцевого рішення, а виконання постанови суду від 12.06.2018 триває, оскільки її дія обумовлює наявність в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про ОСОБА_1 як особи, яка вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, з усіма несприятливими наслідками для нього.
Вважаю, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
І. Щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі закону, що скасував адміністративну відповідальність
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.8 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Разом з цим, ч.2 ст.8, п.6 ч.1 ст.247 КУпАП передбачена така підстава закриття розпочатого провадження, як скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
КУпАП не визначає, на якій стадії після початку провадження можливе застосування до осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності, закону, що пом'якшує або скасовує адміністративну відповідальність. Судова практика свідчить, що п.6 ч. 1 ст.247 КУпАП застосовується місцевими судами на стадії розгляду справи та апеляційними судами при перегляді постанов місцевих судів про накладення стягнень, які не набрали законної сили.
Тобто у будь-якому разі закриття провадження, у т.ч. за п.6 ч.1 ст.247 КУпАП, можливе лише до моменту його закінчення.
Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею 284 КУПАП передбачено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1)про накладення адміністративного стягнення;
2)про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3)про закриття справи.
Відповідно до ч.1 ст.294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На даний час провадження у справі №640/9547/18 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закінчене, постанова Київського районного суду м. Харкова від 12.06.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності набрала законної сили 11.07.2018 після її перегляду в апеляційному порядку. У зв'язку з цим підстави для закриття провадження відсутні, оскільки у зазначеній справі вже прийнято остаточне рішення про накладення адміністративного стягнення.
Також, чинним КУпАП не передбачене право особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, на звернення до суду щодо перегляду раніше винесеної ним постанови про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 18.06.2019 у справі №826/3585/18, від 22.03.2019 у справі № 171/729/17(2-а/171 /42/17)).
ІІ. Щодо припинення виконання постанови від 12.06.2018
Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним».
У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
ЄСПЛ, також, поширює стандарти Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження на справу про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява №16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03, враховуючи принцип правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права (ст. 3 Конституції України).
Так, відповідно до ч.1 ст.5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Статтею 302 КУпАП передбачено, що за наявності обставин, зазначених, зокрема у п. 6 ч. 1 ст.247 КупАП, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Заявник вважає, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 12.06.2018 наразі виконується, адже її дія обумовлює наявність в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про нього, що має для нього негативні правові наслідки.
Ці твердження суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
«Відбуття покарання» в комплексному розумінні КК України та КУпАП полягає у даному випадку у сплаті ОСОБА_1 штрафу, накладеного постановою від 12.06.2018.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, встановлено, що у провадженні Золотоніського МР ВДВС ГТУЮ у Черкаській області перебувало виконавче провадження №57066360 від 23.08.2018 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу, накладеного постановою від 12.06.2018. Стан виконавчого провадження: завершено.
Таким чином, ОСОБА_1 вважається особою, яка відбула «покарання».
Щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, то відповідно до п. 2 Розділу І Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 09.02.2018 № 166, Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Згідно з п.1 Розділу II Положення, внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Однією з підстав для внесення до Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень (підпункт 1 пункту 2 Розділу II).
Отже, внесення відповідних відомостей до Реєстру передбачено зазначеним Положенням, а також статтею 59 Закону України «Про запобігання корупції», та не є складовою виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.ст. 307-308 КУпАП.
Враховуючи, що провадження по справі №640/9547/18 закрито, а постанова про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу набрала законної сили та виконана, заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283 КУпАП, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП та про припинення виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 12.06.2018 по справі № 640/9574/18 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП - відмовити.
Постанова є остаточно та оскарженню не підлягає.
Суддя - К.С. Садовський