Справа № 953/21175/19
н/п 2/953/769/20
13 квітня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Недосєкіної В.О..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу 953/21175/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
28.10.2019 до суду поштою надійшов позов ОСОБА_1 до відповідача Харківської міської ради, третя особа П'ята Харківська державна нотаріальна контора, у якому позивач просить визначити їй додатковий строк протягом двох місяців для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини,яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , з яким вона прожила однією сім'єю понад двадцять років. ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Тільки після отримання 10.10.2019 року листа від П'ятої Харківської державної нотаріальної контори позивач дізналася, що покійний ОСОБА_3 залишив заповіт на користь позивача в розмірі Ѕ частки, одночасно було повідомлено, що пропущено строк для прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду для продовження строку для прийняття спадщини. Позивач не звернулася своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як не знала про існування заповіту, що вважає поважною причиною пропуску встановленого законом строку для її подання. Просить визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного позивач була змушена звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 31.10.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
11.11.2019 до канцелярії суду подано заяву на виконання ухвали суду від 31.10.2019 про залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 15.11.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 28.01.2020, за клопотанням представника позивача про витребування доказів, судом було витребувано з П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, відкритої після померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.02.2020 , на виконання вказаної ухвали суду, до суду надано належним чином засвідчену копію спадкової справи №780/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
19.02.2020 представником позивача подано до суду заяву про прийняття уточненої позовної заяви, якою була залучена до участі у справі співвідповідач ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 12.09.2019 р. закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач та її представник не з'явились, до суду подано заяву про проведення розгляду справи без участі представника позивача і позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, відзиву до суду не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника та ухвалення рішення згідно чинного законодавства, яке не буде порушувати права третіх осіб.
Представник третьої особи П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутність представника нотаріальної контори, у вирішення питання покладались на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності сторін.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Суд, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
14 серпня 2012 року спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складено заповіт, за яким житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповідано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та своїй дочці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в рівних частках кожній. Даний заповіт посвідчено Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою.
Відповідно до ст. 1255 ЦК України, нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.
Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли ОСОБА_3 помер. Позивач ОСОБА_1 мешкала разом із ОСОБА_3 , проживали однією сім'єю в будинку за місцем реєстрації ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 . Позивач зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 .
Як вбачається з нотаріальної справи № 780/2017 Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, належним чином завірена копія якої була надана П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою, 03.11.2017 року в Спадковому реєстрі була зареєстрована спадкова справа № 780/2017 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 за заявою доньки померлого ОСОБА_2 .
Листом від 04.10.2019 року № 1858/0214 П'ята Харківська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 , що покійний ОСОБА_3 залишив заповіт на її користь в розмірі Ѕ частки, було пропущено строк для прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду для продовження строку для прийняття спадщини, також вказано, що у разі бездіяльності свідоцтво про право на спадщину буде видано іншому спадкоємцю за заповітом без конкретизації особи спадкоємця, що прийняв спадщину.
Згідно ст.ст. 1223, 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 Спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не звернулася своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту. Зворотного по справі не доведено.
Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Отже, у межах шестимісячного строку позивач не вчиняла дій, спрямованих на прийняття спадщини, оскільки не знала про наявність заповіту. Про існування заповіту позивачу стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76, 81, 131, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352 ЦПК України, ст..1220, 1222, 1223, 1233, 1255, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , іпн. НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) додатковий строк протягом двох місяців для подання заяви до нотаріальної контори/нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с. Гарашківка Печенізького району Харківської області, іпн. НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , іпн. НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , іпн НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 .
Відповідач 2: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження - м.Харків, м-н Конституції, 7.
Третя особа - П'ята Харківська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 0290061, місцезнаходження - м.Харків, вул..Ярослава Мудрого, 26.
Повне судове рішення складено 22.04.2020.
Суддя Чередник В.Є.