Справа № 638/14274/18
Провадження № 1-кп/638/405/20
іменем України
23.04.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12018220480003152 від 16 серпня 2018 року, № 1201822048003923 від 12 жовтня 2018 року, стосовно
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , хронічні захворювання, інвалідності спростовує, не військовозобов'язаного, раніше судимого, в останнє відповідно до вироку Київського районного суду міста Харкова від 07 травня 2019 року за ч.2 ст. 185 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,-
встановив :
15 серпня 2018 року близько 14 години 40 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись біля офісної будівлі, яка розташована за адресою м. Харків вул. Коломенська 63 побачив на паркувальному місці для велосипедів велосипед марки «Scott Scale RC» чорно- білого кольору з логотипом нанесеним жовтими літерами. При цьому у нього виник умисел на викрадення вказаного велосипеда. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи вільний доступ, дістав зі свого рюкзака каблеріз, яким перекусив противоугінний трос. Після чого сів на вищевказаний велосипед та покинув місце скоєння злочину та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив, згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 21327 від 24 вересня 2018 року майнову шкоду ОСОБА_5 на суму 26100,00 ( двадцять шість тисяч сто гривень).
Крім того 11 жовтня 2018 року близько 11 години 45 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись біля бізнес центру « Місто», який розташований за адресою м. Харків вул. Клочківська 192-а, побачив на паркувальному місці для велосипедів велосипед марки « Centurion BACKFIRE M6-HD» біло-зеленого кольору, який належить ОСОБА_6 . При цьому у нього виник умисел на викрадення вказаного велосипеда. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи вільний доступ, дістав зі свого рюкзака каблеріз, яким частково перекусив противоугінний трос. Проте довести свій злочинний намір до кінця та розпорядитися викраденим майном на свій розсуд, ОСОБА_4 не зміг, з причин, які не залежали від його волі, оскільки злочинні та протиправні дії останнього були припинені охоронцем БЦ « Місто» ОСОБА_7 , у зв'язку із чим ОСОБА_4 не зміг обернути викрадене майно на свою користь та заподіяти потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду, яка згідно судово- товарознавчої експертизи № 23971 від 30 жовтня 2018 року склала 5684,00 ( п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривни).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальних актах та пояснив, що скоїв крадіжки через відсутність коштів, які йому були необхідні для придбання психотропних засобів, також зазначив про всі епізоди скоєння злочинної діяльності, повідомив, що вчиняв вказані дії. Так, за епізодом крадіжки велосипеду за адресою місто Харків вул. Коломенська 63, вказав, що він в той час був залежний та вживав психотропні пігулки, на які щоденно витрачав близько трьохста гривень. Тому він свідомо йшов, щоб викрасти велосипед. Викравши велосипед, він поїхав до ломбарду, де його здав, отримавши шість тисяч п'ятсот гривень, які у подальшому витратив на психотропні пігулки. За епізодом крадіжки за адресою м. Харків вул. Клочківська 192-а, повідомив, що також мав намір вкрасти велосипед, проте довести до кінця крадіжку не зміг, так як хвилювався, а потім вибіг охоронець та почав кричати, у подальшому його затримали перехожі. Розкаюється у скоєнні вказаних правопорушень. Зазначив, що зробив для себе висновки та у подальшому не буде вчиняти протиправні дії.
Потерпілий ОСОБА_6 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у судове засідання не з'явився, вказав, що претензій не має.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, своїми умисними і протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, та передбачений ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) вчинене повторно.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , не працюючий офіційно, працював за трудовими договорами, раніше неодноразово судимий, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив злочини середньої тяжкості.
Відповідно до досудової доповіді від 22 грудня 2018 року ОСОБА_4 має середній ступінь повторності вчинення кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає розкаяння у скоєнні злочину, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Позовні вимоги не заявлені.
Міру запобіжного заходу залишити без змін - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015, який на підставі Закону України № 2046- VІІІ від 18.05.2017 втратив чинність з 21.06.2017 ), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України ( зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання ), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 ( провадження № 13-31кс18 ), якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).( п. 104 )
Якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається ( п. 106 ).
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , інкриміновані йому вищезазначені злочини, вчинив після 20 червня 2017 року, тому суд вважає за необхідне, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 ), не зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 26 березня 2019 року тобто з моменту обрання запобіжного заходу.
Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.2, ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту ОСОБА_4 частину покарання за вироком Київського районного суду міста Харкова від 07 травня 2019 року за ч.2 ст. 185 КК України, та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді трьох років та п'яти місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто із 26 березня 2019 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 у строк покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення із 26 березня 2019 року по 23 квітня 2020 року із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1( один) день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою.
Стягнути із ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_1 на користь держави суму витрат на проведення судової експертизи № 21327 від 24 вересня 2018 року в розмірі 1430,00 ( одна тисяча чотириста тридцять) гривень, суму витрат на проведення судової експертизи № 23971 від 30 жовтня 2018 року в розмірі 858,00 ( вісімсот п'ятдесят вісім ) гривень.
Речові докази : каблеріз- знищити, диск із записом- зберігати з матеріалами кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення,засудженим ОСОБА_4 в той же самий строк з моменту отримання копії вироку.
Прокурору, засудженому, потерпілим, копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1 .