справа №619/810/20
провадження №2-о/619/25/20
23 квітня 2020 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого - судді Овсяннікова В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Матлахової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про встановлення факту належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу від 27.04.1961; встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3 .
В підтвердження заяви посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько, ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з: земельної ділянки площею 0,0711 га, яка розташована по АДРЕСА_1; будинку АДРЕСА_1 ; жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
Однак, заявники не мають можливості отримати спадщину після смерті їх батька, бо в документах, що підтверджують факт родинних відносин з батьком, виявлені розбіжності у написанні прізвищ, які виникли у зв'язку з помилковим перекладом прізвищ з російської на українську мову, що і стало підставою для звернення до суду з цією заявою.
Крім того, в Договорі купівлі-продажу недобудованого будинку АДРЕСА_1 від 27 квітня 1961 року, який на даний час має адресу; АДРЕСА_1 , зазначено прізвище батька « ОСОБА_3 », а на зворотньому боці договору на штампі про реєстрацію права власності російською мовою зазначено прізвище батька « ОСОБА_3 », як зазначено російською мовою в паспорті.
Отже, у документах, що підтверджують право власності їх батька ОСОБА_3 на недобудований будинок АДРЕСА_1 , придбаний 27 квітня 1961 року, допущені вищезазначені розбіжності, які виникли у зв'язку з помилковим перекладом прізвищ з російської на українську мову, що і стало підставою для звернення до суду з цією заявою.
Представник заявників в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій просить задовольнити вимоги та розглядати справу без її участі та участі заявників, що суд вважає за можливе.
Представник заінтересованої в судове засідання не з'явився, подала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, що суд вважає за можливе.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить висновку про наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.05.2019, виданого виконавчим комітетом Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (а.с.9).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20 березня 1963 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 06 березня 1963 року зроблено відповідний актовий запис № 11, де батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с.7).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 26 листопада 1952 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 11 листопада 1952 року зроблено відповідний актовий запис № 32, де батьками записані: ОСОБА_3 и ОСОБА_8 . Свідоцтво видане на російській мові (а.с.6).
Будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 1961 року, посвідченого нотаріусом Ізюмської нотаріальної контори Руденко К.А. та зареєстрованого в реєстрі за номером 1905 (а.с.13-14).
Однак, у вказаному вище правовстановлюючому документі невірно зазначено прізвище ОСОБА_3 . В паспорті спадкодавець вказаний як « ОСОБА_3 », а в договорі зазначено прізвище « ОСОБА_3 ».
Зазначена невідповідність у написанні прізвища перешкоджає заявникам оформити спадкове майно згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до довідки №02-22/926 від 13.05.2019, виданої Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області, на момент смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 мешкала в АДРЕСА_4 , разом з ним вела спільне господарство і здійснювала за ним догляд (а.с.12).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Заявники позбавлені можливості отримати спадщину, після смерті батька, оскільки в правовстановлюючому документі, а саме в договорі купівлі-продажу від 27 квітня 1961 року, прізвище їх батька зазначено « ОСОБА_3 », в той час як в паспорті « ОСОБА_3 » (а.с. 10).
Таким чином, оцінюючи досліджені по справі докази, суд приходить висновку, що у вказаному правовстановлюючому документі допущено помилку в написанні прізвища спадкодавця, яка не може бути усунута іншим шляхом, ніж за зверненням до суду та перешкоджає заявникам в реалізації їх права на володіння, користування та розпорядження майном.
Як роз'яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах і встановлення фактів, що мають юридичне значення» такі справи розглядаються якщо: відповідно до закону, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язане з подальшим вирішенням суперечки про право.
У відповідності до п. 7 вказаної постанови Пленуму, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Факт родинних відносин між заявниками та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується наступними доказами: свідоцтвом про народження ОСОБА_1 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_2 ; довідкою №02-22/926.
Таким чином, зібрані у справі докази вказують про наявність достатніх правових підстав вважати факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , доведеним.
Як вбачається, встановлення факту родинних відносин для заявників має юридичне значення, оскільки унеможливлює отримання заявниками свідоцтва про право на спадщину.
На підставі викладеного вище, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, були підтверджені наданими доказами.
У відповідності ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 264-266, 293, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме: договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , від 27 квітня 1961 року, посвідченого нотаріусом Ізюмської нотаріальної контори Руденко К.А. та зареєстрованого в реєстрі за номером 1905.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районним суд Харківської області.
Суддя В. С. Овсянніков