Справа № 428/1730/19
Провадження № 2-а/428/98/2020
29 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Колядінцевої П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Сафронова Євгена Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Сафронова Євгена Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 04 лютого 2019 року старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП в Луганській області ДПП старшим лейтенантом поліції Сафроновим Є.Ю. відносно нього, за результатами розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, винесено постанову серії ВР № 325769 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Згідно із текстом даної постанови, 04.02.2019 року о 10-50 год. позивач, будучи посадовою особою (головним інженером), відповідальною за проведення робіт, проводив дорожні роботи з очищення краю проїзної частини дороги без погодження з уповноваженим органом Національної поліції, чим порушив п. 32.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП.
З даною постановою позивач не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова серії ВР № 325769 від 04.02.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить суттєвої інформації стосовно вчинення вищевказаного правопорушення: найменування юридичної особи, посадовою особою якої є позивач, за виконання яких робіт відповідає позивач, тощо.
Таким чином, враховуючи, що оскаржувана постанова не містить жодних посилань на докази скоєння правопорушення, позивач вважає, що відповідач безпідставно склав дану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому на підставі ч. 3 ст. 268 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.
Відповідач старший інспектор ВБДР УПП в Луганській області ДПП старший лейтенант поліції Сафронов Є.Ю. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заява про відкладення розгляду справи до суду не надходила, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 325769 від 04.02.2019, складену старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Сафроновим Євгеном Юрійовичем, протиправною у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова не відповідає дійсності та не ґрунтується на жодному допустимому доказі.
Відповідачем суду не надано пояснень на підтвердження правомірності своїх дій, а відеозапис з нагрудної камери інспектором Сафроновим Є.Ю. від 04.02.2019 суду не наданий.
Так, у судовому засіданні встановлено, що постановою складеною старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП в Луганській області ДПП старшим лейтенантом поліції Сафроновим Є.Ю. серії ВР № 325769 від 04 лютого 2019 року позивача було визнано винним у порушенні п. 32.1 Правил дорожнього руху, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою, було те, що 04.02.2019 о 10-50 год. у м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 19, будучи посадовою особою (головний інженер), відповідальною за проведення робіт, проводив дорожні роботи з очищення краю проїзної частини дороги, без погодження з уповноваженим органом Національної поліції, чим порушив п. 32.1 ПДР України.
Прийнято по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.
В графі 8 постанови «до постанови додається» зазначено - матеріали справи, фото, відео з камери ВВ-00013.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не було надано суду будь-яких доказів, які могли б спростувати пояснення позивача, який стверджував, що його дії не містять ознак скоєння адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суд доходить висновку про те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності необґрунтовано.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 32.1 Правил дорожнього руху, з органами Національної поліції узгоджуються:
a)розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій;
б)умови та порядок руху колон у складі більш як п'яти механічних транспортних засобів;
в)порядок буксирування двох і більше транспортних засобів;
З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем суду не надано доказів того, що саме позивач ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, яка відповідає за проведення певних робіт на автомобільних дорогах, не узгодив з органами Національної поліції окремі питання організації дорожнього руху. Суду також не надано доказів того, що саме позивач згідно з його посадовою інструкцією відповідальний за виконання робіт, зазначених в оскаржуваній постанові.
Крім того, відповідачем суду не надано фото- або відео доказів подій зазначених в оскаржуваній постанові, хоча у постанові вони зазначені.
Відповідачем не було надано суду будь-яких доказів, які могли б спростувати пояснення позивача, який стверджував, що його дії не містять ознак скоєння адміністративного правопорушення.
Отже, з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, у зв'язку з чим суд доходить висновку про те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності необґрунтовано.
Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги про визнання незаконними дії суб'єкта владних повноважень та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, однак він не ставить питання про закриття справи про адміністративне правопорушення, а, розглядаючи дану справу, суд керується положеннями ст. 286 КАС України, при цьому враховує, що доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем суду не надано, що свідчить про необхідність виходу за межі позовних вимог та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України, разом з прийняттям рішення про скасування рішення суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, суд зауважує, що, керуючись положеннями ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд не має право визнавати дії суб'єкта владних повноважень незаконними.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Сафронова Євгена Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 325769 від 04.02.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 510 гривень 00 копійок, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач: інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Сафронов Євген Юрійович, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Штейгерська, будинок 8.
Суддя І. С. Посохов