Справа № 428/14336/19
Провадження № 2-а/428/86/2020
09 січня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Колядінцевої П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції Плетньова Євгена Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції Плетньова Євгена Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 10 грудня 2019 року поліцейським 3 роти батальйону УПП Плетньовим Є.В. було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 470352, якою позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 гривень. Накладене адміністративне стягнення, на думку позивача, не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та необґрунтованою.
Так, 24.11.2019 року позивач рухався на автомобілі марки «Kia Rio», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Сєвєродонецьк по вул. Гагаріна, в районі буд. 93, де був зупинений патрульним автомобілем. Після зупинки позивача звинуватили у вчиненому правопорушенні, а саме порушенні вимог п. 2.9 (д) ПДР України. Але в подальшому винуватість не була доведена, матеріалів стосовно цього правопорушення не складалось. Докази цього правопорушення були відсутні. Однак відповідач склав постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП за відмову пред'явити документи на право керування транспортним засобом. При цьому позивач зауважує, що він не відмовлявся надати документи для перевірки.
Позивач вважає вказану постанову безпідставною та незаконною, оскільки вказаного правопорушення він не скоював.
Просив визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 470352 від 10.12.2019.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому на підставі ч. 3 ст. 268 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.
У судове засідання відповідач поліцейський взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області ДПП капрал поліції Плетньов Є.В. не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Від відповідача надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису на 3 цифрових носіях.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 470352 від 10.12.2019, складену поліцейським взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області ДПП капралом поліції Плетньовим Є.В. протиправною, у зв'язку з тим, що: оскаржувана постанова не відповідає дійсності, не ґрунтується на жодному доказі.
Відповідачем суду особисто не надано пояснень на підтвердження правомірності своїх дій, проте надано відзив на позов та цифровий носій інформації - диск формату DVD-R (у кількості 3 шт.), який нібито містить інформацію щодо зазначених у постанові серії ДП18 № 470352 від 10.12.2019 подій.
Так, у судовому засіданні встановлено, що постановою поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області ДПП капрала поліції Плетньова Є.В. серії ДП18 № 479352 від 10.12.2019 позивача було визнано винним у порушенні п. 2.9 (д), п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху, тобто вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою, було те, що 24.11.2019 о 15-11 год. у м. Сєвєродонецьк по вул. Гагаріна, 101, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Kia Rio», номерний знак НОМЕР_1 , користувався засобами мобільного зв'язку, тримаючи телефон у руках, та на вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки посвідчення водія для права керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.9 (д), п. 2.4 (а) ПДР.
Прийнято по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
В графі 7 постанови «до постанови додається» вказано - відео з камери ВВ 00055, ВВ 00135, ВВ 00139 відеореєстратора.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.9 (д) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Як вже наведено вище, суду в якості доказів обставин подій, які мали місце 24.11.2019 о 15-11 год. в м. Сєвєродонецьк, відповідачем надано цифровий носій інформації - диск формату DVD-R у кількості 3 штук.
Судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи, та відеозаписи, на підставі чого судом було встановлено наступне.
При відтворенні цифрової інформації у судовому засіданні за допомогою комп'ютерної техніки встановлено, що диски містять файли. При відтворенні всіх файлів видно, що вони не містять жодного відео, на якому б було видно, що позивач керуючи транспортним засобом, користується засобами мобільного зв'язку та тримає мобільний телефон у руках.
Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п. 2.9 (д) Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, адже, відеозапис, який покладений відповідачем в основу оскаржуваного рішення, хоча і зазначений у постанові як додаток, але не містить факту вчинення адміністративного правопорушення, та не може підтверджувати правомірності дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
Таким чином, оскільки відповідач не задокументував і не довів факт порушення позивачем ПДР України, суд вважає вимогу щодо пред'явлення водієм посвідчення неправомірною, а в діях позивача відповідно відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідного висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду Касаційного адміністративного суду у справі № 686/11314/17 від 15 березня 2019 року.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачаться, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 470352 від 10.12.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень 00 копійок такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, суд зауважує, що, керуючись положеннями ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд не має право визнавати дії суб'єкта владних повноважень незаконними.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції Плетньова Євгена Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 470352 від 10.12.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 425 гривень 00 копійок скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ;
- відповідач: поліцейський взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції України капрал поліції Плетньов Євген Васильович, місцезнаходження УПП: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, будинок 8.
Суддя І. С. Посохов