Справа № 415/1946/20
Провадження № 2-а/415/243/20
22 квітня 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Савченка Івана Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Описова частина
Зміст позовних вимог
До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Савченка Івана Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що 08.03.2020 року поліцейським рядовим поліції Савченком Іваном Андрійовичем було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 , перебуваючи у АДРЕСА_1 , користувався засобом зв'язку, тримаючи його у руці, чим порушив п. 2.9. ПДР - користування під час руху ТЗ засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.
Дану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
08.03.2020 року приблизно у 15.05.30 годині у м. Рубіжне по вул. Менделєєва, 26, поліцейським рядовим поліції Савченко Іваном Андрійовичем, був зупинений автомобіль ВАЗ 2199 д.н. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Після чого Відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що він керував т/з при цьому розмовляв по телефону. На прохання громадянина ОСОБА_1 показати матеріали фактичних даних порушення Відповідач показав відео руху транспортного засобу, а саме: автомобіля ВАЗ 2199 д.н. НОМЕР_1 , на якому не було помітно факту розмови по мобільному пристрою, а тільки рух автотранспортного засобу. Додатково Відповідач пояснив, що у зв'язку з тим, що відео було знято на нагрудну камеру і його якість погана, однак, за допомогою планшету порушення буде видно. Після прохання громадянина ОСОБА_1 показати зазначене відео на планшеті, Відповідач повідомив, що зараз немає такої технічної можливості. Після чого Відповідач направився до свого службового автомобіля де 08.03.2020 року приблизно о 15:12:53, за тією же адресою: АДРЕСА_1, виніс постанову притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 2215997 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Незаконно розглянувши справу на місці знаходження транспортного засобу Відповідач не дав ОСОБА_1 можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі.
Крім того, Відповідач проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці розташування транспортного засобу унеможливлює виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Разом з тим, після висловлення звинувачень, Відповідач пішов до свого патрульного автомобілю, де виніс постанову. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були вирішенні клопотання, дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляду справи. Своїми діями, Відповідач грубо порушив вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП.
Позивач вважає, що відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча за закон дозволяє розгляд справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи.
Відповідач позбавив Баркова О.В. можливості скористуватися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме: проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП.
На підставі викладеного, просив суд скасувати постанову поліцейського УПП в Луганській області рядового поліції 1 батальйону 3 роти Савченка Івана Андрійовича серії ЕАК № 2215997 від 08.03.2020 року, складену за ч. 2 ст. 122 КУпАП України.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що позивач Савченко І.А . вважає постанову серії ЕАК № 2215997 від 08.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
07.04.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/1946/20 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.
14.04.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 08.03.2020.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суду надав клопотання, в якому просив справу розглядати за його відсутності.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії, ЕАК № 2215997 від 08.03.2020 року особа щодо якої розглядається справа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.03.2020 року о 15 годині 05 хвилин у АДРЕСА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_1 , користувався засобами зв'язку, тримаючи його у руках, а саме: розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п.п. 2.9 Д ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Прийнято рішення щодо застосування до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАК № 2215997 від 08.03.2020 року протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК № 2215997 від 08.03.2020 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складів адміністративних правопорушень, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем на доказ правомірності свого рішення, а саме: прийняття оскаржуваної постанови серії ЕАК №2215997 від 08.03.2020, були надані суду відео з реєстратора та відеозапис з на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 08.03.2020 за № DSJ-X300068_ВВ0068.
З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з нагрудної камери № DSJ-X300068_ВВ0068.
Втім, з відеоматеріала не можливо встановити факт скоєння правопорушення позивачем.
Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.2.9. «д» ПДР, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2215997 від 08.03.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.
З наведеного суд доходить висновку, що відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.
Аналогічні висновки стосовно правових наслідків відсутності у постанові про накладення адміністративного стягнення посилання на пристрій, на який зроблений відеозапис, як на суттєве порушення при накладенні адміністративного стягнення викладені у постанові ВС від 30 травня 2018 р. в адміністративному провадженні №К/9901/29775/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74407705).
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Савченка Івана Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 2215997 від 08.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень 00 копійок та закриття адміністративної справи, такими, що підлягають задоволенню повшністю.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Савченка Івана Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАК № 2215997 від 08.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: інспектор роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядоий поліції Савченко Іван Андрійович, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ невідомо.
Повний текст судового рішення складено 22.04.2020.
Суддя Ю.О. Калмикова