Справа №409/1917/19
Пров.№2/409/143/20
15 квітня 2020 року смт Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань: А.М.Малик
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом на заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, а також оплачувати комісії. Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 19.06.2019 року за зазначеним кредитним договором утворилася заборгованість в сумі 13993,91 грн, яка складається з: 742,23 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 9259,11 грн - пеня за прострочене зобов'язання; 2850 грн - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500 грн - штраф фіксована частина та 642,57 грн - штраф процентна складова відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 13993,91 грн, а також понесені судові витрати - судовий збір в сумі 1921 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання 05.03.2020р. та 15.04.2020 року не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належно шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштових відправлень. Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень ОСОБА_1 поштові відправлення (судові повістки) отримав, про що свідчить особистий підпис останнього на повідомленнях. Причин неявки суду відповідач не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
15.04.2020 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов АТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.12.2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.6).
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті:https://privatbank.ua/terms/.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 29.12.2016 року станом на 19.06.2019 року складає у сумі 13993,91 грн, яка складається з: 742,23 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 9259,11 грн - пеня за прострочене зобов'язання; 2850 грн - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500 грн - штраф фіксована частина та 642,57 грн - штраф процентна складова відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови і правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору 29 грудня 2016 року з ОСОБА_1 ПАТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
У зв'язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення нарахованих пені та штрафів.
Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 29 грудня 2016 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд зауважує наступне.
Згідно виписки - розрахунку ОСОБА_1 з 30.12.2016 року по 01.01.2017 року скористався грошовими коштами шляхом здійснення платіжних операцій за рахунок кредитного ліміту на суму 498,45 грн (а.с. 46-47).
Відповідно до інформації, наданої представником АТ КБ «ПриватБанк», оскільки використані кошти у сумі 498,45 грн ОСОБА_1 не були повернуті, в подальшому банк нарахував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 243,78 грн, які були зараховані до суми простроченого тіла кредиту (а.с. 112-113).
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що нараховані позивачем відсотки в сумі 243,78 грн не підлягають стягненню з позивача з підстав, зазначених вище.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 498,45 грн обґрунтовані.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 498,45 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 68,41 грн - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 599, 633, 634, 610-612, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 272-273, 279, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: с. Курячівка Білокуракинського району Луганської області, на користь АТ КБ "ПриватБанк" (р/р НОМЕР_2 ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 29.12.2016 року в сумі 498,45 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 68,41 грн, а всього 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн 86 коп..
В іншій частині заявлених вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити за необґрунтованістю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Луганського апеляційного суд через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Строк на апеляційне оскарження та на подачу заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського 1д м.Київ.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Білокуракинським РС УДМС України в Луганській області 24.03.2015 року, зареєстрований за адресою: с. Курячівка Білокуракинського району Луганської області.
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області О.Ю. Максименко