Ульяновський районний суд Кіровоградської області
Справа № 402/214/20
"22" квітня 2020 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді-Ясінського Л.Ю.
секретаря судового засідання -Кашнікова І.А.
розглянувши у відкритому судовому засідані в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації про поновлення строку на звернення за отриманням соціальної допомоги,
Позивач звернувся до Ульяновського районного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації про поновлення строку на звернення за отриманням соціальної допомоги.
Позов мотивовано тим, що 18 вересня 2018 року Кіровським районним судом міста Кіровограда задоволено заяву про усиновлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та оголошено ОСОБА_1 та його дружину, ОСОБА_4 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 ), усиновлювачами малолітніх дітей. Судове рішення набрало законної сили 19 жовтня 2018 року.
Відповідно до пп.. 39,40,41,42 Постанови КМУ від 27 грудня 2001 року допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування або дитину, батьки якої дали згоду на її усиновлення (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
Для призначення допомоги при усиновленні дитини органові соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи: заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя - одного з них), що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини; копія рішення суду про усиновлення дитини. У разі смерті дитини до прийняття рішення про призначення допомоги при усиновленні дитини така допомога не виплачується.
Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Допомога при усиновленні дитини призначається особам, які усиновили дитину після 1 січня 2009 року , незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.
Допомога при усиновленні дитини призначається на кожну дитину у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні дитини, на дату набрання законної сили рішенням про усиновлення. 26.06.2019 року я звернувся до Управління соціального захисту населення Благовіщенської РДА за призначенням державної допомоги при усиновленні, в чому мені було відмовлено у зв'язку із відсутністю свідоцтва про народження дитини -
ОСОБА_2 народження ОСОБА_2 - Російська Федерація, тому 23 жовтня 2018 року нами надіслано клопотання до компетентного суду Російської Федерації про дозвіл на виконання на території Російської Федерації рішення Кіровського суду міста Кіровограда від 18 вересня 2018 року, в частині усиновлення ОСОБА_1 і ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 шляхом внесення змін до актового запису про народження № 126.
13 серпня 2019 року ОСОБА_1 отримано ухвалу із Саратовського обласного суду про відмову у клопотанні на виконання рішення Кіровського суду міста Кіровограда від 18 вересня 2018 року, в частині внесення змін до актового запису про народження неповнолітньої дитини. Тому він звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда із заявою про внесення змін до рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 вересня 2018 року. Заявлену вимогу задоволено Кіровським районним судом міста Кіровограда 15 жовтня 2019 року.
Після набрання законної сили ухвали про виправлення описки у рішенні суду, позивач ОСОБА_1 звернувся до Благовіщенського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та 9 січня 2020 року та отримав свідоцтво про народження ОСОБА_5 (Серія НОМЕР_2 ).
17.01.2020 року на звернення ОСОБА_1 про отримання соціальної допомоги при усиновленні дитини Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації відмовило, мотивуючи це тим, що сплив дванадцятимісячний строк для подання заяви на звернення.
Позивач посилається на те, що строк на звернення пропущений не з його вини та з причин, які від нього не залежали, тому вважає відмову органу соціального захисту населення протиправною та необґрунтованою, оскільки допомога при усиновленні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.
Також не можна позбавити дитину благ, гарантованих їй державою. Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-ХІ1 від 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Позивач просить суд позов задовольнити та поновити строк на звернення за отриманням соціальної допомоги.
Позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву якою підтримує заявлені вимоги та просить розглядати справу у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про день і час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причину своєї неявку суду не повідомила, надіслала до суду відзив на подану позовну заяву. У відзиві посилається на те, що ОСОБА_1 мав передбачене законом право, але ним не скористався у встановлений термін.
У відзиві представником відповідача зазчено, що рішення про усиновлення дітей - ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) Кіровським районним судом міста Кіровограда було винесене 18 вересня 2018 року № 404/5654/18.
16 листопада 2018 року № 8269 ОСОБА_1 звернувся в управління з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг ( форма заяви затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441), рішенням суду Кіровського районного суду міста Кіровограда та копією свідоцтва про народження ОСОБА_9 , на допомогу при усиновленні дитини. Дану допомогу призначено з 01.11.2018 по 31.10.2021 роки
26 червня 2019 року №55/1 ОСОБА_1 звертається в управління з тією ж заявою, рішенням суду, та свідоцтвом про народження дитини виданим на території Російської Федерації на ОСОБА_2 .
На дане звернення ОСОБА_1 отримав відмову. Відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 п. 39, 40 передбачено, допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на території та усиновив дитину з числа дітей - сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування або дитину, батьки якої дали згоду на її усиновлення( якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд). Для призначення допомоги при усиновленні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчують особу, подаються документи у передбаченому законом порядку.
На дату звернення 26.06.2019 р. у ОСОБА_1 не було копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 , виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини.
Повторно ОСОБА_1 звернувся з заявою на отримання допомоги при усиновленні 17.01.2020 р. № 105/1 з відповідним пакетом документів і копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 . По даному зверненню було відмовлено у призначенні допомоги. У відповідності до п.41 даного Порядку передбачено що, допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Тому на думку органу соціального захисту населення Благовіщенської райдержадміністрації відмова у призначенні допомоги при усиновленні не є протиправною та необґрунтованою. У ОСОБА_1 було 12 місяців для того щоб упорядкувати належним чином документи, які не відповідали нормам законодавства України.
На підставі викладеного у відзиві представник просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Згідно ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, та який не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке:
Статтею 7 Сімейного кодексу України унормовано, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та іншими законами України.
Особу позивача ОСОБА_1 встановлено згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 ( а.с.4).
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 являються чоловіком та дружиною, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ( а.с.8).
18 вересня 2018 року Кіровським районним судом міста Кіровограда задоволено заяву про усиновлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та оголошено ОСОБА_1 та його дружину, ОСОБА_4 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 ), усиновлювачами малолітніх дітей. Судове рішення набрало законної сили 19 жовтня 2018 року ( а. с. 9 -10).
Країна народження ОСОБА_2 - Російська Федерація, тому 23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було надіслано клопотання до компетентного суду Російської Федерації про дозвіл на виконання на території Російської Федерації рішення Кіровського суду міста Кіровограда від 18 вересня 2018 року, в частині усиновлення ОСОБА_1 і ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 шляхом внесення змін до актового запису про народження № 126 ( а.с. 11).
13 серпня 2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшла ухвала із Саратовського обласного суду про відмову у клопотанні на виконання рішення Кіровського суду міста Кіровограда від 18 вересня 2018 року, в частині внесення змін до актового запису про народження неповнолітньої дитини ( а.с.12) .
15 жовтня 2019 року Кіровським районним судом міста Кіровограда винесено ухвалу про виправлення описки у рішенні суду від 18 вересня 2018 року про усиновлення ( а.с.13).
26 червня 2019 року №55/1 ОСОБА_1 звернувся в управління з заявою про призначення державної соціального допомоги, рішенням суду, та свідоцтвом про народження дитини виданим на території Російської Федерації на ОСОБА_2 . На дане звернення ОСОБА_1 отримав письмову відмову ( а.с.14), оскільки в нього було відсутнє свідоцтво про народження усиновленої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до рішення суду з внесеними змінами до актового запису про народження.
Повторно з заявою про призначення державної соціального допомоги ОСОБА_1 . звернувся 17.01.2020 року до Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації, однак отримав письмову відмову про відмову про призначення такої допомоги, в зв'язку з пропущенням строку на звернення за отриманням соціальної допомоги ( а.с.15).
Відповідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Соціальна допомога це одна з основних форм підтримки суспільством осіб, чиє матеріальне становище не відповідає загальноприйнятому рівню забезпечення або є нижчим межі забезпеченості, визначеної законодавством. Соціальна допомога буває державною, благодійною, гуманітарною, грошовою або натуральною тощо. Державна допомога це гарантований саме державою рівень матеріальної підтримки громадян (грошова виплата).
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 27.02.1991 року, яка набула чинності в Україні 27.09.1991 року «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».
Статтею 18 Конвенції передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити виконання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Також, статтею 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» (зі змінами), кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Суд вважає, що позивач не зміг вчасно звернутись із заявою про призначення державної соціальної допомоги із об'єктивних причин, оскільки це не залежало від його волі, тому позов слід задовольнити у повному обсязі, оскільки є обґрунтованим та доведеним.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в сумі 840,80 грн., пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації про поновлення строку на звернення за отриманням соціальної допомоги задовольнити.
Поновити строк на звернення усиновлювачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації за призначенням державної соціальної допомоги при усиновленні дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ).
Стягнути з управління соціального захисту населення Благовіщенської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На заочне рішення відповідач може протягом 30-ти днів з дня його проголошення подати до міськрайонного суду заяву про його перегляд.
Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Ульяновський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.Ю.Ясінський