Справа № 2-5/10
2010 р.
25 березня 2010 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі : головуючої - судді Корнєєвої І.В.
при секретарі Кузьменко В.В.
в присутності позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,ОСОБА_4 про захист права власності на земельну ділянку , усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , зобов'язання не чини перешкод у користуванні колодязем , визнання частково недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння , визнання права власності у рівних долях на колодязь, розташований на межі земельних ділянок,
11 червня 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення само війно зайнятої земельної ділянки та визнання права власності на колодязь, зазначивши , що на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для забудови житлового будинку від 20.06.1965 р. , укладеного з відділом комунального господарства виконкому Красноармійської міської Ради позивачем у 1966 р. був збудований житловий будинок № 95 по вул.Київській в м.Красноармійську. Згідно даний БТІ житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 1539 кв.м. Відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю , виданого на підставі рішення виконкому Красноармійської міської Ради від 18.03.1998 р., позивачу передана у приватну власність земельна ділянка площею 1000 кв.м. У 1976 р. по домовленості з власником суміжної земельної ділянки № 93 по вул. Київській в м.Красноармійську ОСОБА_6 на суміжній межі був викопаний колодязь питної води, яким позивач та ОСОБА_6 спільно користувалися, при цьому межа між земельними ділянками у вигляді прямої лінії проходила через центр колодязя, внутрішній діаметр якого 1 метр. З 2006 р. власником житлового будинку № 93 по вул.Київська в м.Красноармійську став ОСОБА_3, який з власної ініціативи за останні два роки збудував на межі надвірні споруди та часткового огорожу.У 2009 р. ОСОБА_3 закінчив встановлення огорожі між земельними ділянками , перекривши позивачу доступ до колодязя. Фактично огорожа встановлена відповідачем на земельній ділянці позивача та межа виглядає не у вигляді прямої лінії ,а під кутом , та порівняно з державним актом ширина земельної ділянки у районі колодязя зменшилася на 89 см, у зв'язку з чим колодязь опинився за збудованою відповідачем на земельній ділянці позивача огорожею, що перешкоджає позивачу користуватися колодязем. У зв'язку з самовільним заняттям відповідачем частини земельної ділянки позивача її площа зменшилася з 1000 кв.м. до 972 кв.м., тобто на 28 кв.м. Позивач просить визнати незаконними дії відповідача по заволодінню часткою земельної ділянки позивача в розмірі 28 кв.м. , розташованої по вул..Київська ,95 м.Красноармійська , зобов'язати відповідача передати вказану частку земля позивачу та визнати за позивачем право власності на колодязь питної води , розташований за вказаною адресою, судові витрати покласти на відповідача (а.с.6-7). Позивач уточнив свої позовні вимоги та просить визнати незаконними дії відповідача по заволодінню часткою земельної ділянки позивача в розмірі 28 кв.м. , з боку будинку № 93 ,розташованого по вул.Київська м.Красноармійська Донецької області , яка на план-схемі державного акту на право приватної власності на землю позначена літерами «Б» і »В» , зобов'язати відповідача передати вказану частку земля позивачу та визнати за позивачем право власності на Ѕ частину колодязя питної води , розташований за вказаною адресою, зобов'язати відповідача ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкод у користуванні колодязем питної води , розташованого на суміжній межі будинків № 93 та № 95 по вул..Київська м.Красноармійська Донецької області , яка на план-схемі Державного акту на право приватної власності на землю позначена літерами «Б» і «В»,судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_3 (а.с.60-61).Позивач уточнив позовні вимоги та просить захистити право власності позивача на земельну ділянку та усунути перешкоду у користуванні позивачем земельною ділянкою розміром 28 кв.м. , яка розташована у м.Красноармійську Донецької області ,вул.Київська ,93 шляхом перенесення забору на 89 см. у районі колодязю у бік земельної ділянки , яка розташована у м.Красноармійськ Донецької області , вул..Київська ,93 , зобов'язати відповідача ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкод у користуванні колодязем , який розташований на межі їх земельних ділянок, визнати частково недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння № 93 по вул..Київській в м.Красноармійську Донецької області від 24.09.2002 р. , посвідчений приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 в частині придбання відповідачем колодязю , розташованого на межі їх земельних ділянок , визнати за позивачем та відповідачем право власності у рівних долях на колодязь , розташований на межі їх земельних ділянок (а.с.155-157,165-167).
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав , вказавши, що житловий будинок з спорудами та колодязем, а також земельну ділянку , розташовані у м.Красноармійську , вул..Київська,№ 93, він купив у ОСОБА_8 у 2002 р., колодязь розташований на його земельній ділянці, вода у колодязі визнана СЄС непридатною для вживання . Межі земельної ділянки позивача не співпадають з державним актом.Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав , вказавши, що у 1996 р. він купив у ОСОБА_6 житловий будинок з спорудами та колодязем ,а також земельну ділянку , розташовані у м.Красноармійську , вул.Київська,№ 93,колодязь розташований на його земельній ділянці, але позивач користувався колодязем з його дозволу .Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи Красноармійської міської Ради ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, вказавши, що фактично межі земельних ділянок позивача та відповідача не співпадають з межами , визначеними у державних актах, заміри розмірів земельної ділянки можливо провести тільки по фасадам з-за будівель , згідно технічних документів та правовстановлюючих документів спірний колодязь знаходиться на території ОСОБА_3 та належить йому.Комісія проводила обмір земельних ділянок позивача та відповідача та встановлено , що розміри земельних ділянок позивача та відповідача не співпадають з розмірами , вказаними у державних актах на право приватної власності на землю.Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації » ОСОБА_9 позовні вимоги просить розглянути на розсуд суду , пояснивши ,що при виготовленні технічного паспорту на домобудування позивача ОСОБА_1 у вересні 2009 р. земельна ділянка позивача не перемірялася та зміни , а саме - Ѕ частина колодязя на межі домоволодінь № 93 та № 95 по вул.Київській,розташованого за житловими будинками на огороді , внесено до технічного паспорту зі слів позивача ОСОБА_1 Просить розглянути справу у відсутність представника (а.с.117,119).
Третя особа Донецька регіональна філія «Центр державного земельного кадастру» до судового засідання не з»явилася , про дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином , надала заяву про розгляд справи у відсутність представника (а.с.93,97,186)
Третя особа Відділ Держкомзему в м.Красноармійську просить розглянути справу на розсуд суду у відсутність представника (а.с.69,76,160,184).
Третя особа Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 просить розглянути справу у її відсутність , зазначивши , що при посвідченні договору купівлі-продажу 24.09.2002 р. в довідці характеристики БТІ колодязь належав ОСОБА_10І.В., в договорі купівлі-продажу посвідченого 10.04.1996 р. ОСОБА_11 старшим державним нотаріусом Першої Красноармійської нотаріальної контори між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 колодязь також належав ОСОБА_6К.(а.с. 169,176,177,194).
Заслухавши пояснення позивача , представника позивача, відповідачів , представників третіх осіб, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у їх сукупності , суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га , розташованої за адресою: м.Красноармійськ Донецької області, вул.Київська, б. 95 ,на підставі рішення виконкому Красноармійської міської Ради від 18 березня 1998 р. № 145 про передачу земельної ділянки для обслуговування жилого будинку та господарських будівель (а.с.18).
Згідно технічного паспорту , оформленого КП «Бюро технічної інвентаризації»26.06.2006 р., у переліку господарських споруд до житлового будинку позивача ОСОБА_1, розташованого по вул..Київська ,б.93 в м.Красноармійцську , зазначено колодязь литер К, рік побудови 1960 р,з залізобетонних кілець, розташований за планом перед житловим будинком позивача ОСОБА_1 (л.д.11-15).
В судовому засіданні встановлено, що право власності позивача ОСОБА_1 на житловий будинок , розташований за адресою : м.Красноармійськ, вул..Київська, б. 95 ,оформлено позивачем тільки 22.10.2009 р. на підставі рішення виконавчого комітету Красноармійської міської Ради від 21.10.2009 р. , про що видано позивачу свідоцтво про право власності на жилий будинок САВ № 855966 (а.с.104,105,106-108).
Згідно технічного паспорту , оформленого КП «Бюро технічної інвентаризації» 21.09.2009 р., у переліку господарських споруд до житлового будинку позивача ОСОБА_1, розташованого по вул.Київська ,б.93 в м.Красноармійцську , зазначено колодязь литер 1/2К-1/1, рік побудови 1986 р,з залізобетонних кілець, розташований за планом на межі земельних ділянок житлового будинку № 95 та житлового будинку № 93 по вулиці Київській в м.Красноармійську (л.д.108).
В судовому засіданні , представник третьої особи КП «Бюро технічної інвентаризації » ОСОБА_12 показала, що при виготовленні технічного паспорту на домобудування позивача ОСОБА_1 у вересні 2009 р. земельна ділянка не перемірялася та зміни , а саме - Ѕ частина колодязя на межі домоволодінь № 93 та № 95 по вул.Київській,розташованого за житловими будинками на огороді , внесено до технічного паспорту зі слів позивача ОСОБА_1, який вказав, що Ѕ частина колодязя знаходиться на межі земельних ділянок та побудовано за участі позивача та належить позивачу.При складанні технічного паспорта на житловий будинок позивача , технічна документація на житловий будинок відповідача ОСОБА_3 не перевірялася на предмет належності споруд.
Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.320 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути противоправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.328 України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом , зокрема з правочинів, право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа,який засвідчує його право власності .
Відповідно до ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, а також використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під по верхньою цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Відповідно до договору купівлі продажу , посвідченого 24.09.2002 р. приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстр 5371, відповідач ОСОБА_3 купив к ОСОБА_10 жилий будинок з надвірними будівлями: льох, туалет , душ,огорожу, замощення, колодязь , що знаходиться у м.Красноармійську Донецької області, вул.Київська ,б.93, розташований на земельній ділянці ОСОБА_10 на підставі державного акту на право власності на землю , серії ДН ,виданого Красноармійською міською Радою 16.08.1996 р. за № 00230 (а.с.28).
Відповідно до договору купівлі продажу , посвідченого 24.09.2002 р. приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстр 5373, відповідач ОСОБА_3 купив к ОСОБА_10 земельну ділянку , що знаходиться у м.Красноармійську Донецької області, вул..Київська ,б.93, яка належала ОСОБА_10 на підставі державного акту на право власності на землю , серії ДН ,виданого Красноармійською міською Радою 16.08.1996 р. за № 00230 (а.с.29).Державний акт на право приватної власності на землю відповідач ОСОБА_3 після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки не отримував.
Згідно технічного паспорту, складеного КП «Бюро технічної інвентаризації» станом на 19.05.2009 р., на житловий будинок , розташований за адресою: м.Красноармійськ, вул..Київська,б.93, відповідачу ОСОБА_3 окрім житлового будинку , належить споруда К-1 колодязь питний, рік побудови 1970, з залізобетонних кілець, розташований за планом за будинком відповідача на частині земельної ділянки-огород біля межі з домоволодінням позивача ОСОБА_1 (а.с. 31,36).
В судовому засіданні встановлено , що при посвідченні договору купівлі-продажу 24.09.2002 р. в довідці характеристики БТІ колодязь належав ОСОБА_10І.В., згідно договорі купівлі-продажу посвідченого 10.04.1996 р. ОСОБА_11 старшим державним нотаріусом Першої Красноармійської нотаріальної контори між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 колодязь також належав ОСОБА_6 (а.с. 178-182).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку , що спірний колодязь , місце знаходження якого позивач вказує межу домоволодінь позивача та відповідача ОСОБА_3, до 10 квітня 1996 р. на праві власності належав ОСОБА_6 на підставі договору дарування , посвідченого приватним нотаріусом Красноарміського міського нотаріального округу 25.12.1995 р. , реєстр № 1654(а.с.178), з 10.06.1996 р. належав ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу , посвідченого 10.04.1996 р. старшим державним нотаріусом Першої Красноармійського державної нотаріальної контори, реєстр № 753 (а.с.178-179), з 24.09.2002 р. належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу , посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу 24.09.2002 р., реєстр №5371(а.с. 28) та згідно вищезазначених правовстановлюючих документів та технічної документації на житловий будинок спірний колодязь розташований на земельній ділянці домоволодіння № 93 по вул.Київській в м.Красноармійську , який належить відповідачу ОСОБА_3
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що до 1996 р. домоволодіння № 93 по вул.Київській в м.Красноармійську належало його матері.Колодязь, який на межі копав він, а позивач ОСОБА_1 сплатив йому за роботу, також ОСОБА_1 оплатив два чи три кільця залізобетонних на колодязь, яким вони користувалися разом.
Доводи позивача про те, що відповідач перешкоджає йому користуватися питною водою зі спірного колодязя , в наслідок чого позивач позбавлений питної води , спростовуються висновком СЄС на Донецькій залізниці від 10.08.2009 р. (протокол № 502), яким визначено, що за хімічним кладом вода у спірному колодязі не відповідає вимогам ДСанПІН № 384 від 23.12.1996 р.- має підвищену кислотність, підвищений склад ниттітів , нітратів, хлоридів ,сульфатів, жорсткість води (а.с. 188).
Суд вважає, що доводи позивача про те, що відповідач ОСОБА_3 самовільно захопив частину земельної ділянки площею 28 кв. м. у районі колодязя , не підтверджуються добутими по справі доказами.
В судовому засіданні встановлено , що земельна ділянка за адресою № 93 по вул..Київська в м.Красноармійську , на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.1996 р. належала ОСОБА_10І.(власнику будинку до ОСОБА_3І.), про що свідчить державний акт на право приватної власності (а.с. 75), а земельна ділянка № 95 по вул.Київській в м.Красноармійську була передана позивачу ОСОБА_1 рішенням виконкому Красноармійської міської Ради від 18.03.1998 р.№ 145 (а.с.71,74), тобто позивачу земельна ділянка у власність була передана значно пізніше чим попереднім до ОСОБА_3 власникам будинку № 93 по вул.Київській в м.Красноармійську.
Межі земельної ділянки позивача ОСОБА_1 були погодженні з суміжними користувачами та власниками земельних ділянок , в т.ч. з власником житлового будинку № 93 по вул.Київська в м.Красноармійську (а.с.70).
Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України, в редакції від 18.12.1990 р. №561-ХІІ зі змінами та доповненнями , який діяв на момент передачі земельної ділянки позивачу ОСОБА_1 у приватну власність , право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, який посвідчує це право.
Відповідно до п.5 Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України , затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 10 від 15.02.1993 р. встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) виконують землевпорядні органи , після встановлення меж земельних ділянок , що передаються у приватну власність , громадяни одержують Державний акт на право власності на землю, якщо при встановленні меж земельних ділянок будуть виявлені розбіжності в даних про розміри земельних ділянок , переданих у власність , з фактичними розмірами , то остаточний розмір площі таких ділянок визначається Радою народних депутатів.
В судовому засіданні встановлено, що у фактичному користуванні позивача ОСОБА_1 знаходилася земельна ділянка площею 0,1669 га, передано позивачу у приватну власність 0,1000 га на підставі п. 2 зазначеного Порядку , ст.. 56,57,67 Земельного кодексу України,в редакції 1900 р.(а.с.70-71).
Відповідно до п.2,2.2 Інструкції про порядок складання , видачі , реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею(в тому числі на умовах оренди),затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 р. межі переданих земельних ділянок переносяться у натуру (на місцевості ) і закріплюються межовими знаками , а межі ділянок , що знаходяться у власності та у користуванні і проходять по визначених в натурі контурах , звіряються з наявними планами ділянок.Перенесення меж у натурі здійснюється шляхом прокладання теодолітних ходів , з прив'язкою їх до існуючих межових знаків або державної геодезичної мережі.
В судовому засіданні встановлено, що у матеріалах передачі позивачу ОСОБА_1 , які надані до суду Відділом Держкомзему у м.Красноармійську , відсутні документи : абриси обміру земельної ділянки,збірний план землевласників і землекористувачів, акт (протокол) встановлення дострокових межових знаків.
В судовому засіданні встановлено, що при передачі земельної ділянки у власність у 1998 р. позивачу ОСОБА_1 межові знаки земельної ділянки не встановлювалися , про свідчить відсутність акту встановлення та передачі межових знаків.
Підприємством ТОВ «Геоцентр-ПЛЮС», яку визначили для промірів земельних ділянок позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3, була проміряна тільки земельна ділянка позивача ОСОБА_1 з фасаду житлового будинку та тільки до спірного колодязя, повністю межі земельної ділянки не виносилися в натурі (а.с.136-137).
В той час, як комісією Красноармійської міської Ради 25.08.2009 р. складено акт обстеження спірних земельних ділянок та встановлено , що по фасаду житлового будинку позивача (вул.Київська , № 95) від літери А до літери Б розмір земельної ділянки складає 16,20 м., в той час як відповідно до держакту , виданому позивачу ОСОБА_1 розмір від А до Б складає 16,10 м .Розмір земельної ділянки відповідача ОСОБА_3І.(вул.Київська ,95), який після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки 24.09.2002 р. у ОСОБА_10 не отримував державного акту на право приватної власності на землю, згідно з державним актом на право приватної власності на землю , виданого на ім'я ОСОБА_10 по фасаду складає 13,16 м. , а фактично розмір по фасаду складає 12,85 м. та на цій ділянці розташований спірний колодязь ( а.с. 109)
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що він, як працівник ТОВ «Геоцентр-ПЛЮС» провадив обмір земельної ділянки позивача ОСОБА_1 та провів обмір тільки до колодязя по фасаду та від паркану суміжної земельної ділянки № 97 по вул.Київська , повністю винести межові знаки на місцевості в натурі на земельних ділянках позивача та відповідача та провести теодолітну зйомку немає можливості з-за побудованих на ділянках будівель та необхідно проміру земельних ділянок по всій вулиці Київській , де розташовані спірні земельні ділянки.
Суд приходить до висновку , що межі земельної ділянки позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 не співпадають з межами земельних ділянок , визначеними у державних актах на право приватної власності на земельну ділянку.
В судовому засіданні на пропозицію суду провести судову технічно-землевпорядної експертизи для визначення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості ) та встановлення межових знаків позивач та відповідач відмовилися.
Відповідно до ст.60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх , доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позовних вимог про визначення меж спірних земельних ділянок позивача та відповідача , про визнання недійсними державних актів позивача чи відповідача на право приватної власності на земельні ділянки сторонами по справі не заявлялося, тому суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі добутих доказів.
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що вимоги позивача про захист права власності позивача на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою розміром 28 кв.м. шляхом перенесення забору на 89 см. у районі колодязю у бік земельної ділянки у м.Красноармійськ Донецької області , вул.Київська ,93 , зобов'язання відповідача ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкод у користуванні колодязем , який розташований на межі їх земельних ділянок, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння № 93 по вул.Київській в м.Красноармійську Донецької області від 24.09.2002 р. в частині придбання відповідачем колодязю , визнання за позивачем та відповідачем право власності у рівних долях на колодязь , розташований на межі їх земельних ділянок, безпідставні та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3,4,5,6, 10, 14, 57-64, 67,72. 73, 208, 212, ,213-218 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти діб після подання заяви про апеляційне оскарження . яка подається протягом десяти діб з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Вступна та резолютивні частини рішення проголошені 25 березня 2010 р., з повним текстом рішення можливо буде ознайомитися 30 березня 2010 р.
Суддя: