Справа № 2-2100/2010
06 квітня 2010 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Пікалової Н.М., при секретарі Товстун Г.А., за участю позивачка ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Техніка» про визнання дій незаконними, спонукання видати трудову книжку, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
16.02.2010 року у Краматорський міський суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Техніка» про визнання дій незаконними, спонукання видати трудову книжку, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та суду пояснив, що 21.01.2007 року він був прийнятий на роботу техніком по обліку до відповідача - АТ «Техніка». 19.01.2009 року він написав заяву про звільнення за угодою сторін. Після подачі заяви він відпрацював на підприємстві два тижні. 02.02.2009 року, в останній день роботи, він прийшов до адміністрації підприємства за своєю трудовою книжкою, але у відділі кадрів у видачі трудової книжки йому було відмовлено, посилаючись на керівника підприємства. Директор підприємства ОСОБА_3 категорично відмовив йому у видачі трудової книжки без пояснень причини. Він звернувся до Краматорського міського центру зайнятості для постановки на облік, але йому роз'яснили, що без трудової книжки його на облік не поставлять. До теперішнього часу відповідач йому трудову книжку не видав і поштою не направив. Вважає, що діями відповідача порушуються його права. Просив витребувати у відповідача трудову книжку на ім'я ОСОБА_1, накази про прийом на роботу та про звільнення, копію книги обліку руху трудових книжок, довідку про доходи та середньоденний заробіток за весь час роботи; визнати час, потягом якого було затримано видачу трудової книжки, вимушеним прогулом; стягнути з відповідача на свою користь середньоденний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11866,44 грн. Крім того, вважає, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, оскільки в зв'язку з відсутністю трудової книжки він не міг стати на облік в Центрі зайнятості. Він сплачує аліменти на утримання дитини, і через відсутність державної допомоги по безробіттю, був позбавлений можливості допомагати своїй дитині матеріально, вимушений бути жити на утриманні матері. Через те, що він не виплачував аліменти, його дружина звернулася до ВДВС із заявою про притягнення його до кримінальної відповідальності, але постановою від 30.05.2009 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю вини. Був суттєво порушений ритм його життя, оскільки йому довелося докласти додаткових зусиль для пошуку додаткових джерел доходів. Розмір спричиненої моральної шкоди він оцінює у 5000,00 грн., які також просив стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача АТ «Техніка» ОСОБА_2 заперечувала проти позову та суду пояснила, що позивач по справі - ОСОБА_1 дійсно був прийнятий до АТ «Техніка» 23.01.2007 року на посаду техніка технічного відділу. Але ствердження позивача про те, що ним 19.01.2009 року було подано заяву про звільненні за згодою сторін, а також як і те, що він відпрацював після цього два тижні, не відповідає дійсності. В зв'язку з прогнозованим подальшим зменшенням попиту на ІТ-продукцію, змінами в організації праці, ліквідацією підрозділів та оптимізацією штату підприємства, на АТ «Техніка» був затверджений наказ №46 від 27.11.2008 року про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників підприємства. Серед 16-ти штатних одиниць, які підпали під скорочення, був і ОСОБА_1, про що він був повідомлений особисто 28.11.2008 року. 27.11.2008 року підприємством було подано до Донецького міського центру зайнятості звіт про заплановане звільнення працівників, серед яких і ОСОБА_1 19.01.2009 року, за 10 днів до запланованого вивільнення, ОСОБА_4 написав заяву про звільнення за угодою сторін з 19.01.2009 року, і його бажання було задоволено, що підтверджується наказом про звільнення, записом в трудовій книжці. Таким чином, ОСОБА_1 був звільнений з 19.01.2009 року і в день звільнення був на роботі, що підтверджується табелем робочого часу за січень 2009 року, і був зобов'язаний з'явитися до відділу кадрів для отримання трудової книжки. Але начальник відділу кадрів безуспішно зв'язувалась протягом дня з ОСОБА_1 телефоном з проханням забрати трудову книжку, після чого 20.01.2009 року на його адресу було направлено листа, в якому йому було запропоновано з'явитися для отримання трудової книжки, що підтверджується повідомленням про вручення 28.01.2009 року поштового відправлення особисто ОСОБА_1 Незважаючи не все це, позивач ОСОБА_1 до теперішнього часу не з'явився за трудовою книжкою. Вважає, що позивач навмисно ухилявся від отримання своєї трудової книжки, оскільки жодних перешкод для цього йому не створювалось, ним не було подано жодного письмового звернення з вимогою видати йому трудову книжку або з будь-якими ще вимогами, тому це ставить під сумнів всі доводи, викладені в позові. Враховуючи вищевикладене, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи - копії заяви про прийняття на роботу від 23.01.2007 року, наказу про прийняття на роботу № 2-л від 23.01.2007 року, наказу про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників АТ «Техніка» №46 від 27.11.2008 року, попередження про майбутнє вивільнення від 28.11.2008 року, заяви про звільнення за угодою сторін від 19.01.2009 року, наказу про звільнення №1-л від 19.01.2009 року, трудової книжки, табелю використаного робочого часу за січень 2009 року, книги обліку руху трудових книжок, листа-повідомлення №20 від 20.01.2009 року, поштового повідомлення, суд вважає за можливе ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі по наступним підставам.
Відповідно до п. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок в строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, а саме - в день звільнення.
Днем звільнення вважається останній день роботи на підставі п.п. 2 п. 2.26 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, міністерством соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року.
Відповідно до п. 4.2 зазначеної Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день висилає йому поштове повідомлення із зазначенням необхідності отримання трудової книжки. Пересилка трудової книжки поштою з доставкою на вказану адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.
Оскільки позивач ОСОБА_1 в день звільнення був присутній на роботі, він був зобов'язаний сам з'явитися до відділу кадрів для отримання своє трудової книжки. Через те, що в день звільнення ОСОБА_5 не отримав належним чином оформлену трудову книжку, його було особисто повідомлено про необхідність з'явитися до відділу кадрів для отримання трудової книжки письмово, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.
Таким чином, з боку відповідача - АТ «Техніка», не убачається порушень трудових прав позивача - ОСОБА_1, тому позовні вимоги останнього про витребування у відповідача трудової книжки, наказів про прийом на роботу та про звільнення, копії книги обліку руху трудових книжок, довідки про доходи та середньоденний заробіток за весь час роботи; визнання часу, потягом якого було затримано видачу трудової книжки, вимушеним прогулом; стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 116 КЗпП України, Інструкцією «Про порядок ведення трудових книжок працівників», суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Техніка» про визнання дій незаконними, спонукання видати трудову книжку, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано в Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Краматорський міський суд.
Суддя:
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.
Суддя: