Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"20" січня 2010 р. № 2а- 43346/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
Суддів Присяжнюк О.В., Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Міністерства закордонних справ України
про про зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства закордонних справ України в якому просила суд зобов'язати МІД України виконати вимога ст.. 8 Закону України «Про біженців»про внесення в установленому порядку пропозиції КМУ відносно укладення міжнародного договору по питанню , пов'язаних з компенсацією збитків, завданих їй та її дітям, як біженцям, затратами на облаштування та про прийняття мір для возз'єднання її як біженця з її матір'ю; вирішити питання її возз'єднання з матір'ю; вирішити питання компенсації збитків, завданих їй, її дітям, її сім'ї як біженцям.
В обґрунтування позову позивач, вказав, що МЗС України не виконує вимоги ст.. 8 Закону України «Про біженців»чим порушує права позивача на отримання компенсації завданих їй та її дітям, як біженцям, затратами на облаштування. Також відповідачем не вирішено прийняття мір для возз'єднання позивача як біженця з її матір'ю також не вирішено питання возз'єднання позивача з матір'ю.
Позивач в судове засідання з'явився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду клопотання в якому просив слухати справу за його відсутністю, а також заперечення в яких з позовними вимогами не погодився у повному обсязі та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачка сім раз зверталась до МЗС України з питань компенсації збитків, завданих їй та її сім'ї , як біженцям, витрат на облаштування, а також просила МЗС України вирішити питання про возз'єднання її з її рідними.
Також судом встановлено, що листами №712/СБС/15-091-87156 від 06.09.2005 року, № 712/СБС/15-091-132982 від 23.02.2006 року., № 712/СБС/15-091-70692 від 18.08.2006 року, № 712/СБС/15-091-116053 від 18.01.2007року, № 712/СБС/15-091-42703 від 22.03.2007 року, № 71/СБС/19-091-17037 від 27.02.2008 року та від 27.02.2008 року № 71/СБС/19-091-17037 МЗС України надавало відповіді позивачу на її звернення з роз'ясненням щодо порядку вирішення питань позивача де інформувало ОСОБА_1 про можливість звернення до Міністерства у справах біженців та розселення Грузії, яке відповідно до розпорядження Президента Грузії від 14.02.2006 р. №124, займалось питаннями захисту прав власності і реституції майна громадян, які проживали на території Південної Осетії, та на той час складало перелік їхнього нерухомого майна. Окрім того, повідомлялось про неможливість укладення відповідної угоди з Грузією на даному етапі у зв'язку з опрацюванням грузинською стороною механізму реституції.
Суд зазначає, що предметом розгляду справи, як зазначає позивач, є не виконання відповідачем положень ст.. 8 Закону України «Про біженців».
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та заперечення відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.. 19 Конституції України Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що повноваження МЗС України регламентуються Положенням про Міністерство закордонних справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 р. №960, МЗС у відповідності до якого МЗС України як центральний орган виконавчої влади, є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України.
Згідно з Положенням, до компетенції Міністерства не належать питання розгляду справ щодо возз'єднання сімей біженців та здійснення будь яких компенсаційних виплат.
Згідно з підпунктом 10 пункту 4 Положення, МЗС має право вносити Президентові України або Кабінетові Міністрів України, зокрема разом з іншими центральними органами виконавчої влади, пропозиції щодо укладення, припинення чи зупинення дії міжнародних договорів України.
Згідно з пунктом 3 статті 4 Закону України «Про міжнародні договори України»пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України подаються Міністерством закордонних справ України разом з іншими міністерствами та центральними органами виконавчої влади.
У відповідності до положень ст.. 8 Закону України № 2557-III "Про біженців" Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном беруть участь у підготовці документів та вносять в установленому порядку пропозиції Кабінету Міністрів України щодо укладення міжнародних договорів з питань, пов'язаних із захистом соціальних, економічних та інших прав і інтересів біженців, у тому числі з компенсацією збитків, завданих біженцям, витратами на їх приймання та облаштування; надають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції інформацію про становище в країнах походження біженців; у разі потреби вживають заходів до возз'єднання на території України або поза її межами сімей осіб, яким надано статус біженця, видають в'їзні візи членам сім'ї осіб, яким надано статус біженця в Україні; сприяють добровільному поверненню біженців в країну їх походження чи переселенню у держави, які погоджуються надати їм притулок. Міністерство закордонних справ України здійснює загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у сфері захисту біженців.
Суд аналізуючи у сукупності вище зазначені положення нормативно-правових актів приходить до висновку, що вони чітко визначають суб'єкта який має право вносити пропозиції щодо укладення міжнародних договорів, а саме в даному випадку, це є МЗС України та КМУ України, отже суд зазначає, що положеннями вище зазначених нормативно правових актів не передбачено право інших осіб, а саме позивача на ініціювання питання щодо внесення пропозиції МЗС України до КМУ України з питань пов'язаних із захистом соціальних, економічних та інших прав і інтересів біженців, у тому числі з компенсацією збитків, завданих біженцям, витратами на їх приймання та облаштування, а внесення відповідної пропозиції є виключним, особистим, правом відповідача яким він користується у відповідності до своїх повноважень.
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Зважаючи на зазначене вище, вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання МЗС внести пропозиції Кабінету Міністрів України про укладення міжнародного договору з питань, пов'язаних з компенсацією збитків, спричинених позивачу та її дітям, як біженцям є правомірними.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити. < Текст > < сума стягнення (цифрами) > < Текст > .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку
Повний текст постанови виготовлено 25.01.2010 року.
Головуючий Суддя Спірідонов М.О.
Судді Присяжнюк О.В.
Чалий І.С.